Рішення № 131934490, 05.11.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3738/21

н/п 2/766/396/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» про визнання договору недійсним,

встановив:

Позивач 10.03.2021 року звернувся до суду з вказаним позовом. Позов обґрунтував тим, що 04.02.2021 року від роботодавця ТОВ «ВКП «ССМУ-10» позивачу стало відомо про прийняття приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним С.С. постанови від 26.12.2020 року ВП №63959165 про стягнення заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 17.11.2020 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» заборгованості в розмірі 13792,50 грн. 15.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Однією з підстав позову позивачем зазначено те, що останній не укладав з ТОВ «Фінансова компанія «Лайт фінанс» ніяких договорів. Ухвалою від 18.02.2021 року відкрито провадження у справі №766/2275/21. Втім, позивач вважає, що існує реальна можливість для оформлення відповідачем нових виконавчих документів про стягнення з позивача неіснуючої заборгованості, що призведе до необхідності знов оскаржувати ці нові виконавчі написи чи інші виконавчі документи. Позивач вважає, що договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №25083 від 29.09.2019 року таким, що суперечить чинному законодавству та повинен бути визнаний недійсним. Із змісту документів, отриманих позивачем від приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Баталіна С.С., вбачається, що 29.09.2019 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №25083 (далі - договір №25083), за умовами якого позичальнику надано у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, для власних потреб 1500,00 грн строком на 20 днів з відсотковою ставкою 1,75% за один день користування кредитом. У вказаному договорі зазначено дані позичальника, а саме: місце реєстрації та місце проживання - АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РО ХГУ УМВД Україна в Херсонській області 12.12.1997 року; ІПН НОМЕР_2 . Проте, крім індивідуального податкового номеру (відомості про який фінансовим установам відомі, як й про номера телефонів громадян), інша інформація не має до позивача ніякого відношення, оскільки останній ніколи не був зареєстрованим та не проживав по АДРЕСА_1 і зазначений у договорі №25083 паспорт позивачу не належить. Коштів від відповідача ОСОБА_1 ніколи не отримував. За таких обставин відсутність внутрішньої волі та волевиявлення на укладення договору у особи, що зазначена стороною цього договору є передбаченою законом підставою для визнання такого договору недійсним. З урахуванням того, що позивач не мав наміру отримувати позику/кредит у відповідача, не замовляв у нього послуг, відповідно не мав з відповідачем ніякої домовленості з приводу надання/отримання позики/кредиту, в оспорюваному договорі зазначені персональні дані позичальника, які належать іншій особі, позивач вважає, що цей договір укладений відповідачем за участю іншої фізичної особи з частковим використанням даних позивача (ПІБ, дата народження, ІПН), які є доступними завдяки мережі Інтернет. У зв`язку з викладеним, позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №25083 від 29.09.2019 року. Вирішити питання розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Ухвалою від 12.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 02.07.2021 року здійснено перехід розгляду цивільної справи зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін у спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року за клопотанням позивача витребувано докази. Зазначена ухвала повернулася на адресу суду з відміткою пошти «без вручення адресату».

З 24.02.2022 року по 12.06.2023 року справи, що перебували у провадженні Херсонського міського суду Херсонської області не розглядалися, у зв`язку з припиненням роботи Херсонського міського суду Херсонської області через військову агресію РФ та відновленням процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області з 12.06.2023 року (на підставі рішення ВРП від 30.05.2023 року).

В ході інвентаризації справ Херсонського міського суду Херсонської області зазначена справа була знайдена та продовжено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 05.11.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на витребуванні доказів у відповідача не наполягав, так як місце знаходження відповідача на даний час невідомо. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що з копії паспорту серії НОМЕР_3 , виданого 1999 року Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої 16.07.1999 року Державною податковою інспекцією у м.Херсоні, ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

29.09.2019 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Лайт фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №25083, за умовами якого позичальнику надано у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, для власних потреб 1500,00 грн строком на 20 днів з відсотковою ставкою 1,75% за один день користування кредитом. У вказаному договорі зазначено дані позичальника, а саме: місце реєстрації та місце проживання - АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РО ХГУ УМВД Україна в Херсонській області 12.12.1997 року; ІПН НОМЕР_2 .

20.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою (талон-повідомлення 25691 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення) до ЧЧ Корабельного ВП, в якій заявник просить прийняти міри до невідомих осіб, які надсилають смс заявнику стосовно кредиту, якого він не брав. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно листа Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області від 25.12.2019 року №36/2-5004, заява від 20.12.2019 року зареєстрована 20.12.2019 року в журналі ЄО за №25691 Корабельним ВП ХВП ГУНП в Херсонській області уважно розглянута по ній проведена перевірка та прийнято відповідне рішення. Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про звернення громадян», подальша перевірка фактів, викладених у заяві закінчена.

Згідно висновку за результатами розгляду матеріалів ЄО №25691 від 20.12.2019 року за заявою гр-на ОСОБА_1 від 29.12.2019 року встановлено, що 20.12.2019 року до Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області надійшла заява від гр-на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в якій він просить прийняти міри до невідомої особи, яка надсилає СМС-повідомлення про виплату боргу в сумі 2051,25 гривні в кредитні спілки «Кредітекспрес» та « ОСОБА_2 », хоча він ніяких кредитів не брав. В ході проведення подальшої перевірки встановити невідому особу, яка надсилає СМС-повідомленні гр-ну ОСОБА_1 не надалось можливим. Враховуючи вище викладене, а також те, що в даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення, керуючись Законом України «Про звернення громадян», подальшу перевірку фактів, викладених у заяві гр-на ОСОБА_1 закінчено.

17.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , який є боржником за кредитним договором № 25083 від 29.09.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Лайт фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 39872035, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 129, заборгованість за кредитним договором 25083 від 29.09.2019 року. Строк платежу за кредитним договором 25083 від 29 вересня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період 19 жовтня 2019 року по 10 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 12 592,50 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1 500,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 10 342,50 грн строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 750,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1200,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 13 792,50 грн дата набрання виконавчим написом законної сили (дата внесення відомостей у реєстр нотаріальних дій) 17.11.2020 року. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання 3 роки. Зареєстровано в реєстрі № 92678.

18.12.2021 року на підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Баталіним Сергієм Сергійовичем відкрито виконавче провадження № 63959165 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Лайт фінанс» заборгованість у розмірі 13792,50 грн.

26.12.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Баталіним Сергієм Сергійовичем винесено постанову у виконавчому провадженні №63959165 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є ОСОБА_1 .

08.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою (талон-повідомлення 25691 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення) до ЧЧ Корабельного ВП за фактом смс від невідомих осіб, які намагають повернути кредит, який заявник не брав. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №12021232020000005 від 11.02.2021 за правовою кваліфікацією ст.190 ч.1 КК України, відповідно до якого до ЧЧ відділу поліції №2 Херсонського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про прийняття мір до невстановленої особи, яка 05.02.2021 року шахрайським шляхом відкрила на ім`я заявника кредитну лінію в ТОВ «Фінансова Компанія «Лайт фінанс», чим спричинила матеріальний збиток останньому, сума якого встановлюється.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, якій не вчинено.

Отже, недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи порядку його укладення не може бути підставою для оспорювання такого правочину в судовому порядку, оскільки в силу закону такий правочин вважатиметься або неукладеним, або нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частинами 6, 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Главою 5 ЦПК України визначені основні положення про докази, доказування.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки волі позивача на укладення оспорюваного договору не було, обставини у справі вказують на те, що невстановлена особа використавши персональні дані, оформила договір позики, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків, в спростування вказаного відповідачем доказів суду надано не було, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №25083 від 29.09.2019 року, є такими, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачений та документально підтверджені судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №25083 від 29.09.2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лайт фінанс» (ЄДРПОУ 39872035, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул.Червоноармійська, б.129) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І. Майдан