Рішення № 13189427, 09.12.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа №2-4/2010р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Воротниковій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Феодосія позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000 грн. та моральної шкоди в сумі 6000 грн., а також судових витрат. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 17.06.2002 року приблизно о 20 год. 29 хвилин ОСОБА_4, який керував автомобілем «Фольксваген-Пассат», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по Керченському шосе в сторону м.Феодосії, на перехресті Керченського шосе та вул.Леніна смт.Приморський він здійснив наїзд на позивачку. Внаслідок ДТП вона отримала численні тілесні ушкодження, переломи зі зміщенням, тривалий час вона проходила лікування в стаціонарі та амбулаторно. На лікування витрачено 3000,00 грн. Також їй заподіяна моральна шкода, внаслідок ДТП їй заподіяні моральні страждання, вона стала інвалідом, у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 6000,00 грн. Добровільно відшкодувати шкоду відповідач відмовився, що стало підставою для звернення до суду.

Позовні вимоги були уточнені, сума матеріальної шкоди збільшена з урахуванням індексу інфляції до 5110,78 грн., в іншій частині вимоги залишені без змін.

Позивачка в судове засідання не зявилася, подала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримані.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, був сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст.280 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно ст.ст.22,.1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, підставою відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність вини особи, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом.

Зазначені норми були також передбачені ст.ст. 440,441,450 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року).

Судом встановлено, що 17.06.2002 року приблизно о 20 год. 29 хвилин ОСОБА_4, який керував автомобілем «Фольксваген-Пассат», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по Керченському шосе в сторону м.Феодосії, на перехресті Керченського шосе та вул.Леніна смт.Приморський він здійснив наїзд на ОСОБА_3 Внаслідок ДТП вона отримала численні тілесні ушкодження, переломи зі зміщенням, тривалий час вона проходила лікування в стаціонарі та амбулаторно, документально підтверджені за матеріалами справи витрати на лікування, придбання ліків, транспортування, додаткове харчування, з урахуванням індексу інфляції в сумі 5110,78 грн. (а.с.5,6,11,13,14,16-19,41,42,45,160). Відповідачем не надано суду доказів протилежного.

Відповідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що матеріальні права позивача були порушені, внаслідок чого були також спричинені і моральні (душевні, фізичні) страждання, які підлягають судовому захисту в порядку п.1,3 ч.2 ст.23, 1166,1167,1168,1187,1192 ЦК України. Відшкодуванню підлягають витрати, які поніс позивач на придбання ліків, лікування, додаткове харчування, транспортування, підтверджені письмовими доказами.

В силу статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до розяснень, що містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди”, та вимог ст. 23 ЦК спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що моральна шкода повинна бути відшкодована незалежно від майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, та не повязана з розміром її відшкодування, але обовязково враховуються конкретні обставини справи, характер правопорушення, глибина, тривалість, обсяг фізичних і душевних страждань, погіршення стану здоровя потерпілої внаслідок ДТП, стресу, розумність і справедливість. Тому на користь позивача, необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 6000 гривень.

Також, в силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст.4,10,11,60,79,88,212-215,224-226,294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.22,280,1166,1187,1195 Цивільного кодексу України (в ред.2003 року), ст.ст. 440,441,450 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексів інфляції 5110 (пять тисяч сто десять) грн. 78 коп., у відшкодування моральної шкоди 6000,00 грн., а всього 11110 (одинадцять тисяч сто десять) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави судовий збір 59,50 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. на розрахунковий рахунок № 31218259700024 держбюджет м. Феодосії ОКПО 34740709, код доходу 22050000 призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Феодосійському міському суді АР Крим”.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя Секретар суду