Постанова № 1316927, 20.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-25067/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Карася О. В.,

                                                           Нечитайла О. М.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Степашка О. І.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі       № 7/392/04-НР

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПродекспортАгро”

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – Тимошенко О. А., Томашевський О. О.,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “ПродекспортАгро”подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві, правонаступником якої є відповідач, № 0002752303/0 та № 0002762303/0 від 15.10.2004р.

      Постановою Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі № 7/392/04-НР позов задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім Законів про оподаткування, а відповідно до абз. 2 ст. 7 зазначеного Закону зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік; будь-яких змін порядку оподаткування ПДВ на підставі п. 11.4 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” внесено не було;здійснені позивачем в червні 2004р. операції не є такими, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а є об’єктом оподаткування за нульовою ставкою; позивач правомірно визначив від’ємне значення податку на додану вартість в червні 2004р.; факт сплати позивачем вартості отриманого ячменю та факт отримання ним валютної виручки від іноземного партнера підтверджується матеріалами справи.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в позові відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. п. 11, 30 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ст. ст. 19, 20, ч. 3 ст. 50 Бюджетного кодексу України, абз. 2 ст. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, постанову та ухвалу залишити без змін як законних і обґрунтованих, винесених при дотриманні норм матеріального і процесуального права.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної позапланової документальної перевірки з питання правильності декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету за червень, липень 2004р. відповідачем складено акт № 304/23-301/32143953 від 15.10.2004р. в якому зазначено про безпідставне включення до складу податкового кредиту за червень 2004р. податку на додану вартість в розмірі 294062 грн. 36 коп. від придбання ячменю, який 29.06.2004р. відвантажено на експорт.

      15.10.2004р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002752303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 281862 грн. та                    № 0002762303/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 12200 грн. основного платежу.

      Пунктом 1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

      Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 4 Кодексу випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

      Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Кодексу доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

      Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов’язань для визначеного кола суб’єктів і звільнення окремих суб’єктів господарювання від сплати певних видів податків.

      Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися податкові пільги та інше.

      Абзацом другим статті 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” встановлено, що до 1 липня 2004 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення (пересилання) за межі митної території України товарів, які підпадають під визначення кодів УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь) (положення цього абзацу застосовуються з 01.01.2004р.).

      Відповідно до п. п. 1.7., 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

      Згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону (в редакції станом на момент здійснення спірних операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

      У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються (пп. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону).

      З аналізу наведених положень слідує про неможливість в даному випадку включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплаченого платником податку у відповідному податковому періоді у зв’язку з придбанням ячменю, який в подальшому був експортований за межі митної території України незалежно від факту сплати платником такого податку та отримання ним валютної виручки від експорту.

      Отже, висновки відповідача в акті перевірки є такими, що відповідають вимогам чинного на момент здійснення перевірки законодавства.

      За вказаних обставин, зважаючи на повне і правильне встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову повністю.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд, –

постановив:

      1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі     м. Миколаєва задовольнити.     

      2. Постанову Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі       № 7/392/04-НР скасувати.

      В задоволенні позову відмовити повністю.

      3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                              Карась О. В.

                                                                       (підпис)                                       Нечитайло О. М.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Степашко О. І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                  Міненко О. М.