Рішення № 131689847, 04.11.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2025м. СумиСправа № 920/953/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/953/25

за позовом Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (вул. Магістратська, буд. 12, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Берестовська, буд. 1, м. Суми, 40009)

до відповідача Лебединської міської ради Сумської області (вул. Сумська, буд. 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200)

про стягнення 890 731 грн 97 коп.,

представники учасників справи:

від прокурора Ганжала О.І.;

від позивача Семенова О.М.;

від відповідача Звоновський Р.А.;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 890 731 грн 97 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України (267 219 грн 59 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 178 146 грн 39 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 445 365 грн 99 коп. - до спеціального фонду бюджету Лебединської міської ради (50%)).

Ухвалою від 03.07.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/953/25; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 19.08.2025, 11:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

16.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3420 від 16.07.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що прокурор не довів тієї обставини, що вирубка дерев проводилась після 10.07.2022, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів». У матеріалах справи відсутні докази того, що невстановлена особа саме у період часу з осені 2023 року по січень 2024 року здійснила незаконний поруб дерев породи «дуб» в кількості 35 штук на земельній ділянці праворуч від автодороги Лебедин-Будилка Сумського району Сумської області. Також прокурор не довів тієї обставини, що осіб-правопорушників не вдалося встановити. У матеріалах справи відсутні відомості про закриття кримінального провадження від 20.02.2024 № 12024200590000063 за ч. 4 ст. 246 КК України.

21.07.2025 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 3454 від 20.07.2025), в якій підтримує позовні вимоги. Прокурор зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження за фактом незаконної рубки дерев на території Лебединської місцевої територіальної громади розпочато 20.02.2024; факт незаконної рубки дерев підтверджений повідомленням Лебединської міської ради від 28.02.2024. Позиція відповідача зводиться до можливого ставлення під сумнів поданих прокуратурою письмових доказів без достатніх обґрунтувань та без їх спростувань, зокрема надання своїх письмових доказів.

23.07.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3499 від 23.07.2025), в якому підтримує заперечення проти позову. Відповідач зазначає, що факт повідомлення виконавчим комітетом Лебединської міської ради про незаконну рубку відділенню поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області 28.02.2024 чи факт виявлення незаконної рубки 20.02.2024 може не співпадати в часовому проміжку з фактом самої незаконної рубки. Органом досудового розслідування не було проінформовано Лебединську міську раду потерпілу сторону про закриття кримінального провадження №12024200590000063 від 20.02.2024, а тому досудове розслідування триває, що не спростовано прокуратурою у відповіді на відзив. Отже, істотна обставина (не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди) для застосування ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України прокуратурою не доведена.

07.08.2025 відповідач подав клопотання (вх. № 3740 від 07.08.2025), в якому просить суд відкласти розгляд справи.

У зв`язку із нестабільною роботою Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (сайт vkz.court.gov.ua) судове засідання 19.08.2025 у справі не відбулось.

Ухвалою від 19.08.2025 господарський суд призначив підготовче засідання на 04.09.2025, 11:30.

Ухвалою від 29.08.2025 господарський суд задовольнив заяву відповідача (вх. № 4674 від 28.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/953/25; доручив Лебединському районному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

04.09.2025 позивач подав клопотання (вх. № 4200 від 04.09.2025), в якому просить суд відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні 04.09.2025, за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 23.09.2025 об 11 год. 30 хв. відповідно до ст. 177, 182, 183 ГПК України; забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України; доручення Лебединському районному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі 920/953/25 23.09.2025 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

23.09.2025 прокурор подав клопотання про долучення доказів (вх. № 4530 від 23.09.2025). Прокурор зазначає, що факт незаконної рубки сироростучих дерев породи дуб підтверджений повідомленням Лебединської міської ради від 28.02.2024 щодо незаконної рубки, протоколом огляду місця події від 20.02.2024, в якому зазначено, що виявлені пні від спилу сироростучих дерев породи «Дуб». З метою підтвердження періоду здійснення самовільного порубу дерев прокурор просить долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 19.09.2025, який був залучений для проведення огляду місця події 20.02.2024 як спеціаліст (займав посаду провідного інженера з охорони та захисту лісу філії «Лебединське лісове господарство» ДП «Ліси України»). Також прокурор просить суд долучити до матеріалів справи копію протоколу огляду місця події, проведеного в рамках кримінального провадження від 16.09.2025 № 12024200590000063 за ч. 4 ст. 246 КК України із залучення спеціаліста відділу охорони і захисту лісу Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та пожежного спостерігача Сумського надлісництва Лебединської трансдільниці. Вказаним протоколом зафіксовано факт здійснення незаконного порубу 35 дерев породи дуб у першій половині 2024 року за сукупністю зовнішніх ознак, а саме відсутності відшарування кори, пружності деревини, яка залишилась на пнях та їх жовтого кольору. Прокурор зазначає, що необхідність надання вказаних доказів виникла у зв`язку з позицією відповідача по справі.

У судовому засіданні 23.09.2025, за участю представника відповідача та прокурора, суд постановив протокольні ухвали про: поновлення прокурору строку для подання доказів та прийняття до розгляду доказів поданих разом із заявою (вх. № 4530 від 23.09.2025) відповідно до ст. 80, 119 ГПК України; відкладення підготовчого засідання у справі на 07.10.2025, 11:00; забезпечення участі представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України; доручення Лебединському районному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі 920/953/25 07.10.2025 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

02.10.2025 відповідач подав клопотання (вх. № 4710 від 02.10.2025), в якому зазначає, що Лебединська міська рада ознайомилася з доказами, додатково поданими прокуратурою; просить підготовче судове засідання провести за відсутності представника Лебединської міської ради, розглянути питання закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, забезпечити участь представника Лебединської міської ради у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лебединського районного суду Сумської області.

У судовому засіданні 07.10.2025, за участю прокурора, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 04.11.2025, 14:15; доручення Лебединському районному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі 920/953/25 04.11.2025 о 14 год. 15 хв. в режимі відеоконференції.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024200590000063, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2024 за ч. 4 ст. 246 КК України, встановлений факт незаконної рубки 35 сироростучих дерев породи «Дуб» на території Лебединської місцевої територіальної громади. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, особи, які вчинила кримінальне правопорушення не встановлені. Внаслідок незаконного порубу дерев навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду у розмірі 890 731,97 грн, яка повинна бути відшкодована. Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода. Суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів. Порушення інтересів держави полягає у тому, що ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків, завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування. Органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області, яка відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 43, уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

Сумська окружна прокуратура направила до Державної екологічної інспекції у Сумській області лист № 54-4269ВИХ-25 від 04.06.2025 з метою з`ясування обставин вжиття заходів позивачем щодо захисту інтересів держави. Відповідно до листа-від 12.06.2025 № 1641/11-22 Державна екологічна інспекція у Сумській області повідомила прокуратуру, що не буде вживати самостійно заходів щодо стягнення збитків, заподіяних порушенням вимог природоохоронного законодавства, у зв`язку з відсутністю всіх первинних документів. Листом від 24.06.2025 прокурор повідомив позивача про звернення до суду з позовом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до матеріалів справи, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024200590000063, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2024 за ч. 4 ст. 246 КК України, встановлений факт незаконної рубки 35 сироростучих дерев породи «Дуб» на території Лебединської місцевої територіальної громади (неподалік м. Лебедин за межами населеного пункту праворуч автодороги в напрямку с. Будилка Сумського району Сумської області), що підтверджується протоколом огляду місця події від 20.02.2024, за участю провідного інженера з охорони та захисту лісу філії «Лебединське лісове господарство» ДП «Ліси України» та представника Лебединської міської ради начальника відділу земельних відносин виконавчого комітету Лебединської міської ради.

28.02.2024 Виконавчий комітет Лебединської міської ради звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконної рубки невстановленими особами 35 дерев породи «Дуб».

Під час огляду місця події 31.10.2024, за участі представника Лебединської міської ради, державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області, здійснені заміри діаметрів пнів (протокол від 31.10.2024).

13.01.2025 Державна екологічна інспекція у Сумській області, у межах кримінального провадження, надала розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 35 дерев на території Лебединської місцевої територіальної громади (неподалік м. Лебедин за межами населеного пункту праворуч автодороги в напрямку с. Будилка Сумського району Сумської області), відповідно до якого загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев становить 879080 грн 28 коп.

Відповідно до висновку судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19/119-25/4930-ФХЕД від 24.03.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024200590000063, розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, становить 890731 грн. 97 грн.

Земельна ділянка, на якій здійснений незаконний поруб дерев, перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Лебединської міської ради; на земельну ділянку землевпорядна документація не виготовлялась та її цільове призначення не визначалось, земельна ділянка не передана у користування, дозволи на вирубку дерев на земельній ділянці не надавались (відповідно до інформації у протоколі огляду місця події від 31.10.2024, листі виконавчого комітету Лебединської міської ради від 04.11.2024, протоколі допиту представника потерпілого від 16.12.2024, листі виконавчого комітету Лебединської міської ради від 16.12.2024).

Відповідно до інформації у листах Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 20.06.2025 та 24.06.2025 земельна ділянка, на якій здійснений самовільний поруб, межує із земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні Українського лісництва Сумського надслісництва ДП «Ліси України» (квартал 57,виділи 6,7,9). До сімдесятих років минулого століття земельна ділянка входила до складу державного лісового фонду Лебединського лісгоспу, яка у подальшому була вилучена для потреб Міністерства оборони СРСР. За картографічними матеріалами лісовпорядкування увесь ліс, на якому знаходилася військова частина, суцільним масивом належав лісгоспу. Ліс, який знаходився на території колишньої військової частини аналогічний тому лісу, що оточує її по периметру.

Предметом спору у цій справі є стягнення з органу місцевого самоврядування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а саме лісу, на підставі частини другої статті 107 ЛК України.

За приписами статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За змістом пункту «ї» частини першої статті 15 названого Закону місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У частині першій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 цього Закону).

Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Як зазначено у підпункті 1 пункту «б» частини першої статті 33 названого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

З наведеного слідує, що відповідні законодавчі норми наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями здійснювати контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Такі повноваження покладено як безпосередньо на місцеві ради, так і передбачена можливість здійснювати їх через виконавчі органи, які створюються відповідними радами і є підконтрольними та підзвітними їм.

В свою чергу відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулює Лісовий кодекс України.

За змістом статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постановах від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23 та від 06.05.2025 у справі № 918/710/24 частина друга статті 107 ЛК України в редакції, чинній з 10.07.2022, передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду.

Аналіз частини другої статті 107 ЛК України свідчить про те, що такий обов`язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності: якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.

Відповідальність місцевих рад за стан навколишнього природного середовища на своїй території передбачена і статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Зміст приписів частини другої статті 107 ЛК України кореспондується із приписами статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо покладення відповідальності на орган місцевого самоврядування, на території якого завдана шкода.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Враховуючи вимоги ст. 1166 ЦК України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд встановив, що факт незаконної рубки 35 сироростучих дерев породи «Дуб» на території Лебединської місцевої територіальної громади (неподалік м. Лебедин за межами населеного пункту праворуч автодороги в напрямку с. Будилка Сумського району Сумської області), підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 20.02.2024, за участю провідного інженера з охорони та захисту лісу філії «Лебединське лісове господарство» ДП «Ліси України» та представника Лебединської міської ради начальника відділу земельних відносин виконавчого комітету Лебединської міської ради.

Відповідач факт незаконної рубки невстановленими особами 35 дерев породи «Дуб» не спростовує; за вказаних обставин 28.02.2024 звернувся до Сумського РУП ГУНП в Сумській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Земельна ділянка, на якій здійснений незаконний поруб дерев, перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Лебединської міської ради; на земельну ділянку землевпорядна документація не виготовлялась та її цільове призначення не визначалось, земельна ділянка не передана у користування, дозволи на вирубку дерев на земельній ділянці не надавались (відповідно до інформації у протоколі огляду місця події від 31.10.2024, листі виконавчого комітету Лебединської міської ради від 04.11.2024, протоколі допиту представника потерпілого від 16.12.2024, листі виконавчого комітету Лебединської міської ради від 16.12.2024).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024200590000063 триває. Конкретні особи, винні у заподіянні шкоди незаконною вирубкою дерев не встановлені, про що вказує прокурор і ці обставини відповідач не спростував.

Щодо тверджень відповідача про не доведення часу порубу дерев, а відповідно і підстав для відповідальності відповідача, з урахуванням набрання чинності нормою ч. 2 ст. 107 ЛК України 10.07.2022, суд зазначає, що ця норма передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування. Суд встановив наявність цих умов на дату звернення прокурора з позовом до суду.

Період незаконного порубу дерев вказаний у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.02.2024 - з осені 2023 року до січня 2024 року (посилання у висновку судового експерта а.с.30). Будь яких доказів на підтвердження здійснення незаконної рубки дерев до 10.07.2022 відповідач не подав.

Здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад згідно зі ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У контексті застосування статті 107 ЛК України протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що він не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв`язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу. Вина відповідача презюмується та ним не спростована.

Розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, заявлений прокурором до стягнення, становить 890731 грн. 97 грн., підтверджується висновком судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19/119-25/4930-ФХЕД від 24.03.2025.

Враховуючи наявність завданої шкоди, невстановлення осіб, що її завдали, обов`язок ради з контролю на своїй території за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, фактичну бездіяльність щодо виконання такого обов`язку, а також взаємозв`язок вказаних обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позову, у зв`язку з чим задовольняє вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 890731 грн 97 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Лебединської міської ради (вул. Сумська, буд. 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 39449040) 890 731,97 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, яку зарахувати на спеціальний рахунок місцевого бюджету UA738999980333199331000018554, код отримувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 267 219,59 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 178 146,39 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 445 365,99 грн. до спеціального фонду бюджету Лебединської міської ради (50%).

3. Стягнути з Лебединської міської ради (вул. Сумська, буд. 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 39449040) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 10688 грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 11.11.2025.

СуддяД.В. Вдовенко