Ухвала суду № 131841113, 17.11.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

"17" листопада 2025 р. Справа № 390/477/25 Провадження № 2-п/390/19/25

Кропивницький районнийсуд Кіровоградськоїобласті ускладі головуючоїсудді ПідгірськоїГ.О.,розглянувши матеріализаяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.05.2025 у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення 48 578,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася відповідачка із заявою про перегляд заочного рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.05.2025 у справі № 390/477/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення 48 578,77 грн та просить його скасувати.

Відповідно до частини другоїстатті 284 ЦПК Українизаяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четвертастатті 284 ЦПК України).

Оскільки заяву про перегляд заочного рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.05.2025 у справі № 390/477/25 подано 03.11.2025, тобто з пропуском передбаченого законом строку, ОСОБА_1 заявила клопотання про його поновлення.

Розглянувши подану заяву суд зазначає таке.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина першастатті 288 ЦПК України).

Отже,ЦПК Українивстановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається,мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Водночас ЄСПЛ, вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, параграфи 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Встановлений частиною другоюстатті 284 ЦПК Українистрок на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.

Відповідно до частини другоїстатті 284 ЦПК Українизаяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четвертастатті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Підставою для поновлення строку перегляду заочного рішення у цій справі відповідачка зазначила неотримання рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.05.2025 у справі № 390/477/25, що спростовується наступним.

Оскаржене рішення було прийнято 19.05.2025. Копію цього рішення відповідачка отримала поштою за адресою свого проживання 18.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 82). Отже, безумовне право на поновлення строку подання заяви по перегляд заочного рішення, передбачене частиною третьою статті 284 ЦПК України, відповідачка мала за умови подання такої заяви до 07.08.2025 включно.

Оскільки заяву подано 03.11.2025, а наведені ОСОБА_1 обґрунтування підстав для поновлення процесуального строку спростовуються матеріалами справи, суд констатує, що такі підстави відсутні, тому зазначені у клопотанні причини пропуску цього строку суд визнає неповажними.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені устатті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

ОкремоЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина другастатті 126 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься в постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, частину другустатті 126 ЦПК Українитреба розглядати у сукупності з нормамистатті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другійстатті 126 ЦПК Українипід формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування нормстатті 127 ЦПК Українищодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбаченіЦПК Українинаслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зміст статей284,286,287 ЦПК Українине дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях126,127цьогоКодексу.

Водночас відсутність у главі11«Заочний розгляд справи» розділуIII «Позовне провадження» ЦПК Українипрямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положеньЦПК Українипро наслідки пропуску процесуальних строків (частина другастатті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у наведеному вище судовому рішенні констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положенняглави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК Українизастосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Оскільки заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.05.2025 у цій справі подано з пропуском передбаченого Законом строку і зазначені у клопотанні причини пропуску цього строку судом визнано неповажними, у поновленні цього строку потрібно відмовити, а наведена заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючисьстаттями 126, 284 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 19.05.2025 у справі № 390/477/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення 48 578,77 грн.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.05.2025 у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення 48 578,77 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.О. Підгірська