Ухвала суду № 131695547, 10.11.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6349/25

Провадження № 1-кс/206/1244/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотанняслідчоїСВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженогопрокурором Дніпропетровськоїспеціалізованоїпрокуратури усфері оборони Східногорегіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого,утриманців немаючий,військовослужбовецьвійськовоїслужби за призовом під час мобілізації, на особливийперіод, впосадікурсанта 4 навчального взводу 2 навчальноїроти 3 навчального батальйонушколи індивідуальноїпідготовки військовоїчастини НОМЕР_1 , у військовомузванні «солдат», в силу ст. 89 КК України ранішене судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, щосолдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він,будучи станом на 04 червня 2025 року військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізаціїна особливий період, в посадікурсанта 4 навчального взводу 2 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовкивійськової частини НОМЕР_1 ,діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України»,ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , з місцем дислокації (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) і з того часу офіційно ніде не працював, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав, за наявної можливості до цього, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв. У період часу з 04.06.2025 року солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_5 , які виразились у самовільному залишенні місця служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просив задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі з наведених в ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_5 з обставинами викладеними у клопотанні погодився, але зауважив, що в нього були підстави для самовільного залишення військової служби, оскільки він захворів, а під час проходження ним військової служби ніякого лікування не надавалось. Він готовий продовжити військову службу, а тому просив суд не застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив у разі задоволення клопотання слідчої про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити останньому мінімальний розмір застави.

Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170030022452 від 16 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

07 листопада 2025 року ОСОБА_5 слідчою СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 оголошено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5ст. 407 КК України.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено підозрюваному та його захиснику о 19 годині 50 хвилин 07 листопада 2025 року.

Відповідно до ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У силуст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихст. 177 КПК, на які вказує слідчий; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: повідомленням Військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за вих. № 5845 від 26 червня 2025 року; матеріалами службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 від 26 червня 2025 року.

Клопотання та матеріали, надані слідчою, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5ст. 407 КК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК Українисвідчить те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься дотяжких злочинів,санкція статті якої, передбачаєпозбавлення волі на строк відп`ятидодесятироків, а тому існують підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи прореальнепокаранняу вигляді позбавлення волі строком відсемидодесятироків, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисногопродовжуваногозлочину, оскільки з 04.06.2025 та по теперішній час, ОСОБА_5 не виконує обов`язки пов`язані з військовою службою, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності. Окрім того, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, не працевлаштований.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі«Мюррейпроти Сполученого Королівства» зазначив, щофакти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійковпроти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт.

Викладене вище, у своїй сукупності, є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об`єктивну можливість щодо застосування більш м`якого виду запобіжного заходу за умови дійсного підтвердження наявності ризиків з числа передбаченихст. 177 КПК України.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак, з урахуванням положень ч. 8ст. 176 КПК України, підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Крімтого,судомвраховуютьсяі положенняч. 8 ст. 176 КПКУкраїни,згіднояких,підчасдіївоєнногостану довійськовослужбовців,якіпідозрюютьсяабо обвинувачуютьсяувчиненнізлочинів,передбаченихстаттями402-405,407,408,429КримінальногокодексуУкраїни,застосовується виключнозапобіжнийзахід,визначений пунктом 5частинипершоїцієїстатті.

Відповіднодо ч. 3 ст. 183 КПКУкраїни, суд при постановленні ухвалипрозастосуваннязапобіжногозаходу увиглядітримання підвартоюзобов`язаний визначитирозмір застави, достатньої длязабезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом,крім випадків, передбачених частиноючетвертою цієїстатті.

Задовольняючиклопотанняпропродовженнязапобіжногозаходу увиглядітриманняпідвартою, судвважає занеобхідневизначитипідозрюваному розмір застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПКУкраїниврозмірі,передбаченомуч. 5 ст. 182 КПК України, таз урахуваннямположеньч. 4 ст. 182 КПКУкраїни.

Відповіднодо ст.182КПКУкраїнизаставаполягаєувнесенні коштівугрошовійодиниціУкраїнинаспеціальнийрахунок,визначенийв порядку,встановленому КабінетомМіністрів України,зметоюзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихнанього обов`язків,під умовоюзвернення внесенихкоштівудохіддержавивразіневиконання цихобов`язків.

Увідповідностідо п. 2 ч. 5 ст. 182Кримінального процесуальногокодексуУкраїни,розмірзаставивизначаєтьсящодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судвважаєзанеобхідневизначитирозмірзаставивідповіднодо п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячиізрозміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленогона 1січня2025 року - 3028грн.

Враховуючиданіпідозрюваного, судвважає,щозастава у розмірі30 прожитковихмінімумів дляпрацездатнихосіб(90840,00гривень) буде достатньоюмірою гарантувативиконанняпідозрюванимпокладенихна нього обов`язків.

В силу ч. 3 ст. 182КримінальногопроцесуальногокодексуУкраїни, призастосуванні запобіжногозаходу увиглядізастави підозрюваному,обвинуваченому роз`яснюються йогообов`язкиінаслідкиїх невиконання, азаставодавцю- увчиненні якогокримінального правопорушення підозрюєтьсячи обвинувачуєтьсяособа, передбачене законом покараннязайоговчинення, обов`язкиіз забезпечення належноїповедінки підозрюваного, обвинуваченоготайогоявки завикликом, атакож наслідки невиконання цихобов`язків. Уразівнесеннязаставизгідно зухвалою слідчогосудді, суду щодоособи, стосовноякоїраніше булообранозапобіжний західувигляді тримання під вартою,передбачені цієючастиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовоюособою місця ув`язнення.

Такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184,193-194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

КлопотанняслідчоїСВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженогопрокурором Дніпропетровської спеціалізованоїсфері оборони Східногорегіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнитичастково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 7 листопада 2025 року до 5 січня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 90840,00 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень,яка може бути внесена як самимипідозрюванимтак і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Підозрюваний або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі прозастосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти,він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів наступні обов`язки:

?прибувати дослідчого тасуду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний без дозволу командира військової частини або суду;

?не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини;

Строк дії ухвали визначити до05січня 2026 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1