Рішення № 131893683, 19.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12032/25

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.03.2025 № 222030032420 про відмову у призначенні пенсії за віком;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 29.08.1984 по 11.05.1987 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком з 01.03.2025 року згідно заяви від 24.02.2025 року.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що в зв`язку із досягненням віку 60 років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.03.2025 року № 222030032420 позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача пенсійним органом обчислено в розмірі 28 років 09 місяців 21 день при необхідному розміру стажу 29 років.

До страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 29.08.1984 по 11.05.1987 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки у записі про прийняття на роботу наявні виправлення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях.

Позивач не погоджується з рішенням пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком та вважає, що має достатньо стажу трудової діяльності який дає їй право на призначення пенсії, тому звернулася в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що 24.02.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

До заяви про призначення пенсії позивач додала необхідні документи, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_2 від 21.10.1980.

За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 29.08.1984 по 11.05.1987 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 21.10.1980, оскільки в наказі про прийняття наявні виправлення, записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яку затверджено постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162.

Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 28 років 09 місяців 21 день, що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Інших документів, підтверджуючих зазначений період роботи, передбачених Порядком № 637, позивачем при зверненні за призначенням пенсії не надано.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов заявила клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а саме: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так як дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подала в суд відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що розгляд заяви від 24.02.2025 року та документів наданих до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 , проведений за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Станом на 04.03.2025 підтверджено лише 28 років 09 місяців 21 день страхового стажу, що не дає право на призначення пенсії.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 29.08.1984 по 11.05.1987 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 21.10.1980, оскільки в наказі про прийняття наявні виправлення, записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яку затверджено постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що відповідач прийняв правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

24.02.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року № 1058-IV.

Заява разом із доданими до неї документами прийнята 24.02.2025 року і зареєстрована за № 2965.

Окрім інших документів до заяви про призначення пенсії позивач додала трудову книжку НОМЕР_2 від 21.10.1980.

За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 29.08.1984 по 11.05.1987 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 21.10.1980, оскільки в наказі про прийняття на роботу наявні виправлення, записи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яку затверджено постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162.

Відповідно до поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 28 років 09 місяців 21 день, при необхідному страховому стажі в розмірі 29 років.

Про прийняте рішення позивач повідомлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.03.2025 року № 2200-0216-8/21116.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, (далі-Закон № 1058-IV).

Як передбачено частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

В солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування призначається пенсія за віком, як один із видів пенсійних виплат, передбачених частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV.

Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Система персоніфікованого обліку запроваджена з 01 липня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування", прийнятої на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування".

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

-ідентифікує заявника (його представника);

-надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

-реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

-уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

-повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

-надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

-видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

-повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

До 01 січня 2004 року стаж роботи працівників, який дає право на трудову пенсію обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII, (далі Закон № 1788-XII).

Згідно із пунктом а) статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,-за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Стаття 56 Закону № 1788-XII встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Відповідно до статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", (далі Порядок № 637).

Згідно із пунктом 1 цього Порядку, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно із пунктом 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

В період часу з 29.08.1984 по 11.05.1987 діяла "Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі Інструкція № 162).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робочих і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій.

Згідно із пунктами 2.2, 2.3 Інструкції № 162, в трудову книжку вносяться:

-відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

-відомості про роботу: прийом на роботу, переводи на іншу постійну роботу, звільнення.

Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведені на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільнені - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно із пунктами 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 Інструкції № 162, у випадку виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переводі на іншу постійну роботу, виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, що здійснило неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а за його відсутності-вищестоящою організацією, якій було підлегле ліквідоване підприємство.

Виправленні відомості про роботу, повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У випадку втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, підтверджуючих виконання робіт, не вказаних в трудовій книжці.

При необхідності, наприклад, зміни записів відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий по такій-то професії (посаді)" і в графі 4 повторюється дата і номер наказу (розпорядження) адміністрації, запис з якого неправильно внесена в трудову книжку.

Аналіз змісту наведених правових норм та їх застосування щодо встановлених у справі обставин, дає суду підстави зробити такі висновки.

04.08.2022 року позивачу виповнилося 60 років, із заявою про призначення пенсії за віком вона звернулася 24.02.2025 року.

В трудовій книжці НОМЕР_3 від 21 жовтня 1980 року, заповненої на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій в подальшому прізвище особи на яку заповнена трудова книжка-" ОСОБА_3 " змінено на прізвище " ОСОБА_4 " на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 від 12 червня 1982 року, у записі № 8 від 29.08.1984 року про прийняття позивача на роботу в житлово-комунальний відділ військової частини НОМЕР_5 прибиральницею в порядку переводу із військової частини НОМЕР_6 в графі 4-"На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер)", внесено запис: наказ № 563 від 29.8.1983 р., при цьому вбачається наявність виправлення у році прийняття наказу.

Згідно із записом № 9 від 11.05.1987 року позивач звільнена від займаної посади в зв`язку із скороченням штату працівників по статті 40 п.1 КЗпП УРСР на підставі наказу № 135 від 8.05.1987 р.

Запис про звільнення завірений печаткою військової частини.

В зв`язку із наявним виправленням в трудовій книжці у році прийняття на роботу у графі 4 запису від 29.08.1984 року, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 21 жовтня 1980 року з 29.08.1984 року по 11.05.1987 року, та як наслідок відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025 в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, оскільки страховий стаж позивача обчислений пенсійним органом становить 28 років 09 місяців 21 день, тоді як необхідний страховий стаж повинен бути не менше 29 років.

Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком за підрахунком пенсійного органу позивачу не вистачає трохи більше трьох місяців.

Суд вважає, що вказаний період трудової діяльності позивача, а саме з 29.08.1984 року по 11.05.1987 року необхідно зарахувати до її страхового стажу, враховуючи, що обов`язок здійснення записів у трудових книжках покладено на адміністрацію військової частини.

Запис про звільнення позивача за № 9 від 11.05.1987 року не містить будь-яких виправлень, неправильного або неточного запису та завірений печаткою військової частини, тому при обчисленні розміру страхового стажу за вказаний період необхідно брати до уваги саме дату запису № 8 як початок роботи у військовій частині-29.08.1984 року, оскільки дата та місяць наказу співпадає з датою та місяцем запису про наказ на підставі якого позивач була прийнята на роботу, а саме: 29.08., а виправлення наявне тільки у році прийняття-із врахуванням виправленого зазначено рік прийняття на роботу 1983.

Чинним законодавством України, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян не передбачено будь-яких правових підстав для того щоб не враховувати до страхового стажу працівника періоди його роботи внесені у трудову книжку в зв`язку із певними недоліками при вчиненні записів щодо відомостей про роботу, зокрема про періоди роботи які зараховуються до страхового стажу та дають право на призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція зазначена у пункті 29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а.

Пенсійні органи при прийняті заяви про призначення пенсії за віком, та в послідуючому при прийнятті рішення про її призначення за результатами розгляду такої заяви мають достатні повноваження для належного підтвердження трудового стажу згідно із записами у трудовій книжці, а також обов`язок належного інформування особи яка подала заяву про необхідність подання додаткових документів для підтвердження трудового стажу, для більш всебічного, повного і об`єктивного розгляду заяви та поданих нею документів про призначення особі пенсії.

На особу не може повністю перекладатися тягар доведення правдивості та достовірності даних згідно із записами внесеними у її трудову книжку, особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення призначення пенсійних виплат в зв`язку із недобросовісним заповненням трудової книжки адміністрацією роботодавця, працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки адміністрацією установи.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.08.2018 року у справі № 687/975/17.

Отже, суд робить висновок про те, що записами № 8 від 29.08.1984 року про прийняття позивача на роботу в житлово-комунальний відділ військової частини НОМЕР_5 прибиральницею в порядку переводу із військової частини НОМЕР_6 , та № 9 від 11.05.1987 року про звільнення позивача від займаної посади в зв`язку із скороченням штату працівників по статті 40 п.1 КЗпП УРСР на підставі наказу № 135 від 8.05.1987 року, підтверджується стаж роботи позивача за вказаний період, який в свою чергу підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Враховуючи страховий стаж позивача, обчислений пенсійним органом в розмірі 28 років 09 місяців 21 день, та страховий стаж за період трудової діяльності з 29.08.1984 року по 11.05.1987 року, який зараховується до страхового стажу рішенням суду, загальний страховий стаж ОСОБА_1 , становить більше 29 років, що відповідає вимогам частини 1 статті 26 Закону № 1788-XII для призначення пенсії за віком.

Так як вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком та розмір її страхового стажу дають їй право на призначення та отримання пенсії за віком, суд робить висновок про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025 в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, необхідно визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 21 жовтня 1980 року з 29.08.1984 року по 11.05.1987 року; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025 в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з дня звернення-24.02.2025 року.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, доведений дослідженими доказами, тому підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222030032420 від 04.03.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 24.02.2025 відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV період трудової діяльності з 29.08.1984 року по 11.05.1987 року відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 21.10.1980, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, починаючи з 24.02.2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 20987385) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський