Ухвала суду № 131954382, 17.11.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/12892/25

1-кс/296/5631/25

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представників власників майна ТОВ "Альфа-СМ" - адвоката ОСОБА_5 , ТОВ "Завод мінераловатнихвиробів" - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні №12024060000000467 від 12.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 206-2, ч. 3,4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2025 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні №12024060000000467 від 12.06.2024, за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України:

- нежитлового приміщення, склад рідкого капролактаму на плані позначено літерою W, з реєстраційним номером 2600119418040, загальною площею 1761,9 кв. м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, яке на праві власності належить ТОВ «Альфа-СМ», код ЄДРПОУ 37446069, юридична адреса: м. Житомир, вул. вул. Промислова, 1/154.

- нежитлового приміщення, склад на плані позначено літерою Ї до якого відноситься підсобне приміщення - Ї, з реєстраційним номером 2600161018040, загальною площею 218,2 кв. м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6-Г, яке на праві власності належить ТОВ «Завод мінераловатних виробів», код ЄДРПОУ 36297669, юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 6а.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000467 від 12.06.2024, за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3,4 ст. 358 КК України за фактом, що у 2022-2023 роках директор ПП «Руффо-трейд» ОСОБА_9 спільно із невстановленими особами незаконно привласнив нерухоме майно державного підприємства АТ «Житомирський завод хімічного волокна». Крім того, не пізніше 14.06.2025 директор ПП «Руффо-трейд» ОСОБА_9 та невстановлена слідством особа, за попередньою змовою групою осіб, виготовили та використали підроблену документацію з метою протиправного заволодіння нерухомим майном АТ «Житомирський завод хімічного волокна».

23.09.2025 ОСОБА_9 повідомлено про те що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а передбачених: ч. 2 ст. 206-2, ч. 3,4 ст. 358 КК України.

07.11.2025 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ТОВ «Альфа-СМ» код ЄДРПОУ 37446069 юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154 та ТОВ «Завод мінеральних виробів» код ЄДРПОУ 36297669 юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 6-а, визнано речовими доказамиу кримінальному провадженні №12024060000000467 від 12.06.2024, за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3,4 ст. 358 КК України

12.06.2025 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.

Слідчий та прокурор під час розгляду клопотання повністю його підтримали та просили задовільнити. Слідчий вказав, що майно незаконно було виведено їз власності ПАТ "Житомирський завод хімічного волокна" в процесі санації підприємства. Прокрор вказав, що майно на яке вони просять накласти арешт є знаряддям вчинення злочину та що ненакладення арешту в виді заборони його відчуження може мати негативні наслідки для кримінального провадження.

Представники власників майна ТОВ "Альфа-СМ" - адвокат ОСОБА_5 , ТОВ "Завод мінераловатнихвиробів" - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти накладення арешту на майно вказуючи, що власники є добросовісними набувачами майна, а тому підстав арештовувати майно нема підстав.

Адвокат ОСОБА_5 вказав, що майно на яке слідчий просить накласти арешт , а саме нежитлове приміщення, загальною площею 1761,9 кв. м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, яке на праві власності належить ТОВ «Альфа-СМ» наразі не може віжчужуватися бо вона перебуває в заставі, та власник не має на меті його відчужувати, а тому ризик втрати майно відсутній

Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що клопотання подано неуповноваженою особою. Таке клопотання має подавати виключно прокурор, а не слідчий за погодженням з прокуророром .

Під час розгляду клопотання здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами ,як те передбачено ст.107 КПК України.

Слідчий суддя вислухавши слідчого, прокурора, представників власників майна, вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.

Насамперед вирішенню підлягає питання чи подане клопотання уповноваженою особою.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Отже, положення статті 64-2 КПК визначають момент набуття статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Таким чином, процесуальним законом визначено коло осіб, які мають право на звернення з клопотанням про арешт майна, до якого входять зокрема прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

З зазначеним клопотанням про арешт майна звернувся слідчий ОСОБА_10 за погодженням з прокурором ОСОБА_11 , а тому твердження представника про порушення вимог ст.64-2 КПК визнається слідчим суддею безпідставним.

Щодо арешту майна.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000467 від 12.06.2024, за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України що у 2022-2023 роках директор ПП «Руффо-трейд» ОСОБА_9 спільно із невстановленими особами незаконно привласнив нерухоме майно державного підприємства АТ «Житомирський завод хімічного волокна». Крім того, не пізніше 14.06.2025 директор ПП «Руффо-трейд» ОСОБА_9 та невстановлена слідством особа, за попередньою змовою групою осіб, виготовили та використали підроблену документацію з метою протиправного заволодіння нерухомим майном АТ «Житомирський завод хімічного волокна».

Серед такого майна:

- нежитлове приміщення, склад рідкого капролактаму на плані позначено літерою W, з реєстраційним номером 2600119418040, загальною площею 1761,9 кв. м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, наразі на праві власності належить ТОВ «Альфа-СМ», код ЄДРПОУ 37446069, юридична адреса: м. Житомир, вул. вул. Промислова, 1/154.

- нежитлове приміщення, склад на плані позначено літерою Ї до якого відноситься підсобне приміщення - Ї, з реєстраційним номером 2600161018040, загальною площею 218,2 кв. м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6-Г, яке наразі на праві власності належить ТОВ «Завод мінераловатних виробів», код ЄДРПОУ 36297669, юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 6а.

23.09.2025 ОСОБА_9 повідомлено про те що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а передбачених: ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

07.11.2025 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ТОВ «Альфа-СМ» код ЄДРПОУ 37446069 юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154 та ТОВ «Завод мінеральних виробів» код ЄДРПОУ 36297669 юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 6-а, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024060000000467 від 12.06.2024, за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України

12.06.2025 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьомузакон невимагає,щоб доказина підтвердженнявчинення кримінальногоправопорушення булиповними тадостатніми наданій стадіїкримінального провадження,однак вонимають бутитакими,щоб слідчийсуддя буввпевнений утому,що данідокази можутьдати підставидля пред`явленняобґрунтованої підозриу вчиненнітого чиіншого кримінальногоправопорушення.Крім того,наявність доказіву кримінальномупровадженні маєдавати слідчомусудді впевненістьу тому,що вданому кримінальномупровадженні необхіднозастосувати зазначенийвид заходузабезпечення кримінальногопровадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Наразі доказів, щоТОВ «Альфа-СМ» чи ТОВ «Завод мінераловатних виробів» є недобросовісними набувачами майна матеріали клопотання не містять . Проте слідство здійснює досудове розслідування за ч. 2 ст. 206-2 КК України - протиправне заволодіння майном підприємства групою осіб та за ч.3 ст.358 КК України - підробка документів та ч.4 ст.358 КК України - використання підроблених документів.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення речових доказів.

При цьому не має значення той факт, що майно одного із власників перебуває в заставі, оскільки арешт майна в кримінальному провадженні має забезпечувати схоронність майна (речових доказів) саме в межах кримінального провадження.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки ймовірно майно про яке йдеться в клопотанні вибуло з володіння ПАТ "Житомирський завод хімічного волокна" під час вчинення кримінальних правопорушень.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.

Також слідчий суддя вважає, що слідство обрано найменш обтяжливий вид арешту- з забороною відчуження майна. При цьому власники й надалі матимуть право користування та розпорядження вказаним майном, а не матимуть можливості лише відчужити майно .

Там паче, що арешт майна - тимчасовий захід оскільки у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовільнити в повному обсязі та накласти арешт на вказане в клопотанні майно лише з забороною щодо його відчуження .

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовільнити.

Накласти арешт на майно в кримінальному провадженні №12024060000000467 від 12.06.2024 з заборонивши його відчуження:

- нежитлове приміщення, склад рідкого капролактаму на плані позначено літерою W, з реєстраційним номером 2600119418040, загальною площею 1761,9 кв.м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, яке на праві власності належить ТОВ «Альфа-СМ», код ЄДРПОУ 37446069, юридична адреса: м. Житомир, вул. вул. Промислова, 1/154;

-нежитлове приміщення, склад на плані позначено літерою Ї до якого відноситься підсобне приміщення - Ї, з реєстраційним номером 2600161018040, загальною площею 218,2 кв.м., за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6-Г, яке на праві власності належить ТОВ «Завод мінераловатних виробів», код ЄДРПОУ 36297669, юридична адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 6а.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 19.11.2025

Слідчий суддя ОСОБА_1