Рішення № 131714050, 06.10.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2877/24

Провадження № 2/390/1064/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Стенякіній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в заочному порядку, в м. Кропивницький цивільну справу за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 124013,77 грн. Обґрунтовуючи позов зазначив, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитні договори: 06.11.2018 № 2001163895901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 44100 грн; 31.08.2021 № 1001961292301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн; 17.01.2022 № 1002073461301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 11000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала: за кредитним договору № 2001163895901 77065,84 грн з яких: 44048,59 грн заборгованість за кредитом; 33017,25 грн; заборгованість за процентами, за кредитним договором № 1001961292301- 29206,43 грн, з яких: 14839,38 грн - заборгованість за кредитом; 3,05 грн заборгованість за процентами; 14364 грн - заборгованість за комісією, за кредитним договором № 1002073461301 17741,50 грн, з яких: 10540.98 грн - заборгованість за кредитом; 2,56 грн заборгованість за процентами; 7197.96 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001163895901 від 06.11.2018, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

На підставі викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що позивачем сукупно визначена в розмірі 21 561,96 грн (14364 грн (заборгованість за комісією по кредитному договору від 31.08.2021 № 1001961292301) та 7197.96 грн (заборгованість за комісією по кредитному договору від 17.01.2022 № 1002073461301), посилаючись на те, що комісія була узгоджена сторонами договору, її нарахування відповідає законодавству, зокрема ЗУ «Про споживче кредитування»; ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню. Проте, у зазначених вище кредитних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Вказує, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні означених кредитних договорів, відтак положення кредитного договору від 31.08.2021 № 1001961292301) - та кредитного договору від 17.01.2022 № 1002073461301 в частині обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.І та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». А тому вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 21 561,96 грн. Також вказує, що він у межах виконання кредитних договорів № 1001961292301та 1002073461301 сплатив позивачу кошти, які останнім були безпідставно зараховані на погашення заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи за відсутності представника банку.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Суд встановив, що 06.11.2018 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 2001163895901, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 1000,00 грн, надалі кредитний ліміт було збільшено до 44100,00 грн, строк користування кредитом 12 місяців. Зі впливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень з будь якої із сторін. Пільгова процентна ставка 0%. Стандартна процентна ставка 47,88 %. Відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит.

31.08.2021 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 1001961292301, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 20000,00 грн, на строк кредит 24 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, розмір процентної ставки 0.01% річних. Відповідач зобов`язався повернути кредит.

17.01.2022 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 1002073461301, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 11000,00 грн, на строк кредит 24 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, розмір процентної ставки 0.01% річних. Відповідач зобов`язався повернути кредит.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 627ЦК Українипередбачає, що відповідно дост.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 2ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1ст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1. 2 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст.611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06.11.2018 № 2001163895901; від 31.08.2021 № 1001961292301, від 17.01.2022 № 1002073461301, складені в передбаченій законом письмовій формі, підписані сторонами, містять усі умови, що є істотними для кредитних договорів, зокрема про предмет договору (вид, розмір, валюта кредиту), порядок та строк повернення кредиту, ціну. Таким чином вказані заяви складають собою кредитний договір.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується, що банк виконав умови договорів щодо надання відповідачу кредитів.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, банком нарахована заборгованість в загальному розмірі 124013,77 грн, а саме: за кредитним договором від 06.11.2018 № 2001163895901 77065,84 грн, з яких: 44048,59 грн заборгованість за кредитом; 33017,25 грн заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; за кредитним договором від 31.08.2021 № 1001961292301- 29206,43 грн, з яких: 14839,38 грн заборгованість за кредитом; 3,05 грн, заборгованість процентами; 14364 грн, заборгованість за комісією; за кредитним договором від 17.01.2022 № 1002073461301 17741,50 грн, з яких: 10540,98 грн. заборгованість за кредитом; 2,56 грн. заборгованість процентами; 7197.96 грн. заборгованість за комісією.

Проте суд не повністю погоджується з таким розрахунком, а саме в частині нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК Україниособливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно п.11 ч. 1 ст.1Закону України«Про споживчекредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Тобто, споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст.8Закону України«Про споживчекредитування» передбачено, що до загальнихвитрат заспоживчим кредитомвключаються: доходикредитодавця увигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8Закону України«Про споживчекредитування» Правління НаціональногоБанку Українипостановою від08червня 2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією жпостановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України«Про споживчекредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України«Про споживчекредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції яка діяла на момент укладення договорів № 1001961292301 та № 1002073461301 після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої тадругої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісій як щомісячної плати за обслуговування кредиту. Тобто позивач фактично встановив сплату комісії, не зазначивши, за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком, є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За наведених обставин вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту, яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Крім того, з банківського розрахунку вбачається, що в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №1001961292301відповідач сплачував щомісячні платежі. Кожен платіж розподілявся на погашення основної суми боргу, відсотків та комісії. Загальна сума платежів на погашення комісії за обслуговування кредитного договору №1001961292301, що сплатив ОСОБА_1 , становить 4788,00 грн.

Також, з банківського розрахунку вбачається, що в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №1002073461301відповідач сплатив один щомісячний платіж, який розподілявся на погашення основної суми боргу, відсотків та комісії. Сума платежу на погашення комісії за обслуговування кредитного договору №1002073461301, що сплатив Глінський В.Ф., становить 438,90 грн.

Оскільки вказана сума фактично сплачена, однак банк зарахував її за послуги по обслуговуванню кредитного договору - комісію, надання та суть яких не підтверджено доказами, суд вважає необхідним, з наведених вище мотивів, грошові кошти у сумі 4788,00 грн за кредитним договором №1001961292301 та 438,90 грн за кредитним договором №1002073461301, врахувати в рахунок погашення заборгованості по відсотках та частково на погашення основної суми боргу, оскільки іншої черговості, відмінної від визначеної ст.534 ЦК України, сторони в договорах №1001961292301 та 1002073461301не передбачили.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 по справі № 559/1622/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Зважаючи, що позивач помилився в розрахунку розміру кредитної заборгованості, оскільки включив до заборгованості суми, які нараховані за послуги, які не надавались та/або здійснені не на користь позичальника, суд самостійно визначає таку заборгованість.

Таким чиномпозовні вимогипідлягають частковомузадоволенню,а саме:з відповідачаслід стягнутина користьпозивача заборгованістьза кредитнимдоговоромвід06.11.2018№ 2001163895901 77065,84грн,з яких:44048,59грн. заборгованістьза кредитом;33017,25грн заборгованість запроцентами;за кредитнимдоговором від31.08.2021№ 1001961292301-10054,43грн,з яких:10054,43грн.заборгованість закредитом;за кредитнимдоговором від17.01.2022№ 1002073461301-10104,64грн.,з яких:10104,64грн.заборгованість закредитом.

Згідно ч.1 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1899,12 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 526, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.8, 11«Про споживче кредитування»,ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», заборгованість у загальній сумі 97224,91, а саме

за кредитнимдоговоромвід 06.11.2018 № 2001163895901 77065,84 грн, з яких: 44048,59 грн. заборгованість за кредитом; 33017,25 грн заборгованість за процентами;

за кредитним договором від 31.08.2021 № 1001961292301 - 10054,43 грн, з яких: 10054,43 грн. заборгованість за кредитом;

за кредитнимдоговором від17.01.2022№ 1002073461301-10104,64грн,з яких:10104,64грн.заборгованість закредитом.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судові витрати по справі в розмірі 1899,12грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, ЄДРПОУ: 14282829;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І.А. Бойко