Ухвала суду № 131666303, 10.11.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1284/25

Провадження 2-1065/25

ухвала

Іменем України

10 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Кравченко М.В., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей, визначення місця проживання малолітніх дітей, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей, визначення місця проживання малолітніх дітей задоволено повністю, розірвано договір між батьками про проживання та виховання дітей від 06 грудня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., зареєстрований у реєстрі за № 2553, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини відмовлено повністю.

03 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала суду зауваження щодо протоколу судового засідання від 22 жовтня 2025 року, які обґрунтувала неточностями зазначення її процесуального статусу, невірним відображенням однієї із її усних заяв, невідображенням її заперечень щодо подальшого розгляду справи, невірним викладенням її відповіді на одне із запитань, невідображенням її дій щодо виклики поліції в судове засідання, нерозбірливістю аудіозапису, відсутністю відеозапису.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши протокол судового засідання від 22 жовтня 2025 року у межах доводів поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданих зауважень, з огляду на таке.

Зі змісту абзацу 2 п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання; і в разі їх задоволення (частково чи повністю) або відхилення постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання ;2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії ;6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Перевіривши протокол та дослідивши звукозапис судового засідання від 22 жовтня 2025 року встановлено, що протокол судового засідання складено відповідно до вимог ст. 248 ЦПК України, викладені у ньому обставини відповідають подіям, які відбувалися у судовому засіданні.

В поданих зауваженнях на протокол судового засідання заявниця посилається на його неповноту і неточність.

Суд не погоджується із такими твердженнями, оскільки будь-які викривлення змісту вчинених процесуальних дій чи пояснень учасників процесу відсутні, зміст протоколу цілком узгоджується із фактичними обставинами ходу судового засідання та прослуханим аудіозаписом судового засідання.

Водночас, протокол судового засідання відповідно до положень ст. 248 ЦПК України не повинен містити повне відтворення технічного запису судового засідання та детально відображати зміст пояснень чи реплік учасників процесу.

Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного запису, який є додатком до протоколу судового засідання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів здійснюється секретарем судового засідання відповідно до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06.06.2022 № 156, з наступними змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції, під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі засобами підсистеми відеоконференцзв`язку.

2. Після завершення фіксування та збереження технічного запису судового засідання в протоколі (журналі) цього засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку автоматично формується вебпосилання на технічний запис, збережений в централізованому файловому сховищі.

3. Після закінчення судового засідання протокол (журнал) судового засідання у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

Протокол (журнал) судового засідання автоматично зберігається в централізованому файловому сховищі разом з технічним записом судового засідання, який є додатком до протоколу (журналу).

4. Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання у централізованому файловому сховищі, переноситься разом з кваліфікованим електронним підписом до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.

До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання.

Вимоги щодо протоколу судового засідання встановлені ст. 248 ЦПК України, у частині другій якої міститься перелік відомостей, які зазначаються у протоколі.

Зі змісту протоколу вбачається, що такий відповідає вимогам процесуального закону: у ньому зазначені рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа, інші відомості, визначені цим Кодексом.

Оскільки згідно з Інструкцією протокол судового засідання ведеться одночасно із здійсненням технічного запису, а відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання, немає необхідності детально відображати в ньому зміст процесуальних дій, що вчиняються судом та учасниками цивільного процесу. Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного носія інформації, а у протоколі судового засідання достатньо зазначити тільки її порядковий номер, назву і час її вчинення.

Статтею 249 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Під неповнотою запису слід розуміти не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Неправильність записів у протоколі судового засідання можна визначити як відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в який передбачає закон, чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису.

Виходячи з семантики словосполучення «неправильність або неповнота», які і можуть бути предметом зауважень, лише такі, що викривлюють або неповною мірою відображають, хід судового засідання, відомості можуть бути предметом оскарження.

За наслідками прослуховування аудіозапису судового засідання та дослідження матеріалів справи слід прийти до висновку про надуманість і безпідставність зауважень, оскільки короткий зміст виступів всіх учасників процесу викладено вірно, у скороченій, але зрозумілій і достовірній формі, чинне законодавство, зокрема ЦПК України, не містить приписів, які б зобов`язували секретаря судового засідання викладати повний і детальний виклад всіх виступів учасників процесу під час судового засідання у відповідному протоколі, тому вимоги представника позивачів не ґрунтуються на законі.

Також слід відхилити як безпідставні зауваження ОСОБА_1 щодо відсутності відеозапису судового засідання, оскільки чинним законодавством не передбачено відеофіксації перебігу судового засідання у цивільних справах.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що зауваження до протоколу судового засідання не підлягають задоволенню, оскільки у протоколі судового засідання відображені процесуальні дії відповідають дійсності.

Керуючись ст.ст. 247, 248, 249 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей, визначення місця проживання малолітніх дітей, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко