Ухвала суду № 131942851, 19.11.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/3894/24

1-кп/301/99/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2025 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення стаціонарної судово- психіатричної експертизи, відносно обвинуваченого :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанськ, Луганської області, та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого вироком Берегівського районного суду від 19.02.2024 у справі № 297/4531/23 за ч.4 ст.185 КК України, до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12024071100000254 від 23 травня 2024 року, відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.

До Іршавського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в якому він просить про призначення стаціонарної судово- психіатричної експертизи.

Своє клопотання захисник ОСОБА_6 обгрунтував тим, що під час досудового розслідування на підставі постанови слідчого, експертами Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інституту судововї психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» відносно ОСОБА_5 проводилися амбулаторні судові психологічні експертизи та зроблено висновки про його осудність і відсутність ознак які вказували б на наявність у нього психічних захворювань.

На даний час ОСОБА_5 перебуває під вартою та утримується в державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)». По прибуттю до установи оглядався лікарем-терапевтом, лікарем-психіатром медичної частини. За результатами огляду встановлено діагноз: асоціальний розлад особистості. Знаходиться під постійним наглядом лікаря-психіатра медичної частини та отримує амбулаторну медикаментозну корекцію препаратом рисперидон.

Таким чином сторона захисту вважає, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не оглядався експертами для встановлення стану його психічного здоров`я, а такі обставини впливають на осудність суб`єкта кримінальної відповідальності та на прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання та просили суд таке задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти клопотання захисника про призначення повторної судово-медичної експертизи заперечував.

Представник потерпілих ОСОБА_4 залишив вирішення клопотання захисника ОСОБА_6 на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідності до вимог ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.

Згідно зі ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 КПК України якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 30.05.97 року (зі змінами внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98 року) повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб. Тобто повинні бути судом встановлені обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Заявляючи клопотання про проведення стаціонарної судово-медичної експертизи, сторона захисту посилається на те, що що під час досудового розслідування на підставі постанови слідчого, експертами Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інституту судововї психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» відносно ОСОБА_5 проводилися амбулаторні судові психологічні експертизи та зроблено висновки про його осудність і відсутність ознак які вказували б на наявність у нього психічних захворювань.

На даний час ОСОБА_5 перебуває під вартою та утримується в державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)». По прибуттю до установи оглядався лікарем-терапевтом, лікарем-психіатром медичної частини. За результатами огляду встановлено діагноз: асоціальний розлад особистості. Знаходиться під постійним наглядом лікаря-психіатра медичної частини та отримує амбулаторну медикаментозну корекцію препаратом рисперидон.

Таким чином сторона захисту вважає, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не оглядався експертами для встановлення стану його психічного здоров`я, а такі обставини впливають на осудність суб`єкта кримінальної відповідальності та на прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Судом, було досліджено висновок судово - психіатричного експерта № 236 від 20.06.2024, який було проведено на стадії досудового розслідування, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає ним у теперішній час, а виявляє ознаки психічного розладу у вигляді Емоційно лабільного розладу особистості. По психічному стану ОСОБА_5 міг розуміти значення своїх дій та керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та може у теперішній час. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Даний висновок, на переконання суду, спростовує твердження захисника ОСОБА_6 , про те, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не оглядався експертами для встановлення стану його психічного здоров`я.

Крім того, судово - психіатричний експерт Закарпатської філії судових експертиз ОСОБА_7 , була допитана судом під час судового засідання. Суду експерт ОСОБА_7 пояснила, що висновок судово - психіатричного експерта № 236 від 20.06.2024 вона підтримує, оскільки при проведення експертизи порядок проведення такої не було порушено. Діагноз встановлений за результатом даного висновку, співпадає із діагнозом, який було встановлено при огляді обвинуваченого ОСОБА_5 в Філії ЦОЗ ДКВС України у Чернівецькій, Івано-

Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях. Довідка з про результати огляду обвинуваченого ОСОБА_5 , що була долучена до клопотання захисником ОСОБА_6 , не підтверджує погіршення стану обвинуваченого, також, такий відповідає поведінці людей, які схильні до самоушкодження. Пояснила, що даний діагноз не тягне за собою неосудність обвинуваченого.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Питання призначення у справах повторних експертних досліджень завжди пов`язане із питанням доцільності проведення таких експертних досліджень і неможливістю прийняття законного та обґрунтованого судового рішення без їх проведення.

Отже, судом не встановлено жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість проведеної первинної судово-медичної експертизи та які викликали б сумніви у її правильності. Висновок експертизи є достатньо обґрунтованим, наданий в межах компетенції експерта, порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.

По суті та за змістом питання, що просить сторона захисту поставити на вирішення судово-медичної експертизи не відрізняється від питань, що були предметом дослідження у попередній експертизі, а відтак, клопотання зводиться лише до отримання ще одного висновку експертизи, на вирішення якої не ставиться питання про усунення конкретних розбіжностей у попередньому висновку.

Таким чином судом не встановлено належних підстав для проведення судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженню, а тому клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті судом буде надана оцінка всіх об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені всебічно, повно та неупереджено відповідно до ст. 94 КПК України.

Керуючись ст.ст. 242, 322, 332, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення стаціонарної судово- психіатричної експертизи стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.11.2025 року о 08 год. 50 хв.

Суддя: ОСОБА_1