Рішення № 131984038, 17.11.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5366/25

Справа №754/7561/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу запозовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Ідея Банк» звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим, згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, 22.05.2024 укладено Угоду № С-603-013207-24-980 про відкриття кредитної ліні та обслуговування кредитної карти. Видано кредитну карту з кредитним лімітом в розмірі 200000,00грн, з доступним лімітом на час укладання угоди становив 49900,00грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 16.04.2025 має заборгованість у розмірі 71809,49грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 49538,81грн, заборгованість за процентами 22270,68грн. Тому просять стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості в розмірі 71809,49грн та судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 16.05.2025, відкрито провадження по справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Суд направляв позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про розгляд справи за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою його реєстрації, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА ( АДРЕСА_1 ).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, однак судова повістка від відповідача повернулася до суду з поштовою відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

22.05.2024 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено Угоду № С-603-013207-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти. Видано кредитну карту з кредитним лімітом в розмірі 200000,00грн, з доступним лімітом, який на час укладання угоди становив 49900,00грн.Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 72% річних, протягом пільгового періоду становить 0,01% річних на заборгованість. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) становить 48% річних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання/реєстрації, яку він зазначив у договорі на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України,підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Частиною 1ст. 626 ЦК Українизакріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ізст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Отже підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Банком зобов`язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договору в частині повернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Посилаючись на те, що неналежно відповідач виконує взяті на себе зобов`язання, позивач просив стягнути з нього заборгованість в сумі 71809,49грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 49538,81грн, заборгованість за процентами 22270,68грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 71809,49грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 49538,81грн, заборгованість за процентами 22270,68грн.

Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками, які у суду не викликають сумнівів. Оскільки зразок документу «розрахунок заборгованості» нормативно-правовим актам Національним Банком України не затверджувався, розробка такого роду документу віднесена до компетенції кожної банківської установи. Отже наданий розрахунок заборгованості є формою, встановленою Банком, мета якого фіксування кредитної заборгованості клієнта-боржника.

Однак суд зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості надати свої докази відносно суті заявлених вимог, зокрема надати власний розрахунок заборгованості. Жодних доказів щодо не правомірного розміру заборгованості, порядку її нарахування, відповідачем протягом розгляду справи до суду не надано. Також відповідачем не надано суду власного розрахунку з обґрунтуванням сум, погашених в рамках кредитного договору та тих, що залишилися не сплаченими.

Також судом враховується, що підписавши кредитний договір відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Отже, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене вище, та приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 3028,00грн.

Керуючись Конституцією України, статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства«Ідея Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Ідея Банк» заборгованість в загальному розмірі 71 809,49грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "Ідея Банк", місцезнаходження за адресою: м. Львів, вулиця Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2025, у відповідності ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суддя В. В. Бабко