Рішення № 131731386, 09.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33895/24-ц

пр. 2-о-90/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника заявника: не з`явився,

представника банку: не з`явився,

особи, щодо якої вимагається розкриття

банківської таємниці:

не з`явився,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної податкової служби у Запорізькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області), за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 (далі - особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 ) та обслуговуючого банку - Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - обслуговуючий банк; АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до Печерського районного суд м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просить суд зобов`язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахунках ОСОБА_1 , а саме, № НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рік у розрізі контрагентів, з наданням дати проведення операцій, сум платежів, призначення платежів, найменування кодів ЄДРПОУ.

В обґрунтування заяви ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає, що листом ДПС України від 24.10.2023 року № 26699/7/99-0024-04-01-07 повідомлено щодо здійснення інтернет торгівлі товарами (дата замовлення: 14.10.2023, найменування товару: японський дзвінок, загальна вартість: 280, спосіб оплати: передплата) та отримання грошових переказів на платформі українського маркетплейс (prom.ua) фізичною особою ОСОБА_1 , яка не зареєстрована, як фізична особа-підприємець. У зв`язку з чим ОСОБА_1 направлено запит № 45357/6/08-01-24-07-09 від 09.11.2023 року щодо надання пояснень та документального підтвердження отримання зазначених доходів, який отримано наручно 15.11.2023 року, проте, пояснення так і не надано. 26.06.2023 року ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, сума задекларованих доходів за 2023 рик в якій становить 0 грн. У зв?язку з викладеним та з метою недопущення втрат бюджетів в умовах дії воєнного просить надати інформацію про суми отриманих платником податків ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», доходів за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 рик, які відповідно до положень Кодексу підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відображенню в річній декларації про майновий стан і доходи, із зазначенням дати проведення операції, суми платежу, найменування платника, який перераховує кошті, призначення платежу тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року головуючим суддею визначено суддю Підпалого В.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2024 року заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без руху.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 року, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н.В. № 238 від 13.05.2025 року, у зв`язку з перебуванням судді Підпалого В.В. у довгостроковій відпустці, головуючим суддею визначено суддю Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року заяву ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без руху.

23.05.2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області усунуто недоліки заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2025 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та судове засідання призначено на 26.06.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2025 року у задоволенні клопотання представника заявника - Руденко Ганни Вікторівни про проведення судового засідання у цивільній справі в режимі відеоконференції відмовлено.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року, у зв`язку із задоволенням клопотання представника заявника, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 09.09.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2025 року у задоволенні клопотання представника заявника - Романюк Дарини Миколаївни про проведення судового засідання у цивільній справі в режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 09.09.2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце цього засідання повідомлені належним чином, в тому числі, в тому числі, електронною поштою та доставлення судових повісток в електронний кабінет, причини неявки невідомі.

Як визначено у ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізьської міської ради № 04-45/3/1279 ід 14.11.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Згідно податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої 26.06.2023 року ОСОБА_1 , сума отриманих доходів за 2023 рік становить 0 грн.

Листом ДПС України від 24.10.2023 року № 26699/7/99-0024-04-01-07 повідомлено Територіальні органи ДПС про численні факти реалізації платниками податків - фізичними особами товарів через мережу Інтернет, зокрема, ОСОБА_1 (дата замовлення: 14.10.2023, найменування товару: японський дзвінок, загальна вартість: 280, спосіб оплати: передплата) (а. с. 5-6).

У зв`язку з чим, ГУ ДПС у м. Запорізькій області направило запит № 45357/6/08-01-24-07-09 від 09.11.2023 року ОСОБА_1 щодо надання пояснень та документального підтвердження отримання зазначених доходів, який отримано 15.11.2023 року (а. с. 9-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Як визначено у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають правопроводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Як визначено у п. 73.4 ст. 73 ПК України, інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 року, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв`язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 752/19172/18 та від 28.05.2020 року у справі № 761/13288/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.

З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

При цьому своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата податків та зборів (обов`язкових платежів) здійснюється шляхом проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок, підстави та порядок яких визначені законом.

Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №761/43384/16-ц.

Так, в обґрунтування вимог заяви ГУ ДПС у Запорізькій області зазначає, що платник податків ОСОБА_1 має відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» рахунок № НОМЕР_2 , проте, заявником не надано жодних доказів, що підтверджують належність вказаного рахунку особі, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, платіжна інструкція з якої теоретично можливо встановити даний факт неналежної якості, тобто, взагалі нечитабельна.

Окрім того, до заяви не долучено доказів про звернення безпосередньо до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з запитом про надання необхідної інформації та доказів призначення, проведення документальної позапланової невиїзної перевірки як способу досудового отримання інформації в межах компетенції заявника.

За таких обставин суд вважає, що ГУ ДПС у Запорізькій області не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.

Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19-1, 20, 73, 75, 77, 81 Податкового кодексу України, ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-81, 95, 263-265, 268, 272, 293, 294, 348, 349, 350, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, ОСОБА_1 , обслуговуючого банку - Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - відмовити.

Заявник: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, адреса: пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Банк: Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк», адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду може бути оскаржене особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником у п`ятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.

Копії рішення направити банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, та заявнику.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.09.2025 року.

Суддя: І.В. Григоренко