Рішення № 131704442, 04.11.2025, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 283/1253/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 листопада 2025 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в сумі 65536 гривень 69 копійок, з яких: 28769 гривень 72 копійки заборгованість по тілу кредиту, 36766 гривень 97 копійок заборгованість по відсотках, а також витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 вересня 2020 року між АТ «Альфа-Банк», найменування якого зборами акціонерів від 12 серпня 2022 року було змінено на АТ «Сенс Банк», та відповідачем було укладено угоду про надання споживчого кредиту №491033718, згідно з умовами якої останньому надано кредит в сумі 33098 гривень. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість на зазначену позивачем суму.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, представник позивача надіслав заяву, в якій зазначив, що просить судовий розгляд проводити без його участі та не заперечує щодо заочного розгляду справи; відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив та відзив на позовну заяву не подав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 (відповідач по справі) звернувся до Голови Правління АТ «Альфа-Банк» із клопотанням про реструктуризацію заборгованості, яка виникла за період часу з квітня по серпень 2020 року за акцептом/офертою №630329583 на суму 33098 грн.

Також 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією (офертою) на укладання угоди про надання кредиту №491033718 на суму 33098, способом видачі коштів за яким мав бути переказ на рахунок № НОМЕР_1 .

Цього ж дня, тобто 01 вересня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із заявою про закриття карткового рахунку № НОМЕР_2 та припинення дії карт до нього.

Крім цього, 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

02 вересня 2020 року з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_4 було перераховано 33098 грн. й призначенням платежу було зазначено надання кредиту за кредитним договором №491033718 від 01 вересня 2020 року.

01 грудня 2022 року найменування АТ «Альфа-Банк» було змінено на АТ «Сенс Банк» (а.с. 145).

Однією із засад цивільного судочинства є його диспозитивність.

З огляду на зазначений принцип, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №491033718 від 01 вересня 2020 року на загальну суму 65536,69 грн.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість позову в межах заявлених вимог, суд зважає на таке.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

За положеннями частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 641 ЦК України).

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, надав суду виписки по особовим рахункам № НОМЕР_3 (а.с. 9-16) та № НОМЕР_4 (а.с. 17-27), розрахунок заборгованості за кредитом №491033718 від 01 вересня 2020 року (а.с. 30) та копії меморіального ордеру №139574 від 02 вересня 2020 року (а.с. 29), оферти на укладання угоди про надання кредиту №491033718 (а.с. 31), графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг (а.с. 31), повідомлення про доходи Позичальника (для ФОП) від 01.09.2020 року (а.с. 32), клопотання про реструктуризацію заборгованості (а.с. 32), заяви про закриття карткового рахунку № НОМЕР_2 та припинення дії карт до нього (а.с. 33), паспорту споживчого кредиту від 01.09.2020 року (а.с. 33) й анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 01.09.2020 року (а.с. 34).

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Зі змісту наданої суду копії оферти на укладання угоди про надання кредиту №491033718 вбачається, що в ній було визначено строк для акцепту Банку - 30 робочих днів з моменту отримання Банком оферти, а також те, що угода набуває чинності з моменту підписання Банком акцепту на укладання угоди та надання споживчого кредиту відповідно до умов Угоди та Договору.

Однак, позивачем не було надано суду копій акцепту на укладання угоди та кредитного договору.

Крім цього, суд зважає на те, що за приписами частини першої статті 1046 та частини другої статті 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі №6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі №464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року в справі №194/1126/18. Тобто судова практика зі спірних правовідносин є сталою і незмінною.

Ухвалюючи рішення, суд також зважає на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), відповідно до яких, серед іншого, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом.

Зі змісту наданих позивачем суду виписок по особовим рахункам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 вбачається, що обидва зазначених рахунка належать ОСОБА_1 , тобто, меморіальний ордер №139574 від 02 вересня 2020 року не свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує факт перерахування коштів з одного рахунку відповідача на інший його рахунок.

Крім цього, зазначені виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 містять інформацію про надходження 02 вересня 2020 року грошових коштів в сумі 33098 грн. на кожний із них, що суперечить як меморіальному ордеру №139574, так і змісту позовних вимог.

Отже, позивачем не надано суду доказів, які б беззаперечно свідчили про підписання акцепту, укладання кредитного договору та перерахування відповідачу грошових коштів за цим договором.

На підставі викладеного суд дійшов переконання, що зазначений позивачем факт укладення між сторонами кредитного договору №491033718 від 01 вересня 2020 року не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, а тому, з урахуванням принципу диспозитивності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 гривень 40 копійок, за правилами статті 141 ЦПК України вказані судові витрати покладаються на позивача й відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 626, 628, 638, 641, 642, 1054 ЦК України, статтями 3, 10, 13, 81 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 65536 гривень 69 копійок, з яких: 28769 гривень 72 копійки заборгованість по тілу кредиту, 36766 гривень 97 копійок заборгованість по відсотках відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714.

Представник позивача: Рудницький Юлій Ігорович, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення суду складено 10 листопада 2025 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА