Рішення № 131855246, 14.11.2025, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/956/25

Провадж.№ 2/481/493/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

представника позивача Бацюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

01.07.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 7871080 від 08.05.2024 року у розмірі 58685,22 гривень, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 16000 гривень.

Свої позовнівимоги позивачобґрунтував тим,що 08.05.2024між ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА»та ОСОБА_1 укладено Договір№7871080. Позивач наголошує, що згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитним договором встановлена сума кредиту (загальний розмір) 13900,00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту 352 дні. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту. Сторони також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином,відповідач здійснивдії,спрямовані наукладання договорушляхом заповненнязаяви пронадання (отримання)кредиту насайті,з введеннямкоду підтвердження,який єодноразовим ідентифікаторомна підписанняелектронного договору,та зазначеннямінформації щодореквізитів банківськоїкартки,на рахунокякої,в подальшому,Кредитодавцем булоперераховано грошовікошти урозмірі,встановленому Договором. Позикодавецьзі своєїсторони належнимчином виконавсвої зобов`язанняза договором,надавши позичальникукредитні кошти,в порядкупередбаченому умовамидоговору,що підтверджуєтьсявідповідними доказами,які доданідо позовноїзаяви.Станом насьогоднішній деньстрок поверненнягрошових коштівза договоромнаступив,але відповідачне виконуєсвої зобов`язання,грошові коштине повертає,проценти закористування коштамине сплачує.27.01.2025було укладенодоговір №27.01/25-Фвідповідно доякого ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА»відступило накористь ТОВ«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №7871080.Таким чином,ТОВ «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» наділеноправом вимогидо відповідачаза договором№7871080.Загальний розмірзаборгованості поповерненню кредитнихкоштів тасплаті процентівза користуваннякредитом заДоговором №7871080 від 08.05.2024 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58685.22 гривень, з яких: 18474.75 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 30760.47 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 9450.00 гривень - заборгованість за пенею та/або штрафами. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.07.2025 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду на 15.07.2025 року 13:30 годину.

Ухвалою суду від 15.07.2025 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі на 09.09.2025 о 09:30 годині.

15.07.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Безсмертного С.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити повністю в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання правової допомоги у розмірі 7500 гривень 00 копійок, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів від банківської установи про рух коштів (отримання коштів) по картках, які зазначені в платіжних документах. Отже, позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останнім на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Нарахування пені у період дії воєнного стану на території України незаконне. Нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу Позивач надав суду наступні докази: Договір про надання правової допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням "Лігал ассістанс" та позивачем (клієнт) та витяг з Акту про надання юридичної допомоги, заявка на надання юридичної допомоги. Матеріалами справи не підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" позивачу правничої допомоги під час розгляду судом та відповідно не підтверджується факт понесення таких витрат заявником у сумі 16000 грн. Крім того, до матеріалів позову не було долучено жодних квитанції про здійснення оплати витрат на правову допомогу.

21.07.2025 року на електронну адресу суду від представника позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. З договору про споживчий кредит вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Відповідач частково сплачував заборгованість, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. На виконання умов укладених договорів позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. Враховуючи, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена платіжним оператором на підставі укладеного між сторонами договору. Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником у п. 2.1 Кредитного договору. Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження Відповідача не заслуговують на увагу. Таким чином, твердження Відповідача про те, що єдиним належним доказом розміру заборгованості є банківські виписки не заслуговують на увагу, оскільки до спірних правовідносин не застосовуються спеціальні норми, що регулюють діяльність банків та відповідна судова практика, яка стосується спорів за участю позивачів-банків. Відповідач вказує лише на відсутність банківських виписок стосовно видачі кредиту. При цьому, відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось відповідно до умов укладеного договору в межах строку кредитування. Крім того, Кредитором нараховано штраф за неналежне виконання умов договору відповідно до п. 6.4 Договору. Відповідач не надав жодного доказу на спростування наданого Позивачем розрахунку, доказів часткового виконання ним зобов`язань, тощо. Отже, відсутні сумніві у правильності розрахунків Позивача.

Кредитний договір відповідачем був укладений 08 травня 2024 року, тобто після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення штрафу є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (пункт 2.7) відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто ним у позику були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ "Про споживче кредитування". Зважаючи на викладене, штраф за прострочення позичальником виконання зобов`язання, підлягає стягненню із відповідача.

З огляду на положення п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», положення ч. 5 ст.8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Таким чином, даним законом встановлено наступні обмеження відсоткової ставки: з 23.11.2023 по 22.03.2024 року максимальний розмір відсоткової ставки 2,5%; з 23.03.2024 по 22.07.2024 року максимальний розмір відсоткової ставки 1,5%; з 23.07.2024 року по даний час максимальний розмір відсоткової ставки 1%. Отже, даним законом прямо передбачено період набрання відповідних змін граничних відсоткових ставок. Окрім того, частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Кредитний договір відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування» (№ 3498-ІХ від 22.11.2023 року). За таких обставин, застосування відповідачем при здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором денної відсоткової ставки на рівні 1 % є безпідставним.

Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями. Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Договірні відносини між Позивачем та Адвокатом за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб. Відтак, будь-які посилання на цей договір з метою доведення порушень прав Відповідача є необґрунтованими.

Відповідачем заявлено попередній розмір витрат на правничу допомогу 7 500,00 грн. Дані витрати є неспівмірним з обсягом послуг, наданих Відповідачу та є очевидно завищеними, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження, є малозначною, а також типовою для представника Відповідача, що вбачається з відкритих джерел (веб-портал Судова влада). Крім того, участь в судових засіданнях не є обов`язковою. Матеріали справи не містять договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у межах надання правової допомоги, акт прийому-передачі послуг, докази оплати за надані послуги та взагалі будь-які документи, які підтверджують факт надання правничої допомоги Відповідачу. Спір виник внаслідок протиправної поведінки Відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору. Отже, стягнення витрат на правничу допомогу з Позивача не можна вважати розумним, справедливим та таким, що відповідає засадам цивільного судочинства. Таким чином, витрати на правову допомогу, заявлені Відповідачем є безпідставними, а їх розмір є завищеним та необґрунтованим. У зв`язку з чим, Позивач просить відмовити Відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір.

21.07.2025 року на електронну адресу суду від представника позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді від 02.09.2025 року клопотання представника позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. про витребування доказів задоволено, поновлено строк для подання клопотання та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) письмові докази.

Представник позивача Бацюк О.М. під час розгляду спави позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та запереченнях на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Безсмертний С.М. в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд,вислухавши поясненняпредставника позивачаБацюк О.М., вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено,що 08.05.2024року міжТОВ «АВЕНТУСУКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договірпро наданняспоживчого кредиту№7871080, яким встановлена сума кредиту (загальний розмір) 13900,00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту 352 дні.

Відповідно до умов п.2.1. Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.

Крім того, 14.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту № 7871080 від08.05.2024року,згідно якоїсторони погодилисьзбільшити сумукредиту на5000,00гривень,в зв`язкуз чимпогодили внестинаступні змінидо договору:1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 139000,00 гривень. Тип кредиту кредит.» 1.2. Викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається. 1.3. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди: Денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. (Розрахунок: (99342,00 грн. / 18900,00 грн. )/ 352 дн. * 100% = 1,50% в день) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,48% в день. (Розрахунок: (97895,25 грн. / 18900,00 грн. )/ 352 дн. * 100% = 1,48% в день) Загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99342,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 97895,25 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 11337,03% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8926,13% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 118242,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 116795,25 грн.

Зазначене вище також підтверджено паспортом споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору №7871080 про надання споживчого кредиту від 08.05.2024 року (Стандартизована форма), таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 9.6. Договору Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному між Сторонами Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Згідно відомостей ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250129-2.1 від 29.01.2025 року підтверджено зарахування кредитних коштів 14.05.2024 року у розмірі 5000,00 гривень номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» 2cbe34d5-a46c 4861-882f-da99cb2535b7, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 46392835, Session ID 024599182959, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації 748346, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно відомостей ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №2523_250305091759 від 05-03-2025 між підприємствами укладено договір на переказ коштів 28/11/2019 від 2019-11-28. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА": 08-05-2024 23:02:03 на суму 13900,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 391215463, призначення платежу: Зарахування 13900 грн на карту НОМЕР_1 .

Факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується листом «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-250910/51345-БТ від 14.09.2025 року за змістом якого останній повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку за період з 08.05.2024 року по 08.06.2024 року здійснено переказ коштів на суму 13900,00 гривень та 5000,00 гривень.

Із розрахунку заборгованості за Кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 12.06.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 58685,22 грн., з яких 18474,75 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 30760,47 грн. - заборгованість за відсотками; 9450,00 грн. пеня/штрафи.

Як вбачаєтьсяз договору факторингу№27.01/25-Фвід 27.01.2025,реєстру боржниківв електронномувигляді від27.01.2025року,акту приймання-передачіреєстру боржників,платіжної інструкціїкредитного переказукоштів №0491440000 від27.01.2025, 27.01.2025було укладенодоговір №27.01/25-Фвідповідно доякого ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА»відступило накористь ТОВ«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»права вимогиза кредитнимидоговорами допозичальників,в томучислі задоговором №7871080 від 08.05.2024 року. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №7871080 від 08.05.2024.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст.639 ЦК Українивизначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістомст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогами ст. 639 ЦК Українивизначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зіст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК Українивикористання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договір № 7871080 від 08.05.2024 року про надання споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором C1745.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір № 7871080 від 08.05.2024 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитного договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Відповідно дост. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом положень ч. 1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК Українизаміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістомстатті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.ст.526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зіст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістомст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Що стосується нарахованих процентів, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Згідно з ч. 5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки,розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).

Відповідно до ч. 2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за кредитом (які згідно ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» при розрахунку денної процентної ставки складають значення показника формули ЗВСК) включаються: - проценти по кредиту; - комісії; - інші витрати споживача.

Згідно розрахунку за формулою, встановленою ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка становить 0,60 % з розрахунку: (40210:18900):352х100%=0,60.

Відтак стягненню на користь позивача з відповідача підлягає заборгованість на підставі розрахунку позивача, який відповідає умовам договору і не спростований відповідачем, в сумі 49235,22 гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 18474,75 гривні; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 30760,47 гривень.

Що стосується стягнення неустойки, суди приходить до наступного.

Представник позивача посилається на п. 6розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування»як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцяти денного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24.01.2024, вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до ч. 2ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первиннимзакономпріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.

Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між нормамиЦивільного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме нормЦивільного кодексу України.

Також суд враховує згадані вище приписи ч. ч. 2, 3 ст.6і ст.627 ЦК України, які визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором.

Отже, суд не вбачає законних підстав для нарахування Позивачем Відповідачу неустойки за прострочення кредиту та її стягнення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимогст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 16000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 938 від 01.05.2025 року, витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським обєднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024. Предметом вказаного договору є надання наступних юридичних послуг: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності).

Згідно витягу з акта №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 та підписаного сторонами, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло послуги, надані адвокатським обєднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в т.ч. надання усної консультації з вивченням документів на суму 4000,00 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на суму 12000,00 гривень.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст.137 ЦПК Українищодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу позивача мають становити 8000,00 гривень і стягненню з відповідача ці витрати підлягають пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 6712 грн. (8000 грн. х 83,9% = 6712 грн.).

Аналогічно, витрати відповідача на правничу допомогу, які просить стягнути останній у сумі 7500,00 гривень підлягають частковому задоволенню та стягненню з позивача пропорційно до розміру позовних вимог, у яких відмовлено в сумі 1207 грн. 50 коп. (7500 грн. х 16,1% = 1207,50 грн.).

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено на 83,9% (розмір задоволених позовних вимог 49235,22 грн. х 100/58685,22 грн = 83,9%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2032,39 гривень судового збору (2422,40 грн х 83,9% = 2032,39 грн).

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у розмірі 49235 (сорок дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 22 копійки, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 18474 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 75 копійок; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 30760 (тридцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) гривні 39 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6712 (шість тисяч сімсот дванадцять) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1207 (одна тисяча двісті сім) гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 18.11.2025 року.

Суддя С.І. Вжещ