Ухвала суду № 131997100, 05.11.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1855/25 Провадження № 1-кс/304/889/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: детектива ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Берегово Берегівського району, Закарпатської області, громадянки України, яка має повну загальну середню освіту, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючої, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000142 від 16.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2025 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

У поданому клопотанні прокурор зазначає, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000142 від 16.04.2021 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та в ході досудового розслідування встановлено, що наказом Національної академії аграрних наук України від 24.05.2019 року № 174-к виконувачем обов`язків директора Інституту аграрних ресурсів призначено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку, відповідно до пункту 35 Статуту, покладено обов`язки управління діяльністю Інститутом та пунктом 38 вона несе персональну відповідальність за діяльність Інституту аграрних ресурсів, складання і виконання кошторисів, збереження закріпленого за ним державного майна, створення належних соціально-економічних умов членам трудового колективу та діяльність підпорядкованих підприємств та господарств. Діючи в межах законодавства, в інтересах Інституту аграрних ресурсів, самостійно вирішує питання діяльності відповідно до статутних завдань; представляє Інститут аграрних ресурсів у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності; відповідає за результати роботи; укладає договори, видає довіреності; у межах компетенції видає накази і розпорядження обов`язкові для всіх підрозділів і працівників; затверджує положення про структурні підрозділи і визначає функціональні обов`язки працівників; самостійно визначає організаційну структуру і розробляє штатний розпис; призначає своїх заступників та інші.

Таким чином, згідно ч.3 ст.18 КК України ОСОБА_9 являється службовою особою Інституту аграрних ресурсів із 24.05.2019 року наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Наказом Інституту аграрних ресурсів від 01.01.2024 року №3-О на посаду завідувача складу призначено ОСОБА_5 , яка відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність завідувача зернового складу, взяла на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених матеріальних цінностей, у зв`язку з чим зобов`язалася: дбайливо ставитися до переданих на зберігання матеріальних цінностей і вживати заходи до відвернення шкоди; своєчасно повідомляти про обставини, що загрожують забезпеченню схоронності матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених матеріальних цінностей; у випадку не забезпечення схоронності довірених матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, її повернення виконуються згідно з законодавством.

Таким чином, ОСОБА_5 являється особою, відповідальною за забезпечення достовірності первинного обліку прийнятих на зберігання у зерновому складі Інституту аграрних ресурсів (в с. Велика Бакта, Берегівського району, Закарпатської області) матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження на складі, облік їх руху (переміщення), тобто являється матеріально відповідальною особою.

У період з грудня 2023 року по червень 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, у ОСОБА_9 , яка являється службовою особою Інституту аграрних ресурсів, виник умисел на розтрату чужого майна сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Усвідомлюючи, що без залучення співучасників злочину, умисел направлений на розтрату сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, реалізувати не вдасться, остання залучила до своєї злочинної діяльності лаборанта лабораторії наукового забезпечення інноваційного розвитку ОСОБА_5 , яку наказом від 01.01.2024 року №3-О призначила завідувачем складу.

Так, ОСОБА_9 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів, достовірно знала, що згідно з актом здачі-прийняття продукції від 01.12.2023, ФГ «Спадщина» передало Інституту аграрних ресурсів продукцію, вирощену у 2023 році згідно з договором № 03/04-2023 від 03.04.2023, а саме: «Соя» в кількості 160 020 кілограмів та «Просо» в кількості 154 000 кілограмів, яку поміщено на зберігання в зерновий склад Інституту аграрних ресурсів розташований за адресою: проспект Свободи, с.Велика Бакта Берегівський район Закарпатська область на земельній ділянці кадастровий номер 2120483300:01:000:0042, та оприбутковано Інститутом аграрних ресурсів у формі звітності «Баланс» код рядка 1050 «Запаси» загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень.

Таким чином, у період з 01.12.2023 сільськогосподарська продукція Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: просо урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограмів, сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограмів загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень перебувала у віданні ОСОБА_9 , як службової особи Інституту аграрних ресурсів, з 01.01.2024 також була ввірена завідувачу складом Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_5 .

У подальшому, у період з січня по червень 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 будучи службовою особою, діючи умисно всупереч інтересам служби в інтересах інших осіб, за попередньою змовою групою осіб, у співучасті з завідувачем складу Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_5 , у період дії правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів в інтересах інших осіб, здійснили розтрату сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: проса урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограмів та сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограмів загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень, шляхом видачі невстановленим особам з зернового складу розташованого за адресою: проспект Свободи, с.Велика Бакта Берегівський район Закарпатська область на земельній ділянці кадастровий номер 2120483300:01:000:0042, без відображення в складському та бухгалтерському обліку, що підтверджено актом ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

Відповідно до висновку економічної експертизи документально підтверджено заподіяння шкоди державі на суму 1 870 035,25 гривень.

ОСОБА_9 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів, умисно за попередньою змовою групою осіб, у співучасті з завідувачем складу Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, у період дії правового режиму воєнного стану, здійснили розтрату сільськогосподарської продукції (проса та сої урожаю 2023 року) Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю на суму 1 870 035,25 гривень, яка перебувала у її віддані, та ввірена ОСОБА_5 , чим завдали шкоди на вказану суму інтересам держави, що складає одну тисячу двісті тридцять п`ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян та являється особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, розтратили чуже майно, яке перебувало у її віданні та ввірене ОСОБА_5 сільськогосподарську продукцію (просо та сою урожаю 2023 року) Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, у особливо великих розмірах на суму 1 870 035,25 гривень.

У клопотанні прокурором зазначено, що під час досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

09.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду реєстраційної картки юридичної особи Інституту аграрних ресурсів, протоколом обшуку зерноскладу Інституту аграрних ресурсів, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України за період із 01.10.2022 по 30.06.2024 року, від 31.10.2024 року за №13-07-07/15, показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , поясненням ОСОБА_13 та інших, копіями документів, отриманих в порядку ст.93 КПК України, протоколами слідчих (розшукових) дій, іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до висновку економічної експертизи документально підтверджено заподіяння шкоди державі на суму 1 870 035,25 гривень.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025 року (справа №304/1855/25, провадження №1-кс/304/769/2025) відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, із забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21-00 годин до 06-00 годин наступного дня із покладенням на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за викликом на визначений ними день та час; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення; здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Поряд з цим, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 09.11.2025, однак досудове розслідування закінчити у зазначений строк не представляється за можливе, як зазначає прокурор у поданому слідчому судді клопотанні.

Прокурор при цьому у клопотанні вказує, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне: встановити та допитати додаткових свідків на яких у своєму клопотання посилається сторона захисту, а також вжити заходів до встановлення очевидців вчинення кримінального правопорушення; отримати та долучити відомості щодо пов`язаності осіб, яких заявила сторона захисту, як свідків, та їх причетності до вчинення інших корупційних кримінальних правопорушень, а так само їх причетності до незаконних дій службових осіб Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України; долучити до матеріалів кримінального провадження матеріалів виконання доручення щодо встановлення джерел одержання незадекларованих прибутків службовими особами Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, а також здійснених видатків на набуття у власність члена сім`ї майна, з метою забезпечення заходів кримінального провадження; скласти та повідомити остаточну підозру у кримінальному провадженні суб`єктам, причетним до вчинення кримінального правопорушення; повторно допитати підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри та з урахуванням здобутих доказів.

Враховуючи вказані обставини строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000142 постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури продовжено до 3-х місяців, до 09.12.2025 року.

З урахуванням викладених обставин у даному кримінальному провадженні виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 .

Для продовження забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваної переховатися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Та прокурор вважає, що існують ризики порушення цих процесуальних обов`язків, оскільки підозрювана ОСОБА_5 , будучи на волі, може порушити будь-який із вищевказаних процесуальних обов`язків. Та з метою уникнути покарання може переховуватися від органу досудового розслідування, суду і вчинити нові умисні злочини. Крім того, по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено і існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, яким підозрювана може перешкодити.

Та орган досудового розслідування вважає наявним: ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України: підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнути покарання може переховуватися від органу досудового розслідування; зважаючи, що ОСОБА_5 не має обмежень щодо перетину державного кордону України, в умовах військового стану не являється військовозобов`язаною, неодноразово перетинала державний кордон України, у будь-який час має можливість залишати місце свого перебування, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, та такий запобіжний захід не забезпечить її належної процесуальної поведінки.

Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 01.09.2025 встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово виїжджала за межі України, що свідчить можливість переховування від органів досудового розслідування; ризик, передбачений п.2.ч.1 ст.177 КПК України наявність цього ризику обґрунтовується тим, що на час застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу та і на даний час у кримінальному провадженні не проведено увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не встановлено усіх співучасників кримінального правопорушення, не вилучено усіх документів, що мають значення для досудового розслідування, у зв`язку із чим підозрювана, знаючи про власну суттєву роль у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи на його тяжкість, та суворість покарання, яке загрожує останній у разі доведення вини, перебуваючи на волі без обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також враховуючи її соціальні зв`язки, може вчиняти дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування її вини у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення та встановлення усіх обставин причетності до інших кримінальних правопорушень, а також інших їх співучасників та пособників.

Окрім того, діяльність ОСОБА_5 полягала у сприянні іншим особам, у співучасті у вчиненні дій направлених отримання не контрольованих протиправних прибутків, що вказує поза розумним сумнівом на наявність значного матеріального та фінансового резерву (заощаджень), для вчинення кримінального правопорушення використовувала документи, які створювала, у тому числі на виконання вказівок інших співучасників, які містять недостовірні відомості, що свідчить про низький рівень соціальної свідомості та умисне нехтування нормами моралі і права, та безумовно свідчить про можливість підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно, у тому числі підкупом, впливати на експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовує тим, що підозрювана, перебуваючи без заходів забезпечення кримінального провадження і покладених на неї процесуальних обов`язків, може незаконно впливати на свідків, оскільки діяльність ОСОБА_5 полягала у розтраті сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: проса урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограм та сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограм загальною балансовою вартістю на суму 1870035,25 гривень, шляхом видачі невстановленим особам без відображення в складському та бухгалтерському обліку та проведення фінансових операцій з метою отримання не контрольованих протиправних прибутків, що вказує на наявність значного матеріального та фінансового резерву, для вчинення кримінального правопорушення підозрювана використовувала разом із співучасниками документи, які містять недостовірні відомості, що свідчить про наявність стійких соціальних зав`язків та наявність фінансового ресурсу для спотворення речей, документів, вчинення дій з підкупу, залякування та впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у кримінальному провадженні.

Тобто, ризик впливу на свідків, експертів існує не лише при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин, продовження обраного відносно підозрюваної запобіжного заходу та забезпечення у такий спосіб неможливості спілкуватися її із вказаними особами, як наслідок унеможливлення впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань учасників кримінального провадження, які мають доказове значення. У зв`язку з цим, ОСОБА_5 , використовуючи свої соціальні зв`язки у суспільстві, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на свідків та експертів, з метою ненадання ними правдивих показань чи висновків, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо; ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий. Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Та з метою забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а також запобігання вищевказаним ризикам, які на даний час не зменшилися, є необхідність у продовженні запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_5 у виді домашнього арешту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної поведінки підозрюваної та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому керівник відділу детективів просить продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, у зв`язку з чим прокурор звертається до слідчого судді з даним клопотанням та вважає, що вищенаведене є підставою для продовження строку дії запобіжного заходу з покладенням на підозрювану ОСОБА_5 обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді про застосування відносно неї такого запобіжного заходу.

В судовому засіданні детектив та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі за викладеними у ньому підставами та обгрунтуваннями. Вважають, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 та не дадуть можливості уникнути ризиків, наведених у поданому клопотанні.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечує частково, вважає клопотання необґрунтованим, підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, належними доказами недоведеною. Вказує, що ризики, наведені прокурором у поданому клопотанні, в судовому засіданні не підтверджені. При цьому, захисник просить врахувати дані про особу ОСОБА_5 , відсутність у неї судимостей, наявність стійких соціальних зв`язків, джерела прибутку остання не має, оскільки ОСОБА_5 не працює, має незадовільний станздоров`я, проте у неї наявне постійне місце проживання. Та вважає, що покладення повторно на підозрювану обов`язку здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон, жодним чином прокурором не обґрунтовано, та на виконання ухвали слідчого судді від 15.09.2025 року вказаний обов`язок ОСОБА_5 було виконано.

Захисник проситьвідмовити взадоволенні клопотаннядетектива прозастосування відноснопідозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходуу видітримання підвартою,або застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби або інший більш м`який запобіжний захід.

Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та просить її врахувати, зобов`язується прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду.

Вислухавши пояснення та думку детектива і прокурора, які підтримали подане клопотання та просять задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника адвоката ОСОБА_6 , які частково заперечували проти клопотання прокурора та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Повно та всебічно вивчивши клопотання прокурора та докази, якими обґрунтовується подане клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст.131,132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно приписів ст.181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором у клопотанні та доданих до нього документах, а також безпосередньо в судовому засіданні доведено наявність на теперішній час обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Постанова про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 на час розгляду даного клопотання, в матеріалах справи відсутня.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на відповідній стадії досудового розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкоюдоказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, у об`ємі як вимагає Закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 могла вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Ухвалою слідчогосудді Перечинськогорайонного судуЗакарпатської областівід 15.09.2025відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосований запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту уперіод часуз 21-00години до06-00годин наступноїдоби строком на60днів,до 13листопада 2025року включно,або змінизапобіжного заходу,відповідно доположень глави18§ 1КПК України.Також,вказаною ухвалоюна підозрювану ОСОБА_5 покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за викликом, на визначений ними день та час; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення; здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (а.с.69-80).

Постановою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_14 від 03.11.2025 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000142 від 16.04.2021року продовжено до трьох місяців, тобто до 09 грудня 2025 року (а.с.81-86).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та згідно санкції зазначеної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства і суду, незаконно впливти на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, тобто наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому, ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштована, іншою суспільно-корисною працею не займається, сталих соціальних зв`язків він не має: не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не являється.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вищезазначені ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зникли та не зменшилися.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б свідчили про необхідність застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт стороною захисту не доведено.

Отже, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт зможе забезпечити дотримання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї ухвалою від 15.09.2025 року процесуальних обов`язків, які є доцільними, достатніми та такими, що відповідають меті їх застосування. При цьому, не порушують прав підозрюваної, гарантованих ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрювану обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в повсякденний спосіб життя підозрюваної ОСОБА_5 .

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), тяжкість покарання яке їй загрожує у разі визнання винною, її віку, стану здоров`я, матеріального та сімейного стану, даних про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, необхідність проведення по кримінальному провадженню додаткових слідчих дій, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.12.2025 року.

Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необхідність проведення по даному кримінальному провадженню додаткових слідчих дій, отримати висновок комісійної судово-медичної експертизи, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування, які вручити сторонам кримінального провадження; виконати вимоги ст.290 КПК України щодо відкриття провадження іншій стороні.

Враховуючи, що досудове розслідування на час розгляду клопотання ще не закінчено, заявлені ризики, які виправдовують застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зменшились і наявність на теперішній час вищезазначених обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді від 15.09.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом підлягає задоволенню, в межах строку досудового розслідування, відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України.

Разом зтим,слідчий суддявважає занедоцільне покладенняна підозрювану ОСОБА_5 повторно обов`язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, а саме обов`язку здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки вказаний обов`язок, на виконання ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025,підозрюваною ОСОБА_5 було виконано, що підтверджено в судовому засіданні підозрюваною ОСОБА_15 та стороною обвинувачення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132,176-179,181,184,193-196,532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту,в межахстроку досудовогорозслідування у кримінальному провадженні №42021070000000142, тобто до09грудня 2025року (включно), заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21-00 години до 06-00 годин наступної доби.

Відповідно до ч.5ст.194 КПК Українипокласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за викликом на визначений ними день та час;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, судді;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК Українипрацівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Строк дії даної ухвали визначити до 09 грудня 2025 року, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000142.

Попередити підозрювану ОСОБА_5 про наслідки ухилення від покладених на неї обов`язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Перечинського районного суду ОСОБА_16

Закарпатської області