Рішення № 131953216, 21.11.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/11442/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

16.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Ланагропрод» звернулося до суду з позовом, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУ ДПС у Чернігівській області) від 25.06.2025 №11493/ж10/25-01-07-00 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.06.2025 №11492/ж10/25-01-07-00 в частині нарахованого зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 772 139 грн по операціям з отримання консультаційних послуг від ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ»;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.06.2025 №11496/ж10/25-01-07-00 повністю.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Ланагропрод» вказує на протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішення рішень відповідача, оскільки господарські операції з надання консультаційних послуг були реальними, спрямованими на настання реальних наслідків, а наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку свідчить про всі підстави для формування податкового кредиту. Окрім того щодо оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 25.06.2025 №11496/ж10/25-01-07-00 позивач, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 18.04.2024 у справі № 640/18630/21 та від 21.04.2022 у справі № 580/814/20, вказує, що за несвоєчасне подання або неподання звітності за формою № 20-ОПП, до платника податків не може бути застосовано штрафну санкцію на підставі статті 117 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки наведеною статтею не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 20.10.2025 позовну заяву ТОВ «Ланагропрод» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС в Чернігівській області заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує, зокрема, на те, що позивачем по контрагентах ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ» документальне оформлення придбання консультаційних послуг здійснено з метою ухилення від оподаткування та збільшення сум податкового кредиту з ПДВ, і як наслідок збільшення суми від`ємного значення ПДВ та зменшення сплати ПДВ до бюджету, оскільки акти приймання-передачі консультаційних послуг від вказаних контрагентів складені всупереч Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, тому не можуть бути документальним підтвердженням. Окрім того, відповідач зазначає, що ТОВ «Ланагропрод» в порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, а саме: за 144 земельні ділянки.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ «Ланагропрод» зареєстровано 23.02.2004 (номер запису 10401450000001075) в якості суб`єкта підприємницької діяльності, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (4 група) та є платником податку на додану вартість.

Видами господарської діяльності ТОВ «ЛАНАГРОПРОД» є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Відповідно до статті 20, статті 77, статті 82 ПК України, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2025 рік, на підставі наказу від 27.03.2025 № 733-п ГУ ДПС у Чернігівській області, направлень від 08.04.2025 № 1249/ж3/25-01-07-00, № 1250/ж3/25-01-07-00, № 1251/ж3/25-01-07-00, № 1252/ж3/25-01-07-00, № 1253/ж3/25-01-07-00, № 1254/ж3/25-01-07-00, № 1255/ж3/25-01-07-00, № 1256/ж3/25-01-07-00, № 1257/ж3/25-01-07- 00, виданих ГУ ДПС у Чернігівській області, посадовими особами останнього була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Ланагропрод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2024, з питань правомірності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2024, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої було складено акт від 21.05.2025№ 9240/ж5/25-01-07-01-01 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАНАГРОПРОД» податковий номер 32803447, номер телефону НОМЕР_1 , адреса електронної пошти lanagroprod2004@gmail.com».».

В ході перевірки, зокрема, встановлено та зафіксовано в акті перевірки наступне.

По взаємовідносинам з ТОВ «Носівка-Агро» (податковий номер 34593872) ТОВ «Ланагропрод» впродовж грудня 2020 - грудня 2021 років суборендувало у ТОВ «Носівка-Агро» земельні ділянки площею 276,98 га на території Держанівської сільської ради та Селищенського старостинського округу Мринської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області. Оплата за суборенду здійснювалась в повному обсязі.

ТОВ «Ланагропрод» придбало в січні 2021 незавершене виробництво (зяб) на площі 276,98 га.

На суборендованих землях в 2021 році вирощувалась кукурудза.

В березні-квітні 2021 року ТОВ «Ланагропрод» придбано у ТОВ «Носівка-Агро» сільськогосподарські послуги на площі 276,98 га: культивації земельних ділянок, внесення міндобрив, посів зернових. ТОВ «Носівка-Агро» вносила в землю власні міндобрива та насіння, вартість яких включалась до вартості послуг. Оплата за послуги здійснювалась в повному обсязі.

В жовтні 2021 ТОВ «Ланагропрод» придбано послуги по збирання врожаю, які оплачені в повному обсязі.

В лютому 2022 ТОВ «Ланагропрод» документально оформлено придбання у ТОВ «Носівка-Агро» консультаційних послуг на суму 2 931 648,18 грн, в т.ч. ПДВ складає 488 608,03 грн. Послуги віднесено до витрат на збут.

По взаємовідносинам з ТОВ «Глухів-Агроінвест» (податковий номер 35051394) ТОВ «Ланагропрод» впрдовж жовтня 2020 - лютого 2022 років суборендувало у ТОВ «Глухів-Агроінвест» земельні ділянки площею 75,39 га на території Шалигінської селищної ради Глухівського району Сумської області. Оплата за суборенду здійснювалась в повному обсязі.

ТОВ «Ланагропрод» придбало в січні 2021 незавершене виробництво (зяб) на площі 75,39 га.

На суборендованих землях в 2021 році вирощувалась кукурудза.

В березні-квітні 2021 року ТОВ «Ланагропрод» придбано у ТОВ «Глухів-Агроінвест» сільськогосподарські послуги на площі 75,39 га: боронування, оранки, культивації земельних ділянок, посіву кукурудзи разом з міндобривами. ТОВ «Глухів-Агроінвест» вносила в землю власні міндобрива та насіння, вартість яких включалась до вартості послуг. Оплата за послуги здійснювалась в повному обсязі.

В листопаді 2021 року ТОВ «Ланагропрод» придбано послуги по збирання врожаю, які оплачені в повному обсязі.

В лютому 2022 року ТОВ «Ланагропрод» документально оформлено придбання у ТОВ «Глухів-Агроінвест» консультаційних послуг на суму 867 644,74 грн, в т.ч. ПДВ складає 144 607,46 гри. Послуги віднесено до витрат на збут.

По взаємовідносинах з ТОВ «БІО ЛАТ» (податковий номер 34072544) ТОВ «Ланагропрод» в 2021, 2023 та 2024 роках придбавало у ТОВ «БІО ЛАТ» сільськогосподарські послуги щодо обробки земель площею 54-61 га на території Карабутівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Зазначені землі орендуються ТОВ «Ланагропрод» у фізичних осіб.

На землях, які оброблялась ТОВ «БІО ЛАТ» в 2021 році вирощувалась кукурудза, в 2023 та 2024 роках вирощувалась соя.

ТОВ «Ланагропрод» придбано в квітні-травні 2021, 2023, 2024 років у ТОВ «БІО ЛАТ» сільськогосподарські послуги: по оранці, культивації, дискування земельних ділянок, посіву зернових. ТОВ «БІО ЛАТ» вносила в землю власні міндобрива та насіння, вартість яких включалась до вартості послуг. Оплата за послуги здійснювалась в повному обсязі.

ТОВ «Ланагропрод» придбано в червні 2021, 2023, 2024 років від ТОВ «БІО ЛАТ» сільськогосподарські послуги: по внесенню на поля засобів захисту рослин.

ТОВ «Ланагропрод» придбано в вересні-листопаді 2021, 2023, 2024 років від ТОВ «БІО ЛАТ» сільськогосподарські послуги: по збиранню врожаю.

В лютому 2022 року ТОВ «Ланагропрод» документально оформлено придбання у ТОВ «БІО ЛАТ» консультаційних послуг на суму 491 905,63 грн., в т.ч. ПДВ складає 81 984,27 грн. Послуги віднесено до витрат на збут.

В грудні 2023 ТОВ «Ланагропрод» документально оформлено придбання у ТОВ «БІО ЛАТ» консультаційних послуг на суму 341 637,59 грн, в т.ч. ПДВ складає 56 939,60 грн. Послуги віднесено до витрат на збут.

В грудні 2024 року ТОВ «Ланагропрод» документально оформлено придбання у ТОВ «БІО ЛАТ» консультаційних послуг на суму 358 505, 14 грн, в т.ч. ПДВ складає 59 750,86 грн. Послуги віднесено до витрат на збут.

Щодо документального оформлення консультаційних послуг, отриманих ТОВ «Ланагропрод» від ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ» в акті перевірки зафіксовано, що в актах приймання-передачі консультаційних послуг по всіх 3-х вищезазначених контрагентах зазначено, що консультативні послуги надавались з питань:

- консультування щодо розробки технологічних карт клієнта;

- консультування з питань підвищення рентабельності виробництва;

- вибір технології враховуючи оптимальний рівень витрат до очікуваної урожайності;

- консультування щодо забезпечення клієнтом стану незавершеного виробництва;

- постійний контроль агронома виконавця на полях клієнта, рекомендації щодо зміни технології внаслідок погодних надання консультаційних послуг;

- консультування щодо організації впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та підвищення ефективності;

- консультування з питань агрономії.

Згідно з умовами договорів, укладених між позивачем та його контрагентами щодо консультаційних послуг, вартість консультаційних послуг складала:

- для ТОВ «Носівка-Агро» - 50 % * (виручки за мінусом витрат);

- для ТОВ «Глухів-Агроінвест» - 50 % * (виручки за мінусом витрат);

- для ТОВ «БІО ЛАТ» - 30 % * (виручки за мінусом витрат).

Також вартість послуг була зафіксована в додатку до договору «Бізнес-план».

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в ході проведення перевірки для з`ясування обставин щодо документального оформлення придбання консультаційних послуг надано позивачу запити від 24.04.2025 № 1/32803447, від 06.05.2025 № 7/32803447, від 14.05.2025 № 9/32803447.

ТОВ «Ланагропрод» в відповідях від 29.04.2025 №132 (вх. від 01.05.2025 № 17932/6), від 08.05.2025 № 145 (вх. від 15.05.2025 № 19434/6), від 14.05.2025 № 153 надало копії первинних документів, які описано в акті перевірки. Також підприємство пояснило, що зазначені договори складались з метою «оптимізувати трудові, матеріальні та логістичні витрати та отримати додатковий прибуток».

У зв`язку з вищевикладеним, контролюючий податковий орган дійшов висновку про те, що акти приймання-передачі консультаційних послуг від ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ» складені позивачем всупереч Закону № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, тому не можуть бути документальним підтвердженням, та враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС України зафіксувало в акті перевірки те, що підприємством порушено пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України в результаті завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 831890, 00 грн., в т.ч. за лютий 2022 року на суму 715199, 00 грн, за грудень 2023 року на суму 56 940 грн, за грудень 2024 року на суму 59751, 00 грн.

Окрім того в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «Ланагропрод» в порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, а саме: за 144 земельні ділянки, які позивач орендував у ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», згідно із переліком наведеним акті перевірки (т. 1; а.с.118-124).

На підставі складеного акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.06.2025 №11496/ж10/25-01-07-00 яким, з посиланнями на підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункт 63.3 статті 63, пункт 117.1 статті 117 ПК України до позивача застосовано фінансову штрафну санкцію у розмірі 150960, 00 грн.

На підставі складеного акта перевірки, та відповіді на заперечення від 23.06.2025 №1456/ж12/25- 01-07-01-06 відповідачем встановлено порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2025 №11492/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1027674, 00 грн, в тому числі основний платіж 822139, 00 грн, штрафні фінансові санкції - 205 535, 00 грн.

На підставі складеного акта перевірки, та відповіді на заперечення від 23.06.2025 №1456/ж12/25-01-07-01-06, відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України та було прийняте рішення від 25.06.2025 №11493/ж10/25-01-07-00 яким, позивачу зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 59751, 00 грн.

Окрім того, судом встановлено, що за наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ДПС України рішенням від 10.09.2025 залишила їх без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи ці податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, відображення рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, у відповідній податковій декларації, подання документів, визначених у пунктах 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України та підтвердження відповідних сум відшкодування за результатами перевірки.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Положення статті 9 вказаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У справі, яка розглядається позивачем не оспорюється процедура здійснення відповідачем його контролюючої функції стосовно проведення перевірки, проте позивач оспорює суть виявлених податковим органом під час перевірки порушень позивачем, зокрема щодо його операцій з отримання консультаційних послуг від ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ», та наслідки перевірки прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення.

Суд зазначає, що відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 № 806/1755/14 при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності, суб`єкти господарювання самостійно здійснюють свою підприємницьку діяльність і з цією метою визначають власні комерційний розрахунок та комерційний ризик, залучають матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільно укладають договори, не заборонені законом, самостійно обирають контрагентів. Наявність у штаті підприємства значної кількості працівників різних професій та спеціальностей не свідчить про безумовну можливість виконання такими працівниками консультативних послуг, необхідних підприємству для ведення господарської діяльності з метою отримання доходу.

ТОВ «ЛАНАГРОПРОД» є сільськогосподарським товаровиробником, платником єдиного податку 4-ї групи (надалі - ЄП4), здійснює господарську діяльність із вирощування зернових культур.

В свою чергу, ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест» та ТОВ «БІО ЛАТ» також є сільськогосподарським товаровиробником, які здійснюють свою діяльність на території Чернігівської та Сумської областей, входить до Агрохолдингу «Агропросперіс» із земельним банком понад 300 тис.га. і зазначеною групою компаній реалізується власний проект АП ФРАНШИЗА.

Так, у ході здійснення позивачем (Клієнт) господарської діяльності ним було укладено договори про надання послуг з наступними контрагентами (Виконавці): з ТОВ «Носівка-Агро» - договір про надання послуг від 01.11.2020 № 2/2021 ФР; з ТОВ «Глухів-Агроінвест» - договір про надання послуг від 01.11.2020 № 331-Ф; ТОВ «БІО ЛАТ» договір про надання послуг від 22.10.2020 № 1; договір про надання послуг від 23.03.2023 № 2; договір про надання послуг від 01.11.2023 № 2, відповідно до пунктів 1.1 яких Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Клієнту консультаційні послуги, а також сільськогосподарські послуги (далі спільно по тексту - послуги), що випливають зі змісту статті 2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити вартість таких послуг.

За змістом пункту 2.1. вищенаведених договорів Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Клієнту консультаційні послуги з питань агрономії, а також організації господарських операцій, у тому числі (але не виключно):

Консультування щодо розробки технологічних карт Клієнта у розрізі культур та планування на їх основі технологічних операцій;

Консультування з питань підвищення рентабельності виробництва Клієнта у рослинництві шляхом оптимізації застосування та раціонального використання засобів захисту рослин, насіння, мінеральних добрив та надавати пропозиції щодо їх придбання;

Консультування щодо забезпечення контролю Клієнта стану незавершеного виробництва;

Консультування щодо організації заходів впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та підвищення їх ефективності Консультування із інших питань агрономії.

Згідно із пунктом 2.2 вказаних договорів Виконавець надає Клієнту наступні сільськогосподарські послуги, у тому числі (але не виключно):

Обробіток ґрунту (у т. ч., але не виключно, оранка, культивування, дискування, боронування тощо);

Посів сільськогосподарських культур;

Внесення мінеральних добрив, засобів захисту рослин, аміаку безводного тощо;

Збирання сільськогосподарських культур;

Інші сільськогосподарські послуги.

Судом встановлено, що вказані договори з ТОВ «Носівка Агро», ТОВ «Глухів Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ» про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції були укладені позивачем в межах програми «Фінансування поточної діяльності у межах програми «Агропросперіс франшиза», суть якого, за твердженням позивача полягає в тому, що невеликі та середні сільськогосподарські виробники включаються в ланцюг постачання виробничих факторів (добрива, насіння, ЗЗР), які група закуповує для своїх сільськогосподарських виробників у відомих світових виробників і гарантує постачання таких виробничих факторів за конкурентною ціною для невеликих та середніх сільськогосподарських виробників, учасників проекту АП ФРАНШИЗА; сільськогосподарський виробник групи «Агропросперіс» закріплюється куратором за дрібним та середнім сільськогосподарських виробником і надає йому повну консультаційну підтримку із усіх питань вирощування сільськогосподарських продукції, включно із допомогою в плануванні оптимальних технологічних карт, вибору найбільш економічно доцільної технології, допомога із підбором, плануванням норм і строків внесення добрив, засобів захисту рослин, коригуванні планів і технологій в залежності від погодних умов тощо, крім того дрібним та середнім підприємствам гарантується надання необхідних і своєчасних послуг із обробітку ґрунту, посіву, внесення добрив, засобів захисту рослин, збирання врожаю, доставка його на елеватори. Також надається консультативна підтримка із усіх супутніх питань щодо економіки, юриспруденції, IT, обліку, оподаткування, звітування тощо.

Тобто дрібному і середньому сільськогосподарському виробнику надається повний комплекс підтримки в процесі виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно із наведеними вище договорами плата за такий комплекс послуг визначені у розмірі для ТОВ «Носівка-Агро» - 50 % * (виручки за мінусом витрат), для ТОВ «Глухів-Агроінвест» - 50 % * (виручки за мінусом витрат), для ТОВ «БІО ЛАТ» - 30 % * (виручки за мінусом витрат) від прибутку, що отримує сільськогосподарський виробник, учасник проекту АП ФРАНШИЗА.

Розрахунок винагороди залучених сторонніх контрагентів здійснено на підставі фінального Бізнес - плану (було надано в ході проведення перевірки), що фіксує фактичний стан виконання Технологічної карти та розрахунки по остаточному розміру виручки та затрат ТОВ «ЛАНАГРОПРОД».

- перший бізнес-план - в якому розраховано вартість консультаційних послуг на підставі прогнозних показники згідно технологічної карти на дату підписання договору;

- другий бізнес-план - в якому розраховано вартість консультаційних послуг у відсотках від фактично отриманого прибутку, який розраховано на підставі отриманого доходу від реалізації вирощеної продукції та фактично понесених витрат на вирощування, збирання, доробку та реалізацію вирощеної продукції на дату після повного розрахунку за реалізовану продукції.

Під реалізацію сільськогосподарської продукції були укладені експортні контракти з AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED. Чистий прибуток від реалізації продукції, вирощеної згідно вищезазначених договорів склав 5,5 млн.грн.

Перелік послуг та факт їх надання ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ « Глухів-Агроінвест» та ТОВ «БІО ЛАТ» на користь ТОВ «ЛАНАГРОПРОД» підтверджується актами наданих послуг, які містять детальну інформацію щодо культури, виду послуг, площі на якій було надано послугу.

Суд зазначає, що надані до перевірки на підтвердження реальності господарських операцій, за участю із зазначеними вище вказаними контрагентами, первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу Закону № 996-XIV, Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.1995 № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків.

Водночас, суд зазначає, що при проведенні перевірки перевіряючий орган має провести зустрічну перевірку для - встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, такі як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Тому без проведення зустрічної перевірки встановити реальність проведення господарських операцій неможливо. Також є необхідною встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Натомість відповідачем не встановлено внаслідок нездійснення зустрічних перевірок з ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест» та з ТОВ «БІО ЛАТ» нереальність таких господарських операцій.

Суд зауважує, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому суд вказує на те, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку повністю підтверджують суть наданої послуги, необхідність, фінансово-економічний ефект від отриманих послуг консультативного характеру та зв`язок послуги з господарською діяльністю позивача.

У свою чергу суд зазначає, що податкові органи не мають права підміняти виконавчі органи суб`єкта господарювання і визначати форму організації виробничого процесу, доцільність виконання певних функцій підприємством самостійно чи то їх передачі на аутсорсинг, а також доцільність укладання певних договорів та форми організації господарських взаємовідносин.

ПК України не містить положень, що дозволяють контролюючому органові оцінювати затрати з точки зору їх доцільності, раціональності та ефективності, платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність. А відтак платник самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг.

До того ж, у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі 825/1391/17 суд касаційної інстанції зазначив, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Окрім того, варто зазначити, що одне з підприємств ТОВ «Бахмач Агро» Групи компаній Агропросперіс зверталось до Державної податкової служби України за індивідуальною консультацією, на листом від 05.10.2022 №1662/ІПК/99-00-21-03-02-06 ним було отримано індивідуальну податкову консультацію зі змісту якої вбачається, що операції з надання консультаційних послуг в межах Проекту АП ФРАНШИЗА, розглядається як оплата вартості таких послуг і включається до бази оподаткування ПДВ.

Слід зауважити та це і не заперечується податковим органом, що всі податкові накладні, які були складені ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест» та ТОВ «БІО ЛАТ» на користь ТОВ «ЛАНАГРОПРОД» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, котрі були складені контрагентами на користь ТОВ «ЛАНАГРОПРОД» є безумовною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що висновки контролюючого органу щодо порушення підприємством пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України в результаті завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 831 890 грн., в т.ч. за лютий 2022 на суму 715199, 00 грн, за грудень 2023 на суму 56940, 00 грн, за грудень 2024 на суму 59751, 00 грн не знайшли підтвердження під час розгляду справи, тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Чернігівській області від 25.06.2025 №11493/ж10/25-01-07-00 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту та від 25.06.2025 №11492/ж10/25-01-07-00 в частині нарахованого зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 772 139 грн по операціям з отримання консультаційних послуг від ТОВ «Носівка-Агро», ТОВ «Глухів-Агроінвест», ТОВ «БІО ЛАТ», є такими, що не відповідають критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.06.2025 №11496/ж10/25-01-07-00 яким, з посиланнями на підпункт 54.3.3 пункт 54.3 статті 54, пункт 63.3 статті 63, пункт 117.1 статті 117 ПК України до нього відповідачем застосовано фінансову штрафну санкцію у розмірі 150960, 00 грн, суд зазначає таке.

Так, згідно із актом перевірки, контролюючим органом зроблено висновки щодо порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 ПК України, пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі Порядок № 1588) із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне подання повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, що призведе до застосування податковим органом штрафної санкції згідно із з пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок № 1588, за правилами пункту 8.1 якого платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку № 1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПК України.

Повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20- ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 560/3008/19.

У свою чергу, відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

При цьому диспозиція статті 117 ПК України не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування. Крім того, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України на платника податків покладається обов`язок подання заяви про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку, а Порядком №1588 врегульовано питання подання платником податків повідомлення форми 20-ОПП, що є різними за змістом документами.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 640/18630/21, від 21.04.2022 у справі № 580/814/20.

Застосовуючи наведений вище правий висновок Верховного Суду, суд приходить до висновку про те, що за несвоєчасне подання або неподання звітності за формою № 20-ОПП, до платника податків не може бути застосовано штрафну санкцію на підставі статті 117 ПК України, оскільки наведеною статтею не передбачає відповідальності за неподання звітів чи повідомлення щодо об`єкта оподаткування, тому оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 25.06.2025 № 11496/ж10/25-01-07-00, є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як слідує у цій справі відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, правомірності таких висновків під час судового розгляду справи відповідачем не доведено. Реєстрація усіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не ставиться під сумнів, тому позивач мав право на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт існування реальних господарських правовідносин позивача з контрагентами підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) посвідчується належним чином оформленими податковими накладними, та іншими первинними документами. Відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 13.10.2025 № 202 позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 9084, 00 грн.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений ним судовий збір в розмірі 9 084, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 139, 77, 227, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області:

від 25.06.2025 №11493/ж10/25-01-07-00 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту;

від 25.06.2025 №11492/ж10/25-01-07-00 в частині нарахованого зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 772 139 грн по операціям з отримання консультаційних послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухів-Агроінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЛАТ»;

від 25.06.2025 №11496/ж10/25-01-07-00 повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» судовий збір у розмірі 9 084, 00 грн, сплачений ним відповідно до платіжної інструкції від 13.10.2025 № 202.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» (місцезнаходження юридичної особи: 16500, вул. Хмельницького Б, 23, місто Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32803447).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44094124).

Суддя Марія ДУБІНА