Ухвала суду № 131916489, 20.11.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18596/25

Провадження № 2-з/638/184/25

УХВАЛА

20 листопада 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харковау складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.

за участю секретарясудового засідання Шут Д.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача Савіна О.С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом Комунального підприємства"Благоустрійміста Ізюма" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за наданні комунальні послуги,-

встановив:

КП "Благоустрійміста Ізюма"звернулось до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 9405,52 грн та сплачений судовий збір.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

14 листопада 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів у порядку ст. 116-118 ЦПК України, в якій вона просить: зобов`язати КП «Благоустрій міста Ізюма» забезпечити збереження та надати суду такі документи: 1.1. Оригінали бухгалтерських документів: оборотні відомості, журнали обліку, реєстри, первинні бухгалтерські документи за період з 01.07.2019 (дата початку дії договіру про надання послуг з управління) - 31.07.2025 (акти виконаних робіт, накладні, наряди, табелі, договори підряду, журнали робіт та інші необхідні документи для забезпечення доказів). 1.2. Оригінали та копії документів щодо управління будинком: договір про надання послуг з управління від 01.07.2019 та всі додатки; конкурсна документація, протоколи конкурсної комісії, збір громадян підписи підтвердження зборів; рішення виконкому № 0573 від 26.06.2019. 1.3. Журнали обліку печаток, зразки підписів, кадрові накази, контракти посадових осіб. 1.4. Електронні дані та метадані: server logs, CreateDate, ModifyDate, автори файлів, хронологія змін; електронні файли та архіви бухгалтерських програм (1С підприємство, Me.Doc, Смета, OPZ(налогова звітність) та інші програми для забезпечення доказів ведення обліку та діловодства документації) за весь період нарахувань; дані електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою здійснювалось надсилання звітів та документів. 1.5. Інформацію про місце зберігання оригіналів документів і осіб, відповідальних за їхній облік та архів. 2. Заборонити КП «Благоустрій міста Ізюма»: знищувати, переміщати, редагувати або виправляти оригінали документів; змінювати, очищати або видаляти електронні метадані; створювати нові версії документів замість надання первинних.

В обґрунтування клопотання зазначає, що існують реальні ризики знищення, фальсифікації, приховування та зміну цих документів.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання.

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.

Суд, дослідивши вказану заяву дійшов наступного висновку.

За змістом норм ч.ч.1-3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно із вимог п.п. 4,5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як доказів при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.

Слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 901/845/18.

Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Крім того, на переконання суду, під час розгляду заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування мають бути наявні підстави вважати, що відповідні документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи з метою дієвості такого заходу, оскільки ухвала про забезпечення доказів шляхом їх витребування є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 11 ст. 118 ЦПК України).

Надавши оцінку клопотанню про забезпечення доказів з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що заява не відповідає критеріям, визначеним у ч.1 ст. 116 ЦПК України, оскільки не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання відповідач, можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Сама по собі необхідність витребування документів, які відповідач не може отримати, не є достатньою підставою для забезпечення доказів шляхом їх витребування.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про те, що не вжиття заходів забезпечення доказів може призвести до втрати доказів не є належним чином мотивованими, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, ОСОБА_1 в своєму клопотанні взагалі не зазначено, яким чином докази, які вона просить забезпечити відносяться до розгляду цієї позовної заяви, та що саме вони можуть підтвердити або спростувати.

З огляду на вищевикладене, ураховуючи, що клопотання про забезпечення доказів, не містить жодного обґрунтування про існування підстав припускати, що докази можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 116, 117, 118, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволені ОСОБА_1 про забезпечення доказів в цивільній справі за позовом Комунального підприємства"Благоустрійміста Ізюма" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 простягнення заборгованостіза наданнікомунальні послуги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.М. Рибальченко