Ухвала суду № 131685326, 07.11.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

Дата ухвалення
07.11.2025
Номер справи
636/3654/24
Номер документу
131685326
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3654/24 Провадження 2-п/636/27/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чугуєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко Олени Олександрівни про перегляд заочного рішення суду,

в с т а н о в и в :

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Савченко О.О. звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області, ухваленого 17.06.2025 у справі № 636/3654/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 631654601 від 18.05.2021 у розмірі 90072,10 грн та судового збору в розмірі 2422,40 грн, та поновлення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника посилається на те, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи внаслідок їх неправильної оцінки. Відповідач не з`явився до суду та не отримував повістки, у зв`язку з тим, що перебував за кордоном. Повний текст заочного рішення відповідачу не було вручено, ОСОБА_1 ознайомився з рішенням на сайті ЄДРСР 20.05.2025. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення було пропущено, у зв`язку з фактичною відмовою суду надати представнику відповідача позовну заяву з додатками в електронному виді. Також, ознайомившись зі справою, було встановлено, що позивач у позовній заяві зазначає про те, що 18.05.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631654601, проте копії вказаного договору позивачем надано не було. Замість цього надано копію паспорту споживчого кредиту, акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить підпису відповідача, та довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 . Проте на підставі вказаних документів не можна зробити однозначний висновок про укладання ОСОБА_1 угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631654601 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк». Крім цього, на підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку з рахунку ОСОБА_1 . Проте, з реквізитів, вказаних на виписці неможливо однозначно встановити, що вона відноситься саме до кредитної лінії № 631654601. До того ж, позивачем не надано детальних розшифровок з вказаної виписки за кожним окремим видом заборгованості, що позбавляє суд та відповідача можливості пересвідчитися у їх правильності. Враховуючи викладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б однозначно свідчили про наявність заборгованості відповідача перед банком за кредитною лінією № 631654601 та суму заборгованості у розмірі 90072,10 грн, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення по справі.

Сторони в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили, про дату та час розгляду справи повідомлялись судом своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документа.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи та зміст заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Правиламистатті 284 ЦПК Українивстановлено можливість поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання заяви про перегляд заочного рішення поза межами строку, визначеногостаттею 284 ЦПК України, розгляду даної заяви по суті передує питання з`ясування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. У випадку наявності поважних причин суд поновлює строк та вчиняє дії, передбаченістаттею 286 ЦПК України, а саме невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Відповідно до частини першоїстатті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно правил частини першоїстатті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихЦПКпевних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно наведених правил частини першоїстатті 127 ЦПК України, підстави для поновлення строку звернення до суду виникають за заявою учасника справи, тобто виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.

Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушеннямстатті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.

Згідно матеріалів справи, ухвалою від 29.05.2024 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.

04.06.2024 відповідачу копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками надіслано за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення повернуто до суду 21.06.2024 без вручення адресату. Причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

В подальшому судові повістки відповідачу про виклик до суду направлялись за адресою реєстрації його місця проживання, які повертались на адресу суду із зазначенням причини повернення

«адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, про розгляд справи повідомлялась і представник відповідача адвокат Савченко О.О., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документа.

Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Посилання представника відповідача як на причину пропуску звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення на відмову суду надати позов з додатками в електронному вигляді не відповідають дійсності, оскільки представнику відповідача, на її заяву від 21.05.2025, позов додатками відскановано, прикріплено до справи, зокрема зазначеної заяви, та 22.01.2025 представнику відповідача надано доступ до електронної справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 22.01.2025.

Із матеріалів справи неможливо встановити, чи отримував ОСОБА_1 копію заочного рішення суду від 17.06.2025. Натомість зазначено, що з рішенням він ознайомився на сайті ЄДРСР 20.05.2025, тоді як рішення ухвалено 17.06.2025. Однак представником відповідача адвокатом Савченко О.О. копія заочного рішення отримана 17.06.2025, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа.

Відповідно до ч.7 ст.272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

У контексті оцінки наведених відповідачем аргументів на обґрунтування клопотання про пропуск строку на подання відзиву суд установив, що представником відповідача у наведеному випадку не доведено, що пропуск строку на подання відзиву був зумовлений саме обмеженнями суду в ознайомленні з матеріалами справи.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, заяву про перегляд заочного рішення, оформлену відповідно до вимог, установлених частинами першоюсьомоюстатті 285 ЦПК України, суд приймає та розглядає у порядку, передбаченому статтями286,287 ЦПК України. За змістом речення першого частини першоїстатті 286 ЦПК Українисуд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає зазначеним вимогам, тобто є належно оформленою.

Визначений устатті 287 ЦПК Українипорядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьоїстатті 287 ЦПК України).

У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд, що не перешкоджає стороні відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, заява про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Щодо вирішення заяви по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено рішення, та не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Жодних доказів, в тому числі і доказів, які мають істотне значення для вирішення справи в розумінні ст. 288 ЦПК України, відповідачем не надано, враховуючи наступне.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.05.2007 «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах» правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованоїст. 288 ЦПК Українисполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Згідност. 44 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Зі змісту п. 2 ч. 7ст. 128 ЦПК Українивбачається, що судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно дост. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зауважує, що відповідачу та його представнику було відомо про розгляд зазначеної справи в суді та стороною відповідача не заперечується, однак своїм правом на подачу відзиву та надання доказів на спростування заявлених позивачем вимог вони не скористались, будь-яких доказів причин поважності неявки в судові засідання суду не надали.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах державучасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.

Таким чином, доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду не надано. Справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені судом у повному обсязі.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача лише навела доводи щодо незгоди з наданою судом оцінки доказів, що були надані позивачем, та на підставі яких ухвалене судове рішення. При цьому у заяві відсутнє посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом через те, що відповідач не з`явився до суду.

Зокрема, доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.

Матеріали справи містять виписку по рахунку, за змістом якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Згідно зправовим висновкомвикладеним упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від05червня 2018року усправі №338/180/17(провадження№ 14-144цс18),не можнавважати неукладенимдоговір післяйого повногоабо частковоговиконання сторонами.

Таким чином, жодної з умов, передбаченихст. 288 ЦПК України, судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для скасування вказаного заочного рішення від 17.06.2025 суд не вбачає, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не перешкоджає стороні відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У поновленні пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 17.06.2025 представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Савченко Олені Олександрівні відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко Олени Олександрівни про перегляд заочного рішення суду, ухваленого Чугуївським міським судом Харківської області 17 червня 2025 року у справі № 636/3654/24 - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.А. Оболєнська

Часті запитання

Який тип судового документу № 131685326 ?

Документ № 131685326 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 131685326 ?

Дата ухвалення - 07.11.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 131685326 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 131685326 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 131685326, Чугуївський міський суд Харківської області

Судове рішення № 131685326, Чугуївський міський суд Харківської області було прийнято 07.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 131685326 відноситься до справи № 636/3654/24

Це рішення відноситься до справи № 636/3654/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 131685325
Наступний документ : 131685327