Рішення № 131855741, 17.11.2025, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2845/25

Провадження № 2/601/1004/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

17 листопада 2025 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді Шульгач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що 08.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 103493436, згідно якого їй було надано кредит в розмірі 7000 грн. строком до 08.07.2021 року зі сплатою процентів. 29.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 11Т, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 103493436 від 08.06.2021 року в розмірі 22246 грн. 52 коп. перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №103493436 від 08.06.2021 в розмірі 22246,52 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правовому допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2025 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 до суду не подавала.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує відносно заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явилася, не повідомивши про причини неявки.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст.223, ст.280 ЦПК Українислід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно анкети-заяви на кредит № 103493436 від 08.06.2021 року відповідач уклав договір про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан» шляхом подання заявки в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» https://miloan.ua/.

За умовами договору кредитор надав боржнику кредит у сумі 7000 грн. строком на 30 днів, з 08.06.2021 року до 08.07.2021 року, за яким проводиться нарахування відсотків в розмірі 2,00% за кожен день користування.

Також сторонами підписані договір про споживчий кредит № 103493436, а також графік платежів та паспорт споживчого кредиту. Вказані документи засвідчені підписами сторін, зокрема і електронними.

Згідно платіжного доручення 28513173 від 08.06.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 7000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 103493436.

29.10.2021 згідно умов Договору факторингу №11Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 103493436 від 08.06.2021 року на користь ТзОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача.

Згідно витягу до договору факторингу №11Т від 29.10.2021, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 22246,52 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6650 грн; заборгованість за відсотками становить 14266,52 грн; заборгованість за комісією 1330 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

25.07.2025 року позивач як новий кредитор у зобов`язанні за кредитним договором № 103493436 від 25.07.2025 року направив відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

За правиламист. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Заст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності дост. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимогст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першоїстатті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третястатті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписахст.3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мілоан» і ОСОБА_1 за допомогою цифрового підпису було укладено електронний кредитний договір № 103493436.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «Мілоан», розміщених на сайті товариства.

29.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення прав вимог № 11Т, згідно умов якого позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103493436 від 08.06.2021 року.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що позивач на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги, набув права нового кредитора до відповідача, ту обставину, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за договором про споживчий кредит за №103493436 від 08.06.2021 року в розмірі 20916 грн 52 коп, з яких: 6650 грн. заборгованість за тілом кредиту та 14266,52 грн. заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків. Вказана сума відповідачем не спростована.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом, то суд зазначає наступне:

Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗакону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані зотриманням,обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Відповідно до розрахунку за обслуговування та управління кредитом нараховувалася комісія в розмірі 1330 грн.

Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню частково, то відповідно достатті 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2277,58 грн. (20916,52 * 2422,40 : 22246,52).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат суду надано копії укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП Міньковською А.В. договору про надання правової допомоги від 05.05.2025 року №42649746; додаткової угоди від 29.07.2025 року № 103493436 до договору про надання правової допомоги; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, за яким загальна вартість наданих послуг складає 5000 гривень; акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.07.2025 року на загальну суму 5 000 грн.

Позов задоволено частково, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути частину понесених судових витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 4701,07 грн. (20916,52 * 5000 : 22246,52).

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі ст.ст.509,526,553,625,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК Українита керуючись ст.ст.12,13,81,141,263,265,279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», заборгованість за кредитним договором №103493436 від 08.06.2021 року в розмірі 20916 (двадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 52 копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6650 гривень, заборгованість за відсотками 14266 гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 2277 гривень 58 копійок та 4701 гривню 07 копійок витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м.Київ вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, 04112;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Головуючий: