Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/15159/25
Категорія 225
3/295/3734/25
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової служби ДПС у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
01.10.2025 о 09 годині 51 хвилині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, а саме реалізацію товарів (кухонних рушників) через мережу інтернет без державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності з метою отримання доходу (прибутку), що підтверджується платіжною інструкцією щодо перерахування їй грошових коштів за реалізовані товари № Р24А4915447554D2203 від 01.10.2025 на загальну суму 130 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку, про що свідчить трекінг відправлення, згідно з яким рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказано адресою". Заяв та клопотань від останньої до суду не надходило.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додатки до нього, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки підприємницької, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом; без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії; або без одержання документу дозвільного характеру.
Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань».
Даний Закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом) громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично і на власний ризик.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 633/06-30-24-07 від 23.10.2025, актом фактичної перевірки від 23.10.2025 № 633/06-30-24-07, платіжною інструкцією № Р24А4915447554D2203 від 01.10.2025 щодо сплачених на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 130 гривень скріншотами листування з покупцем ОСОБА_2 тощо.
Отже, висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, здійснено судом на підставі доказів, що містяться у справі, які отримані з дотриманням встановленого порядку та у передбачений законом способ, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністативне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на підставі якого здійснюється повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію товарів через мережу Інтернет у додатку "olx.ua" без державної реєстрації, чим порушила ст. 58 ГК України від 16.01.2003 № 436-IV та ст. 50 ЦК України від 16.01.2023 № 435-IV, про що складено акт фактичної перевірки від 23.10.2025 № 636/06-30-24-07.
Зі скріншотів переписки, долучених до акту перевірки, вбачається, що ОСОБА_1 у ході листування з покупцем повідомляла про наявність у неї певного асортименту товарів, зазначила порядок здійснення доставки та розрахунку.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим наявність умислу у ОСОБА_1 на здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, дії особи кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 164 КУпАП, вина особи доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1ст. 164 КУпАПу мінімальному розмірі, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 7, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 164, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягаєзверненню довиконання протягомтрьох місяцівз дняїї винесення.
Судове рішення № 131972152, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 21.11.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/15159/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: