Рішення № 131962537, 18.11.2025, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2572/25

провадження 2/527/1211/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Фіцай О.Л.,

з участю секретаря судових засідань Скорик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/2572/25 за позовом Товариства зобмеженоювідповідальністю«Бізнес позика»кодЄДРПОУ:41084239, яка подана представником позивача Лебідь Каріною Віталіївною, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року представник ТОВ «Бізнес позика» Лебідь К.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №148750-КС-006 про надання кредиту від 03.10.2022 року у загальному розмірі 345835,62 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту (Далі Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03.10.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту. 03.10.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0215, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 03.10.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16159091 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 148750-КС-006 про надання кредиту належним чином не виконав. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 489865-КС-001 Позичальника Біленко Вікторія Договором № 148750-КС-006 про надання кредиту, в розмірі 34 835,62 грн, що складається з:-Суми прострочених платежів по тілу кредиту 11 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 22 185,62 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією 1 650,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

17 вересня 2025 року суддею отримано відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та зобов`язано АТ "А-БАНК" (ЄДРПОУ: 14360080, Місце реєстрації: 49074, м. Дніпро,вул. БАТУМСЬКА, буд. 11), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 03.10.2022 року (дата видачі кредиту) по 23.01.2023 року (дата закінчення терміну кредитування).

09 жовтня 2025 рокудо судунадійшла витребуванаінформація,в якійнадано,запитувану інформаціюстосовно руху коштів з 03.10.2022 по 23.01.2023 ОСОБА_1 НОМЕР_3 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника банку, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_2 до суду на 14:00 год 14.10.2025 та на 14:00 год 18.1.2025 повернулися до суду не вручені з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подав.

Ураховуючи викладене, суд на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства зобмеженоювідповідальністю«Бізнес позика»кодЄДРПОУ:41084239, яка подана представником позивача Лебідь Каріною Віталіївною до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні 18 листопада 2025 року завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

03 жовтня 2022 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12ЗакономУкраїни«Про електроннукомерцію» (а.с.21-28).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03.10.2022 направлено ОСОБА_3 пропозицію (оферту) укласти Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту (а.с.25-28).

03.10.2022 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 148750-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.29-32).

Таким чином, 14.02.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 148750-КС-006 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеномустаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1-2.7 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 110000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 16 тижнів, термін дії договору - до 23.01.2023.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16 процентів за кожен день користування Кредитом.

Факт перерахування коштів підтверджується листом, яким наданою на виконання ухвали суду, листом А-Банк від 02.10.2025 № 20.1.0.0.0/7- 20250929/0223, банківська картка № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 (а.с.73-75).

Позивач виконав умови договору, надавши суму кредиту відповідачу, що підтверджується довідкою квитанцією №527931191 щодо здійснення переказу грошових коштів на загальну 11000,00 грн. на карту НОМЕР_4 , призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №148750-КС-006 від 03.10.2022 Без ПДВ (а.с. 36).

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 148750-КС-006 Позивач виконав умови договору, надавши суму кредиту відповідачу, що підтверджується довідкою квитанцією №527931191 щодо здійснення переказу грошових коштів на загальну суму 11000,00 грн. на карту НОМЕР_4 , призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №148750-КС-006 від 03.10.2022 Без ПДВ (а.с. 36).

Станом на 08.08.2025 утворилась заборгованість за договором № 148750-КС-006 про надання кредиту 34835,62 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 22185,62 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією 1650,00 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

При цьому, жодних розрахунків, котрі б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, відповідачем не надано, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

За таких обставин, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначеністаттею 203 ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3ст. 215 ЦК Українипередбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З договору № 148750-КС-006 від 03.10.2022 вбачається, що він укладений в електронній формі.

Крім того ухвалою суду від 17 вересня 2025 року від АТ "А-БАНК" витребувано інформацію. Відповідно до відповіді від 02.10.2025 р. №20.1.0.0.0/7-20250929/0223 повідомив, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), рух коштів з 03.10.2020 по 23.01.2023 ( а.с. 73-75).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Уст. 3 Закону України "Про електронну комерцію"зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію"передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другійст. 639 ЦК Українизазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Укладення кредитного договору шляхом його підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, а також отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти отримв, що підтверджується квитанцією про здійснення переказу грошових коштів, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав та кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредитів відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 148750-КС-006 від 03.10.2022 року станом на 08.08.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 34835,62 грн.

Отже, доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останній не виконав, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, а відтак, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 33185,62 підлягає до задоволення.

Щодо стягненнязвідповідача суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1650,00 грн.

Із умов договору встановлено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 1650,00 грн, нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої тадругої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Також у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України єобов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У кредитномудоговорі№ 148750-КС-006 від 03.10.2022 кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії за надання кредиту, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1650,00 грн суми прострочених платежів за комісією задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи встановлене, належить зробити висновок, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягає стягненню заборгованість за договором №148750-КС-006 від 03.10.2022 в розмірі 33185,62 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 11000,00 та заборгованості по відсотках в сумі 22185,62 грн. В решті позову належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2307,66 грн., виходячи з розрахунку 33185,62 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 34835,62 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 2307,66 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 207, 509, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 1049, 1054 ЦК України, 12,13,76,78,81,141,178,259,263-265,280,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженоювідповідальністю«Бізнес позика»до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рнокпп НОМЕР_3 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«БІЗНЕС ПОЗИКА»(кодЄДРПОУ:41084239,місцезнаходження:01133,м.Київ,бульвар ЛесіУкраїнки,будинок 26,офіс 411)заборгованість закредитним договором№148750-КС-006 від 03.10.2022:

- заборгованість прострочених платежів по тілу кредиту 11000,00 грн;

- заборгованість прострочених платежів по процентах 22185,62 грн, а всього 33185,62 гривень (тридцять три тисячі сто вісімдесят п`ять гривень шістдесят дві копійки) та 2307,66 грн. (дві тисячі триста сім гривень шістдесят шість копійки) понесених судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, офіс 411).

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Суддя О. Л. Фіцай