Ухвала суду № 131912006, 20.11.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

20 листопада 2025 року м.Київ № 320/53105/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкар» до Державної митної служби України про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голденкар» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від розгляду заяви-звернення ТОВ «Голденкар» про скасування притягнення до відповідальності за порушення митних правил.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до яких представник просив суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглядаючи ці клопотання, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд ураховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі справи в розумінні вимог вказаної статті є незначної складності.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін обґрунтоване тим, що відповідач звернувся до суду із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, і, у разі відмови в його задоволенні, просив розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Додатково стверджував, що справа має важливе значення для відповідача як центрального органу виконавчої влади, який здійснює та забезпечує контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи, дотриманням порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України та інше.

Разом із тим, у цих клопотаннях не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Крім того відповідачем не обґрунтовано, яким чином розгляд цієї справи за правилами спрощеного, а не загального позовного провадження, може вплинути на вжиття відповідачем заходів державного контролю та застосування заходів впливу.

До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження або у спрощеному провадженні з викликом сторін до суду не подавав. Натомість, відповідач, який подав заяву, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в загальному позовному провадженні відповідач не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у порядку загального позовного провадження, а також про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Шевченко А.В.