Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/15159/25
Категорія 225
3/295/3734/25
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Державної податкової служби ДПС у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
01.10.2025 о 09 годині 51 хвилині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, а саме реалізацію товарів (кухонних рушників) через мережу інтернет без державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності з метою отримання доходу (прибутку), що підтверджується платіжною інструкцією щодо перерахування їй грошових коштів за реалізовані товари № Р24А4915447554D2203 від 01.10.2025 на загальну суму 130 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку, про що свідчить трекінг відправлення, згідно з яким рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказано адресою". Заяв та клопотань від останньої до суду не надходило.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додатки до нього, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки підприємницької, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом; без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії; або без одержання документу дозвільного характеру.
Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань».
Даний Закон поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом) громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично і на власний ризик.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 633/06-30-24-07 від 23.10.2025, актом фактичної перевірки від 23.10.2025 № 633/06-30-24-07, платіжною інструкцією № Р24А4915447554D2203 від 01.10.2025 щодо сплачених на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 130 гривень скріншотами листування з покупцем ОСОБА_2 тощо.
Отже, висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, здійснено судом на підставі доказів, що містяться у справі, які отримані з дотриманням встановленого порядку та у передбачений законом способ, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністативне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на підставі якого здійснюється повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію товарів через мережу Інтернет у додатку "olx.ua" без державної реєстрації, чим порушила ст. 58 ГК України від 16.01.2003 № 436-IV та ст. 50 ЦК України від 16.01.2023 № 435-IV, про що складено акт фактичної перевірки від 23.10.2025 № 636/06-30-24-07.
Зі скріншотів переписки, долучених до акту перевірки, вбачається, що ОСОБА_1 у ході листування з покупцем повідомляла про наявність у неї певного асортименту товарів, зазначила порядок здійснення доставки та розрахунку.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим наявність умислу у ОСОБА_1 на здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, дії особи кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 164 КУпАП, вина особи доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1ст. 164 КУпАПу мінімальному розмірі, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 7, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 164, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування кодукласифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягаєзверненню довиконання протягомтрьох місяцівз дняїї винесення.
The court decision No. 131972152, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City was adopted on 21.11.2025. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 295/15159/25. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: