Рішення № 131743292, 12.11.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2213/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

12 листопада 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою та просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що він є рідним племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по лінії батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті тітки, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, яка складається з земельних ділянок, цільове призначення яких для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

При зверненні до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Скирі А.В. із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено, так як відсутнє свідоцтво про народження його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не унеможливлюють встановити родинні зв`язки між померлою ОСОБА_2 та ним, а відомостей в реєстру ДРАЦСу немає.

Він є спадкоємцем майна померлої тітки, однак через відсутність свідоцтва про народження його батька, в якому відображені дані про спільних батьків, він не може підтвердити родинні відносини зі своєю тіткою ОСОБА_2 , що позбавляє його можливості належним чином реалізувати свої спадкові права.

Заявник зазначає, що встановлення факту родинних відносин з його тіткою ОСОБА_2 йому необхідно для оформлення спадщини.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Представник заінтересованої особи Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви представника ОСОБА_4 від 17.10.2025 року, остання просить розгляд справи проводити без участі представника.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши заявника, допитавши свідків, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25 листопада 2008 року (а.с.18).

У свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 30 грудня 1977 року (а.с.19) батьками зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 .

У той час, у свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_3 від 06 січня 1966 року (а.с. 25) батько заявника вказаний як ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, а матір`ю ОСОБА_7 , яка теж померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать наявна у матеріалах справи копії свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 від 30 серпня 2006 року та серії НОМЕР_5 від 16 липня 2024 року (а.с.26, 29).

Втім, як зазначає заявник, через відсутність свідоцтва про народження його батька ОСОБА_3 , в якому відображені дані про батьків, він не може підтвердити родинні відносини з померлою ОСОБА_2 , як свою тіткою.

При цьому, для вирішення питання про видачу витягу про народження батька, заявник звернувся до Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

З отриманої відповіді Дубровицького відділу ДРАЦС у Сарненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 08 жовтня 2025 року №848/249-3412-03-08 вбачається, що в архіві відділу відсутній актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки старости Бережницького старостинського округу Дубровицької міської ради №279/02 від 18 червня 2025 року (а.с.28) померла ОСОБА_2 постійно була зареєстрована в АДРЕСА_1 і на день смерті з нею була зареєстрована дружина її брата ОСОБА_7 .

Встановлено, що за життя ОСОБА_2 була власником земельних ділянок площею 1,56 га, 0,92 га та 0,16 га, які знаходяться на території Осівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області та призначені для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.22, 23, 24).

Як зазначаєзаявник,оскільки померла ОСОБА_2 є йоготіткою полінії батька,за життя одруженане була,дітей немала, а тому він звернувся до приватного нотаріуса Сарненського нотаріального округу Скирі А.В. із заявою про прийняття спадщини.

Проте, як вбачається з письмової відповіді приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В. від 14 липня 2025 року №240/01-16 (а.с.20) ОСОБА_1 роз`яснено, що він пропустив встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 та не надав доказів, що засвідчують постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, а також не надав документів, які підтверджували б факт родинних відносин його, як племінника його рідної тітки ОСОБА_2 .

Окрім того, згідно витягу зі Спадкового реєстру №81852631 від 14 липня 2025 року (а.с.21) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що свідчить про те, що після її смерті ніхто не звертався із заявою про прийняття спадщини.

До того ж, у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили, що померла ОСОБА_2 дійсно була рідною тіткою заявника ОСОБА_1 , а саме рідною сестрою його батька та проживала разом з батьками заявника в одному будинку, оскільки своєї сім`ї не мала.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була рідною ОСОБА_10 , а отже рідною тіткою заявника ОСОБА_1 .

Зі змісту роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про прав.

У пункті 7 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Так, судом під час судового засідання були встановлені факти та відповідні їм правовідносини, і в суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником в своїй заяві, крім того, вказані факти ніким не заперечуються і визнаються заінтересованою особою.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту родинних відносин, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересованаособа Дубровицькийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Сарненськомурайоні Рівненськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Львів) про встановленняфактів,що маютьюридичне значення задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.