Ухвала суду № 131732400, 04.11.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 Справа №607/22374/25 Провадження №1-кс/607/6407/2025

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015210000000391 від 2 вересня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно, який накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.01.2015 у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №1201521000000391 від 02.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України, яке вказано у клопотанні.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у поданому ним клопотанні.

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області та прокурор Тернопільської обласної прокуратури у судове засідання не зявились, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

З поданого клопотання вбачається, що арешт, який просить скасувати заявник, було накладено в межах кримінального провадження № 1201521000000391 від 02.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України.

Як вбачається з наданої слідчому судді копії постанови начальника відділу СУ ГУ НП у Тернопільській області ОСОБА_5 від 31.10.2075, кримінальне провадження № 1201521000000391від 02.09.2015за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.364 КК України було закрите у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно із ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частина 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями п.7 ч.2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із абз.1 ч.4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, за змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду ВС виснувала, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.

Частина 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).

З огляду на зазначені положення кримінально-процесуального законодавства та висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові в справі №554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, враховуючи, що кримінальне провадження № 1201521000000391 від 02.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК Українизакрите 31.10.2015,що вбачаєтьсяз копіїпостанови СУГУНП уТернопільській області ОСОБА_5 ,а отжедосудове розслідуванняу такомузакінчене,ухвала слідчогосудді прозастосування заходузабезпечення кримінальногопровадження увиді арештумайна припиниласвою дію,а постановленняслідчим суддеюухвали проскасування арештумайна абовідмову уйого скасуванні,після закриттякримінального провадження,не передбаченекримінальними процесуальниминормами,а томуслідчий суддяприходить довисновку,що провадженнязрозгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна клопотання підлягає закриттю.

В силу ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна закрити, у зв`язку із поданням такого клопотання після закриття кримінального провадження №12015210000000391 від 2 вересня 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1