Вирок № 131730860, 12.11.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2127/22

Провадження №1-кп/944/378/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2025м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м.Яворові, кримінальне провадження,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000057 від 31.01.2022 про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Синельникове Дніпропетровської області, неодруженої, непрацюючої, із вищою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , утримується в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

судом визнанодоведеним,що 30 січня 2022 року приблизно о 18 год, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, знаходячись за місцем проживання: будинок АДРЕСА_2 , під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись прямим умислом спрямованим на вчинення умисного вбивства свого співмешканця ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно нанесла потерпілому два удари ножем у міжлопаткову ділянку спини зліва та в міжлопаткову ділянку спини справа, чим заподіяла ОСОБА_7 сліпе поранення м?яких тканин спини зліва з ушкодженням зв?язкового апарату 9-го реберно-хребцевого сполучення, проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке супроводжувалося гострою крововтратою, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, припинення функції центральної нервової системи внаслідок чого 30.01.2022 на місці події настала смерть ОСОБА_7 .

Своїми діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, а саме, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , після роз`яснення суті обвинувачення, в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.115 КК України, свою вину визнала частково, вказавши, що тривалий час проживала з ОСОБА_7 в цивільному шлюбі, потерпілий зловживав спиртними напоями та часто проявляв агресію щодо неї, однак у правоохоронні органи обвинувачена не зверталася. 30.01.2022 протягом дня ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та декілька друзів розпивали спиртні напої, у вечірній час обвинувачена та потерпілий разом перебували за адресою свого проживання, між ними виник словесний конфлікт на побутовому грунті, тому вона заявила, що хоче піти від ОСОБА_7 , на що потерпілий розізлився на почав наносити удари ОСОБА_6 , у стані шоку та з метою захистися від нападника, вона вхопила ножа та нанесла, як пам`ятає, один удар ОСОБА_7 у спину. Після чого, розгубилася, перебуваючи у панічному настрої перевдягнулась в інші речі, замотала ніж у закривавлений одяг та викинула його на городі поблизу домогосподарства. Однак через деякий час пішла до сусідки ОСОБА_8 і розказала про вчинене. Вважає, що в даній ситуації її дії підлягають кваліфікації за іншими статтями КК України, оскільки не бажала настання смерті ОСОБА_7 .

Після допиту потерпілого та свідків, дослідження матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 свою вину визнала повністю та пояснила, що дуже шкодує, що позбавила життя людину. У вчиненому обвинувачена щиро розкаюється, просила суд суворо не карати.

Винуватість ОСОБА_6 підтверджується визнавальними показаннями обвинуваченої, поясненнями потерпілого, показами свідків та дослідженими у судовому засіданні доказами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_7 приходиться йому двоюрідним братом, з обвинуваченою ОСОБА_6 знайомий не близько, знає, що остання спільно проживала з ОСОБА_9 . Про їх особисте життя знає небагато, потерпілий часто зловживав алкогольними напоями, офіційно не працював, був раніше судимий за злочини проти власності, про конфлікти між потерпілим та обвинуваченою йому нічого не відомо. Про смерть брата дізнався від працівників поліції, які повідомили, що відбулася бійка та ОСОБА_7 помер. Потерпілий просив суворо не карати обвинувачену, жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.

Свідок ОСОБА_10 під чассудового розглядупояснив,що проживаєпо сусідствуз обвинуваченоюта потерпілим.Про їх особисте життя знає небагато, однак показав, що потерпілий часто знущався над обвинуваченою, виганяв її з дому, часто наносив побої, між ними часто виникали сварки після вживання алкоголю. 30.01.2022 він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вживали спиртні напої в альтанці поблизу та розійшлися по домівках. У вечірній час прийшли працівники поліції та запросили бути понятим в будинку де проживали обвинувачена та потерпілий, в одній з кімнат лежав померлий ОСОБА_7 , було багато крові.

Свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснила, що проживає по сусідству з обвинуваченою та потерпілим. Про їх особисте життя знає небагато, однак показала, що потерпілий часто знущався над обвинуваченою, виганяв її з дому, часто наносив побої, між ними часто виникали сварки. 30.01.2022 близько 6-7 год вечора до неї додому прийшла ОСОБА_6 , яка виглядала дуже засмученою та з ознаками алкогольного сп`яніння, та повідомила, що пішла від ОСОБА_7 , та їде до свого сина в Дніпропетровську область, зайшла щоб попрощатися. Приблизно через 10-15 хв ОСОБА_6 повернулась та попросила зателефонувати на службу «102», оскільки вона зарізала ОСОБА_7 . В подальшому прийшли працівники поліції та запросити бути понятою, коли обвинувачена показувала де був схований ніж та закривавлений одяг.

Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду пояснила, що проживає по сусідству з обвинуваченою та потерпілим. Про їх особисте життя знає небагато, однак показала, що потерпілий часто знущався над обвинуваченою, виганяв її з дому, часто наносив побої, між ними часто виникали сварки. Не знає чого обвинувачена раніше не пішла від потерпілого. 30.01.2022 прийшли працівники поліції та запросити бути понятою.

Крім показань свідків, вина обвинуваченої доведена письмовими доказами, на які посилається сторона обвинувачення у справі та які безпосередньо досліджені судом, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 30.01.2022 з фототаблицею та з використанням технічних засобів фіксації (відеозапису), з якого вбачається, що об`єктом огляду є домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 . В кімнаті №1 підлога застелена килимовим покриттям, простирадло на ліжку, яке дотичне до ліжка синьо-голубого кольору, має на собі сліди речовини бурого кольору. В даній кімнаті, на підлозі на ковровому покритті лежить труп ОСОБА_7 , труп лежить між меблевою гарнітурою та ліжком, ногами в напрямку вхідних дверей, в кімнату головою до меблів, в положенні на спині. Голова пряма, руки розведені в сторону, ноги прямі, стопи повернуті в ліво. Труп одягнутий в наступний одяг: куртка демісезонна, чорно-червона-біло-зелено-блакитного кольору, з ростібнотою пластмасовою блисківкою з внутрішніми плямами на обох полях; реглан з капюшоном з тканини зеленого кольору,ростібнотою пластмасовою блисківкою з логотипом «Adidas». Сорочка типу футболка, темно блакитнобіло-чорного кольору, весь одяг в ділянці спини рясно просочений слідами вологої крові. Штани типу джинси з тканини синього кольору, на широкому ремені чорного кольору та пряжка металевого білого кольору. Труси темно-синьо-зеленого кольору з резинкою в поясі. Черевики демісезонні чорного кольору зав`язані шнурками чорного кольору. Штанина з права, просочена слідами крові. Спина рясно забруднена слідами підсохлої вологої крові, трупні плями блідо-фіолетового кольору. Після перевертання трупа в ділянці спини, обидві сторони від хребтової ділянки, є дві рани веретеноподібної форми. В домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 було виявленомобільний телефон марки «Nokia»;два змиви РБК з поверхні підлоги кімнати; п`ять недопалків з під сигарет, простирадло зі слідами РБК; чотири ПЛС з відкопійованими слідами пальців рук; ключ від замка вхідних дверей будинку, зауважень учасників вказаної слідчої дії протокол не містить. Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 накладено арешт.

- протоколом огляду місця події від 30.01.2022 з використанням технічних засобів фіксації (відеозапису) з якого вбачається, що об`єктом огляду є територія земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка не огороджена, приблизні розміри 30м*40м, покрита снігом. На території земельної ділянки на відстані приблизно чотири метри від загальної дороги знаходиться об`єкт незавершеного будівництва у вигляді фундаменту з бетонних блоків. Біля даного об`єкту наявні залишки сухої рослинності. На відстані приблизно три метри від загальної дороги, один метр від бетонного блоку фундаменту на сухій рослинності та частково на сніговому покритті знаходиться матерчасті жіночі лосіни сірого кольору. При детальному огляді лосин виявлено на нижній лівій та правій штанині плями рідин бурого кольору. Також, на сніговому покритті під лосинами наявні залишки плям бурого кольору. На відстані приблизно чотири метри від загальної дороги, один метр від фундаменту, в сніговому покритті знаходиться предмет схожий на ніж, приблизний розмір леза 15,5 см., рукоятка прозорого кольору довжиною 11,5 см. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено кухонний ніж з слідами РБК та жіночі лосіни сірого кольору з слідами РБК, зауважень учасників вказаної слідчої дії протокол не містить. Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 01.02.2022 накладено арешт.

-протоколом затриманняособи,підозрюваної увчиненні злочинувід 30.01.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_6 затримано у період часу 23 год 50 хв по 00 год 05 хв по місцю проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 та у неї вилучено: светр світлого кольору із вставками темно сірого кольору із візерунками спереду та на рукавах, на правому рукаві якого виявлено плями речовини червоного та буро-коричневого кольору. Ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 01.02.2022 накладено арешт.

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2 від 31.01.2022, відповідно до якого, згідно акту лікаря у ОСОБА_6 , встановлено: «за результатами огляду обстежена має клінічні ознаки алкогольного сп`яніння».

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.01.2022 за участі підозрюваної ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 з використанням технічних засобів фіксації (відеозапису) на місці події за адресою: вул.Залісся смтІвано-Франкове Яворівського району Львівської області. Даний протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії без зауважень;

- постановою про визнання речових доказів від 31.01.2022 визнано речовими доказами вилучені мобільний телефон марки «Nokia»; два змиви РБК з поверхні підлоги кімнати; п?ять недопалків з під сигарет; простирадло зі слідами РБК; чотири ПЛС з відкопійованими слідами пальців рук протоколом огляду місця події від 30.01.2022; вилучений кухонний ніж з слідами РБК та жіночі лосіни з слідами РБК протоколом огляду місця події від 30.01.2022; вилучений одяг у підозрюваної ОСОБА_13 , а саме, светр світлого кольору із вставками темно сірого кольору із візерунками спереду та на рукавах, на правому рукаві виявлено плями речовини червоного та буро-коричневого кольору протоколом затримання особи від 30.01.2022. Ухвалами слідчого судді від 31.01.2022 та 01.02.2022 накладено арешт на вказані речі.

- ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 01.02.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваної ОСОБА_6 .

- ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 24.03.2022 про продовження ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 квітня 2022 року, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

- ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 надано дозвіл старшому слідчому СВ Яворівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_14 на проведення обшуку на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживав ОСОБА_7 , де можуть перебувати знаряддя вчинення кримінального правопорушення та речові докази, які мають істотне значення для розслідування кримінального провадження або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.

- ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 надано дозвіл старшому слідчому СВ Яворівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_14 , на проведення обшуку на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , де можуть перебувати знаряддя вчинення кримінального правопорушення та речові докази, які мають істотне значення для розслідування кримінального провадження або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення.

- протоколом огляду трупа від 31.01.2022, згідно із яким було виявлено та вилучено: куртку демісезонну чорну, реглан з капюшоном темно-зеленого кольору, футболку синьо-біло-чорного кольору, штани джинсові чорного кольору, труси, черевики демісезонні чорного кольору.

- висновком експерта №12/2022 від 31.01.2022, згідно якого смерть гр. ОСОБА_7 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке супроводжувалося гострою крововтратою, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, припинення функції центральної нервової системи. Це підтверджується наявністю рани в ділянці спини справа, яка проникає в плевральну порожнину з ушкодженням правої легені. Про гостру крововтрату свідчать: рясне просякнення одягу кров?ю, рідка кров та згортки в плевральних порожнинах (500мл), крововиливи під внутрішньою оболонкою серця (плями Мінакова), загальне недокрів?я тканин і органів, блідість шкірних покровів і слабко виражені острівкові трупні плями. На підставі стадій розвитку різних трупних змін - поверхня тіла і внутрішні органи трупа рівномірно охолоджені, трупне заклякання збережене у всіх групах м?язів, трупні плями при натисканні змінюються і відновлюють своє первісне забарвлення через 300 секунд, відсутність ознак гниття, слід вважати, що давність настання смерті знаходиться в межах від 16 до 24 годин. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_7 , виявлено поранення грудної клітки, яке проникає в праву плевральну порожнину з ушкодженням правої легені, з гострою внутрішньою і зовнішньою кровотечею. Дане поранення виникло незадовго до смерті, внаслідок дії плоского колюче-ріжучого знаряддя в ділянку спини справа (рана №2), за типом ножа, який мав гостре лезо та обух. Це підтверджується наступними морфологічними особливостями поранення:рана шкіри веретеноподібної (лінійної) форми з рівними гладкими не осадненими краями, без дефекту тканини; стінки рівні, гладкі, прямовисні, один кінець рани гострокутний, другий П-подібний, переважання довжини ранового каналу над довжиною шкірної рани. Напрямок ранового каналу поранення: ззаду до переду та дещо зверху донизу і справа наліво, стосовно нормального анатомічного положення тіла людини, що стоїть вертикально. Вказане проникаюче поранення грудей з ушкодженням правої легені, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент спричинення та перебуває в прямому причинному зв?язку із фактом настання смерті. Також, при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено сліпе поранення м?яких тканин спини зліва з ушкодженням зв?язкового апарату 9-го реберно-хребцевого сполучення, яке виникло незадовго до смерті, внаслідок дії плоского колюче-ріжучого знарядля в ділянку спини зліва, за типом ножа, який мав гостре лезо та обух, що підтверджується морфологічними особливостями вхідної рани (рана №1) та переважанням довжини ранового каналу над довжиною шкірної рани. Напрямок ранового каналу поранення: ззаду до переду та дещо зліва на право і зверху вниз, стосовно нормального анатомічного положення тіла людини, що стоїть вертикально. Вказане поранення має ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров?я та в будь-якому причинному зв?язку із фактом настання смерті не перебуває. При судово-медичному дослідженні крові та сечі із трупа гр. ОСОБА_7 методом газо-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості: в крові - 2,23‰ (проміле), в сечі - 3,56‰ (проміле). Така концентрація алкоголю, стосовно до живих осіб, могла відповідати сильному сп?янінню.

- висновком експерта №144/2022-ім від 31.01.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження встановлено: Кров від трупа ОСОБА_7 , 1982р.н., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО.

- висновком експерта №542/2022-т від 31.01.2022 при судово-токсикологічній експертизі речових доказів у крові і сечі трупа ОСОБА_7 , 1982р.н., методом газо-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості: в крові -2,23‰ (проміле), в сечі 3,56‰ (проміле), не виявлено метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів.

-висновком експерта№27/2022-мквід 31.01.2022при проведенні судово-медичної експертизи двох клаптів шкіри від трупа ОСОБА_7 у відділенні судово-медичної криміналістики на клапті шкіри з лівої половини спини та на клапті шкіри з правої половини спини було виявлено по одному колото-різаному ушкодженню, які утворились від дії гострого плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав досить гостре лезо та обух.

- висновком експерта №576/2022 від 08.03.2022, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_7 1982 р.н встановлено: вогнищеві та розлиті крововиливи в легенях та м?яких тканинах грудей з мінімальними реактивними змінами. Малокрів`я внутрішніх органів. Фокальна гостра емфізема легень. Групи еритроцитів в окремих бронхах. Дистрофічні зміни в нирках. Панкреофіброз.

- висновком експерта №5/2022 від 31.01.2022, при судово-медичному огляді гр. ОСОБА_6 , 1976 р.н. виявлено садно в потиличній ділянці голови, яке виникло внаслідок дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, у термін, що не суперечить зазначеному постраждалою особою, у відповідності до п. 2.3.1. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.» відноситься до легких тілесних ушкоджень. Дія тупого предмету підтверджується видом ушкодження (садно), його ізольованим і поверхневим характером, а на термін виникнення вказує стан поверхні садна (на рівні оточуючої неушкодженої шкіри).

- висновком експерта №170/2022-ім від 08.02.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження встановлено: Кров гр-ки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А, з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

- висновком експерта №171/2022-ім від 08.02.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження встановлено: Кров від трупа ОСОБА_7 , 1982 р.н., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО.

- висновком експерта №47/2022ц від 08.02.2022, встановлено наступне: при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту обох рук підозрюваної ОСОБА_15 встановлено наступне: в піднігтьовому вмісті з обох рук /об?єкти №1,2/ виявлено кров людини, антигени А і Н ізосерологічної системи АВО та клітини плоского епітелію статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Статева належність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Отже, виявлена кров може походити від особи (осіб) в крові якої міститься антиген А з супутнім антигеном Н і може походити від підозрюваної ОСОБА_6 при умові наявності в неї зовнішньої кровотечі. Домішок крові з антигеном Н від трупа ОСОБА_7 не виключається.

- висновком експерта №48/2022ц від 08.02.2022, встановлено наступне: при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту обох рук трупа ОСОБА_7 встановлено наступне: в накладеннях речовини сірого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з правої руки /об?єкт №l/ виявлено білок людини та клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Крові та її клітинних елементів у вищевказаному об?єкті невиявлено. В накладеннях речовини бурого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з лівої руки /об?єкт №2/ виявлено кров людини, антиген Н ізосерологічної системи ABO та клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Отже, виявлена кров може походити від трупа ОСОБА_7 . Походження крові від підозрюваної ОСОБА_15 виключається.

- висновком експерта №49/2022ц від 08.03.2022, встановлено: при судово-медичній експертизі п?яти недопалків сигарет представлених дослідження, встановлено наступне: в слідах слини на недопалках сигарет /об?єкти№1,2,3,5/ виявлено клітини плоского епітелію, антиген А за ізосерологічною системою АВО, статева належність клітин не встановлена через відсутність ядер. Отже, дані недопалки сигарет бути випалені будь-якою особою /особами/, виділи-телем /Se/, слина /кров/ якої /яких/ відноситься до групи А (II), в тому числі і гр. ОСОБА_6 , і не могли бути викурені гр. ОСОБА_7

- висновком експерта №173/2022-ім від 18.02.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: у слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини з лівої руки трупа ОСОБА_7 (об?єкт№2), виявлена кров людини та антиген Н ізосерологічної системи АВО. Антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені. Таким чином, можна припустити. що кров виявлена у вищевказаних об?єктах може походити від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи AB0, в тому числі від трупа ОСОБА_7 . У слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини з правої руки трупа ОСОБА_7 (об?єкт№1), кров не виявлено.

- висновком експерта №172/2022-ім від 18.02.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: у слідах на простирадлі, вилученому з місця події (об?єкти№1,2) виявлено кров людини і антиген Н, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_7

- висновком експерта №174/2022-ім від 18.02.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: у слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини біля голови з підлоги (об`єкт №1): із змивом з коврика біля тулуба (об?єкт№2), вилучених під час огляду місця події у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, яка може походити від будь якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_7 .

- висновком експерта №176/2022-ім від 31.05.2022, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: у слідах на футболці (об?єкти№1,2,3,4), на реглані з капюшоном (об?єкти№5,6,7,8,9,10), на штанах джинсових з ременем (об?єкти№1 1,12,13,14), на куртці (об?єкти№15,16,17,18,19,20,21,22) та на трусах (об?єкт№23), - одязі трупа ОСОБА_7 , вилученому в приміщенні моргу КНП «Новояворівська районна лікарня ім.Ю.Липи», виявлено кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, яка може походити як від самого потерпілого ОСОБА_7 , так і від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО. У слідах на парі шкарпеток (об?єкт№24) та на парі кросівок (по постанові «черевики») (об?єкт№25) - речах трупа ОСОБА_7 , вилучених в приміщенні моргу КНП «Новояворівська районна лікарня ім. Ю.Липи», виявлено кров людини та антиген Н, що не виключає можливості походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_7

- висновком експерта №30/2022-мк від 25.05.2022, при проведенні судово-медичної експертизи одягу з трупа ОСОБА_7 у відділенні судово-медичної криміналістики на спинках куртки, кофти та футболки було виявлено по 2 колото-різаних пошкодження, які утворились від дії гострого плоского предмету типу клинка ножа, який мав досить гостре лезо та обух. Вищевказані колото-різані пошкодження на спинках куртки, кофти та футболки відповідають за локалізацією одне одному та двом ранам на тілі ОСОБА_7 у міжлопатковій ділянці спини зліва та справа і могли утворитись від дії клинка ножа наданого на експертизу.

- висновком судово-психіатричної експертизи № 29 від 15.03.2022, з якого вбачається, що на час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_16 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (хронічний алкоголізм), на даний час утримання, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих їй дій ОСОБА_17 хронічним психічним захворюванням. недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждала, виявляла психічні та поведінкові розлади внаслідок вживаних алкоголю із синдромом залежності (хронічний алкоголізм), могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За психічним станом, ОСОБА_17 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

- висновком експерта №СЕ-19/114-22/2388-Д від 01.04.2022, встановлено: чотири сліди пальців рук, відкопійовані на чотирьох відрізках прозорої липкої стрічки №1,2,3,4 максимальними розмірами 19х45мм, 19х58мм, 19х63мм, 19х55мм, вилучені під час проведення ОМП 30.01.2022, для ідентифікації особи придатні. Чотири сліди пальців рук, відкопійовані на двох відрізках прозорої липкої стрічки №1,2,3,4 максимальними розмірами 19х45мм, 19х58мм, 19х63мм, 19?55мм, залишені відповідно вказівним, середнім, безіменним пальцями та мізинцем лівої руки на дактилокарті на прізвище ОСОБА_6

-висновком експерта№СЕ-19/114-22/2614-БДвід 12.04.2022,встановлено:генетичні ознаки наданого на дослідження зразка букального епітелію ОСОБА_6 , (об?єкт№2.1) встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки наданого на дослідження зразка букального епітелію ОСОБА_7 (об?єкт№3.1) встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). У слідах на клинку наданого на дослідження ножа (об?єкт№1,1) та у змивах з поверхонь руків?я ножа (об?єкт№1.2) крові не виявлено. У змивах з поверхонь руків?я ножа (об?єкт№1.2) виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки клітин у змивах з руків?я ножа (об?єкт№1.2) є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 (об?єкт №3.1) та не присутні генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 (об?єкт №2.1).

- висновком експерта №СЕ-19/114-22/2386-БД від 14.04.2022, встановлено: у слідах на светрі (об?єкти№ 1.1-1.3) та лосинах (об?єкти № 2.1-2.3) виявлено кров людини. Генетичні ознаки крові людини, виявленої у слідах на светрі (об?єкти№1.1-1.3) та лосинах (об?єкт № 2.2), встановлено та наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Також встановлено генетичні ознаки крові людини, виявленої у слідах на лосинах (об?єкт № 2.1), які є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки крові людини, виявленої у слідах на лосинах (об?єкт №2.3) не встановлені. Генетичні ознаки крові людини, виявленої у слідах на светрі (об?єкт №1.2), збігаються генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 (таблиця2.1, додаток 2) та не збігаються генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 (таблиця 2.1, додаток 2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові людини, виявленої у слідах на светрі (об?єкт № 1.2), та зразка крові ОСОБА_7 (таблиця 2.1, додаток 2) складає 3,45 х 10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 2,903 ундецильйонів осіб. Походження крові людини, виявленої у слідах на светрі (об?єкт № 1.2), від ОСОБА_15 виключається. Генетичні ознаки крові людини, виявленої у слідах на светрі (об?єкт №1.1,1.3) та лосинах (об?єкт № 2.2), є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 (таблиця 2.1, додаток 2) та зразка букального епітелію ОСОБА_15 (таблиця 2.1, додаток 2). Генетичні ознаки (ДНК-профіль) особи, що домінує у змішаних генетичних ознаках крові людини, виявленої у слідах на лосинах (об?єкт №2.1), збігаються генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_7 (таблиця 2.1, додаток 2) та не збігаються генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_15 (таблиця 2.1, додаток 2).

- висновком експерта №32/2022 від 30.05.2022, на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження, відповідно з питанням, поставленим на розв?язання експертизи, приходжу до таких підсумків: Як вбачається з «Висновку судово-медичної експертизи №5/2022» при судово-медичному огляді гр. ОСОБА_6 , 1976 р.н. було виявлено: « у потиличній ділянці голови зліва є садно лінійної форми, розміром 0,5*0,1см. Поверхня садна темновато-червоно-оранжевого кольору, на рівні оточуючої неушкодженої шкіри». Вказане ушкодження виникло насамперед за рахунок травматичної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею у потиличну ділянку голови зліва, з відповідним фронтальним (або близьким до нього) спрямуванням травмуючої сили. Беручи до уваги характер і локалізацію ушкодження - не виключається ймовірність його виникнення за умов падіння з висоти власного зросту ( в т.ч. - після поштовху), з ударом названою ділянкою голови о виступаючу нерівну поверхню нерухомого тупого предмету (зокрема - пічку). Таким чином, локалізація, характер та кількість виявлених у ОСОБА_15 ушкоджень можуть відповідати показанням вказаним нею в протоколі додаткового допиту та під час проведення слідчого експерименту за її участі.

- протоколом огляду предметів від 30.04.2022 виявлено та вилучено зрізи нігтів трупа ОСОБА_7 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, зрізи нігтів підозрюваної ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлеві тампони зі змивами з рук трупа ОСОБА_7 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлеві тампони зі змивами з рук підозрюваної ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022. Постановою від 30.04.2022 вказані речі визнано речовими доказами.

- протокол огляду предметів від 06.06.2022 виявлено та вилучено ніж для господарських потреб, куртка чорного кольору, реглан з капюшоном, футболка синього кольору, штани-джинси синього кольору, труси в блакитних та синіх кольорах, пара кросівок чорного кольору, шкарпетки чорного кольору. Постановою від 06.06.2022 вказані речі визнано речовими доказами.

Висновки експертів є науково обґрунтованими та можуть бути покладені в основу вироку.

В судовому засіданні було досліджено речовий доказ кухонний ніж, обвинувачена ОСОБА_6 підтвердила, що саме цей ніж був знаряддям вчинення злочину. Інші речові докази не досліджувались за наявності згоди усіх учасників кримінального провадження.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Відповідно дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченомуКПК Українипорядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», який випливає зі співіснування достатньо вагомих і узгоджених між собою висновків та неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення ЄСПЛ від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Стороною захисту, адвокатом ОСОБА_5 було заявлено ряд клопотань про визнання недопустими низки доказів, а саме: постанови про створення слідчої групи від 31.01.2022, постанови про визначення групи прокурорів від 31.01.2022, протоколу огляду місця події відкритої земельної ділянки від 30.01.2022, протоколу огляду місця події домогосподарства від 30.01.2022, протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.01.2022 та інших доказів, здобутих на основі проведення слідчих дій у недопустимий спосіб.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Зміст вказаних норм свідчить, що така властивість доказу, як його допустимість, законодавцем пов`язується саме з порядком отримання відповідних фактичних даних. Саме тому недопустимість доказів обумовлюється порушенням не будь-яких процесуальних правил, а лише тих, що забезпечують порядок отримання доказів у кримінальному провадженні. Тому, на вирішення питання про допустимість доказу не можуть впливати порушення інших правил кримінально-процесуальної процедури, що не мають відношення до порядку збирання доказів.

Крім того, як вбачається із самої назви ст. 87 КПК України, її змісту, а також практики Верховного Суду щодо її застосування, визнання доказів недопустимими обумовлюються не будь-якими порушеннями кримінально-процесуальної форми збирання доказів, а лише тими, що спричиняють шкоду фундаментальним правам і свободам людини (аналогічна правова позиція міститься у постановах ККС ВС від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17, від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к та від 12 листопада 2019 року у справі № 236/863/17).

В ході судового розгляду стороною захисту, яка була вільна у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбаченийКПК України, не надано доказів на підтвердження того, що зазначені докази отриманні внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Таким чином, клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими задоволенню не підлягають.

Окрім цього, захисником обвинуваченої ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2 від 31.01.2022, оскільки матеріали досудового розслідування даного кримінального провадження не містять відповідного лікарського висновку щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння, який би видавався чи міг би видаватись на підставі акту медичного огляду ОСОБА_6 від 31.01.2022.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Факт перебування обвинуваченої ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2 від 31.01.2022, що міститься у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до інформації, що міститься у даному акті, лікарем було констатовано, що у ОСОБА_6 поведінка напружена, метушлива, настрій нестійкий, шкіряні покриви бліді, спітнілі, дихання прискорене, зіниці розширені, хода хитка, не стійка, точні рухи порушені, зі слів обстежуваної вживала 200 мл горілки. На підставі наведених ознак, їй встановлено діагноз клінічні ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, на вживання обвинуваченою ОСОБА_6 у день вчинення кримінального правопорушення алкогольних напоїв вказувала у своїх показаннях свідок ОСОБА_11 , не заперечувала цей факт і сама обвинувачена ОСОБА_6 під час досудового розслідування та на стадії судового розгляду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015№ 1452/735 була прийнята відповідно доКодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».

Отже, ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 571/1436/15-к.

Таким чином, клопотання сторони захисту про визнання доказу недопустимим задоволенню не підлягає.

Також, обвинувачена ОСОБА_6 під час її допиту зазначала, що вона завдаючи потерпілому удари ножем, перебувала у стані необхідної оборони, а тому її дії слід кваліфікувати як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Проте, доводи обвинуваченої не знайшли свого підтвердження.

Так, згідно із ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч.3 ст.36 КК України). До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу кримінального правопорушення, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Водночас, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях вказував на те, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.

Проте, із фактичних обставин, встановлених під час судового розгляду, не вбачається в діях потерпілого ОСОБА_7 передбаченої ст.36 КК України наявності такого суспільно небезпечного посягання, яке вимагало заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, тому доводи сторони захисту про перебування ОСОБА_6 у момент інкримінованих дій у стані необхідної оборони, не знайшли свого підтвердження.

З`ясувавши всі обставини кримінального провадження, дослідивши зібрані органом досудового розслідування та представлені суду стороною обвинувачення докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, з врахуванням принципу змагальності та критерію «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку, що всі наведені вище докази винуватості ОСОБА_6 у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_7 та повністю підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, оскільки вона вчинила умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Так, відповідно ч.1 ст.115 КК України, умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 02 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнання вини.

До обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті та що було доведено стороною обвинувачення під час судового розгляду, зокрема, показаннями свідків та обвинуваченої. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 та які відповідно до п.4 ч.1 ст.91, ч.1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором.

У силу положень ст.337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.

Стосовно призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 07.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що підстави застосування статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_6 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст.368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд вважає необхідним призначити їй покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, а також дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується посередньо, неодружена, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, її вік та стан здоров`я, та те, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, її каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, як обставини, які пом`якшують покарання, потерпілий не наполягає на суворому покаранні обвинуваченої, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч.4ст.174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити попередній - тримання під вартою.

Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ та положень ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 124, 368, 370-371, 373-376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 30 січня 2022 року.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття покарання термін її попереднього ув`язнення в період з 30 січня 2022 року по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити попередній - тримання під вартою.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 31.01.2022 та 01.02.2022.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- два змиви РБК з поверхні підлоги кімнати; п?ять недопалків з під сигарет; простирадло зі слідами РБК; чотири ПЛС з відкопійованими слідами пальців рук вилучені протоколом огляду місця події від 30.01.2022 після набрання вироком законної сили знищити;

- кухонний ніж зі слідами РБК та жіночі лосіни зі слідами РБК вилучені протоколом огляду місця події від 30.01.2022 після набрання вироком законної сили знищити;

- светр світлого кольору із вставками темно сірого кольору із візерунками спереду та на рукавах, на правому рукаві виявлено плями речовини червоного та буро-коричневого кольору протоколом затримання особи від 30.01.2022 після набрання вироком законної сили знищити;

- зрізи нігтів трупа ОСОБА_7 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, зрізи нігтів підозрюваної ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлеві тампони зі змивами з рук трупа ОСОБА_7 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлеві тампони зі змивами з рук підозрюваної ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022, марлевий тампон зі зразком крові ОСОБА_6 , які вилучені під час відібрання біологічних зразків 31.01.2022 після набрання вироком законної сили знищити;

- ніж для господарських потреб, куртка чорного кольору, реглан з капюшоном, футболка синього кольору, штани-джинси синього кольору, труси в блакитних та синіх кольорах, пара кросівок чорного кольору, шкарпетки чорного кольору після набрання вироком законної сили знищити;

- мобільний телефон марки «Нокія» після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_6 , 20 жовтня 1976 року, на користь держави витрати на залучення експерта для проведення:

- судово-дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-22/2388-Д від 01.02.2022 в сумі 1201,34 (одна тисяча двісті одна) грн 34 копійки;

- комплексної молекулярно-генетичної та дактилоскопічної експертизи № КСЕ-19/114-22/2614-Д від 25.02.2024 в сумі 1201,34 (одна тисяча двісті одна) грн 34 копійки;

- комплексної молекулярно-генетичної та дактилоскопічної експертизи № КСЕ-19/114-22/2614-БД від 12.04.2022 в сумі 5965, 01 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 01 копійки;

- молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/114-22/2386-БД від 12.04.2022 в сумі 13686,55 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 55 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія повного тексту вироку вручити обвинуваченій, потерпілому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом №2462-ІХ від 27.07.2022).

Суддя ОСОБА_1