Рішення № 131715737, 12.11.2025, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5050/24

Провадження № 2/488/544/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2025 року м. Миколаїв

Суддя Корабельногорайонного судуміста МиколаєваЧернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Сенс Банк" через свого представника за довіреністю Котницького Івана Олексійовича звернулося до Корабельного районного суду міста Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором, розраховану на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішення суду яка станом на 23.02.2022 року становить 342043,69 грн., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 70718,49 грн.; суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 271325,21 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 19.10.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (надалі за текстом«Кредитор») та ОСОБА_1 (надалі за текстом«Позичальник») уклали договір кредиту № 645/3-199 (надалі за текстом - Кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 52000,00 швейцарських франків.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Відповідно до рішення від 11 квітня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків (Третейський суддя Мороз О.А.), справа № 502/14, прийняте рішення про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з Відповідача заборгованість за договором кредиту у сумі 482470,93 грн. та третейський збір у сумі 5224,71 грн.

Позивач також зазначив, що рішенням № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Вказав, що відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначив, що в результаті не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 року становить 342043,69 грн. та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 70718,49 грн.; суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 271325,21 грн.

Посилаючись на вказане, позивач вважав вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних втрат та 3 процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року провадження по справі було відкрито, а розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів з дня отримання ухвали подати до Корабельного районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у спрощеному порядку та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Ухвалою суду від 17.04.2025 року розгляд справи було призначено у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки позов стосувався стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 342 043,69 грн, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (242 240 грн станом на 2025 рік).

14.05.2025 року представник позивача Дорош І.І. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі та підтвердив позовні вимоги в повному обсязі.

На судове засідання 15.05.2025 року відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, представником відповідача подано заяву про відкладення справи та призначення іншої дати, а також про надання матеріалів справи для ознайомлення.

У подальшому суд неодноразово призначав розгляд справи на дати: 15.07.2025, 09.09.2025 та 22.10.2025, однак розгляд було перенесено.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням вжитих всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, а також з огляду на те, що відповідач не подав відзив на позов, не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги, і не повідомив про поважні причини неявки, справа може бути розглянута за наявними у матеріалах доказами відповідно до частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 223 ЦПК України, неявка будь-якого учасника у судове засідання, якщо його належним чином повідомлено, не перешкоджає розгляду справи по суті (крім випадків, передбачених цією статтею). Суд розглядає справу за відсутності учасника у разі його неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки, за винятком відповідача незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи або розгляду справи за їх відсутності фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Частина 1ст. 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2ст.15 ЦК України).

Так, заст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Під час розгляду судом було встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (Третейський суддя Мороз О.А.) від 11.04.2014р., вирішеним у цивільній справі №502/14, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 645/3-199 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 482470,93 грн.та третейський збір в сумі 5244,71.

Відповідно до ч. 8ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

З наданого суду розрахунку боргу вбачається, що відповідач частково сплатив борг у загальному розмірі 10643,48 грн, внаслідок чого залишок боргу становить 70718,49 грн.

З названого суд доходить висновку, що рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за Договором кредиту не виконано. Доказів протилежного суду не надано.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

У відповідності зіст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513ЦК Українислідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За змістом положеньстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннямист. 611 цього Кодексупередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другоюст. 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другоїстатті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав своїх зобов`язань за рішенням суду, боргу позивачу в сумі 342043,69 грн. не повернув.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбаченихст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц прийшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми обмежившись останніми трьома роками, які передували подачі даного позову.

З наданого позивачем розрахунку боргу вбачається, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно зст.625 ЦК України, позивачем здійснюється за період з 12.03.2017 р. до 23.02.2022 р.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів 3% річних за порушення зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором, що складає 70718,49 гривень, а також нараховані на заборгованість інфляційні втрати, що становлять 271325,21 грн. Загальний розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідачів трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання становить 342043,69 грн.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно зст. 625 ЦК Україниздійснюється в межах строку загальної позовної давності у три роки з врахуванням його продовження на строк дії карантину, введеного 19.12.2020 року.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч.5 ст.261 ЦК Україниза зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбаченихстаттею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2»карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений в Україні з 12.03.2020 року та діяв до 30.06.2023 року

З 17.03.2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 рокув Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Отже, стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат за період з 12.03.2017 року до 23.02.2022 року заявлено позивачем в межах визначеного законодавством строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.264ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога щодо стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційних втрат розглядається за вказаний позивачем період.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, доходить переконання, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зстаттею 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4104,53 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Керуючись ст.ст.2,4,10,259,263,264,265,268,351-355 ЦПКУкраїни,суд

УХВАЛИВ:

ПозовАкціонерного товариства "Сенс Банк" до про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором № 645/3-199 від 19.10.2007 року розраховану на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду станом на 23.02.2022 року у розмірі 342043,69 грн.,з яких:сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 70718,49 грн.; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 271325,21 грн.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі4104,53 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач -Акціонерне товариство "Сенс Банк" адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 234947142;

Відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.А. Чернявська