Ухвала суду № 131665927, 10.11.2025, Вишгородський районний суд Київської області

"10" листопада 2025 р. Справа № 363/5525/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участю секретаря Гриб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2025 року представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №501115874 у розмірі 121383,77 грн., з яких: 81722,13 грн. прострочене тіло кредиту та 39661,64 грн. відсотки за користування кредитом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.09.2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому надав до суду заяву в якій розгляд справи просить проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, 10.10.2025 року до суду від представника відповідача адвоката Коломійця І.О. надійшов відзив на позовну заяву до якого долучено клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки між тими самими сторонами вже розглянуто спір щодо того ж кредитного договору №501115874. Так, суд вже відмовив у задоволенні первісного позову АТ «СЕНС БАНК» про стягнення заборгованості задовольнивши зустрічний позов ОСОБА_1 , зобов`язавши банк здійснити перерахунок платежів за угодою про надання кредиту №50111574 від 27.02.2019 року і зарахувати 37059,73 грн. у рахунок основного боргу та процентів, а надлишок повернути відповідачу. Водночас, новий позов АТ «СЕНС БАНК» знову спрямовано на стягнення заборгованості за тим самим договором. За таких обставин, у справі наявна одночасна тотожність сторін, предмету та підстав спору, що виключає можливість повторного розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю. Крім того, представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву представника відповідача про закриття провадження у справі, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг проти України», а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначеності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Rеs judicata (скорочений вислів лат. «вирішена справа» від «res judicata pro veritate habetur» судове рішення слід визначати за істину) - це юридичний принцип, згідно з яким остаточне рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для сторін та не може бути переглянуте, за винятком певних випадків, передбачених законом. Принцип праової визначеності або остаточності рішення є складовою частиною верховенства права, ст. 10 ЦПК України, та запобігає повторному розгляду однієї і тієї ж справи між тими самими сторонами з тим самим предметом і підставами позову.

Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами».

Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що 22.09.2025 року представник позивача АТ «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 предметом якого є стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №501115874 від 27.02.2019 року у розмірі 121 383,77 грн., з яких: 81 722,13 грн. прострочене тіло кредиту та 39 661,64 грн. відсотки за користування кредитом (справа №363/5525/25).

З долученої до матеріалів справи виписки з рахунку приватного клієнта №029390-/2025/0617 вбачається, що заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором №501115874 виникла за період з 27.02.2019 року по 20.02.2022 року.

Водночас, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2024 року у справі №363/5579/23 відмовлено у задоволенні первісного позову АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «СЕНС БАНК» про захист прав споживачів, застосування наслідків виконання нікчемного правочину та зобов`язання банку здійснити перерахунок сплачених позичальником платежів по рахунку за кредитною карткою. Зобов`язано АТ «СЕНС БАНК» здійснити перерахунок платежів, здійснених за Угодою про надання кредиту № 501115874 від 27 лютого 2019 року з часу її укладення з ОСОБА_1 та зарахувати вже сплачені кошти у розмірі 37059,73 грн., що були спрямовані АТ«СЕНС БАНК» на погашення плати за розрахунково-касове обслуговування основної картки та сплати комісії за обслуговування основної карти, в рахунок погашення суми основного боргу та процентів по Угоді про надання кредиту №501115874 від 27 лютого 2019 року, а різницю в надлишку переплачених коштів повернути ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ «СЕНС БАНК» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. Стягнуто з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Вказане судове рішення сторонами не оскаржувалося та 24.12.2024 набрало законної сили.

Так, з вказаного судового рішення вбачається, що предметом спору у цивільній справі №363/5579/23 було стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за кредитним договором №501115874 від 27.02.2019 року, який є тотожним предмету спору у справі №363/5525/25.

Відповідно до ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність судового рішення, що набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник відповідача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.10.2025 року укладений між адвокатом Коломійцем І.О. та ОСОБА_1 , копію додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги, згідного якого консультація та ознайомлення з документами вартує 2000,00 грн., складання процесуальних документів у цивільній справі №363/5525/25 5000,00 грн., представництво інтересів суді 5000,00 грн., загальна вартість послуг 15000,00 грн., копію чеку №VmR1AGQFzjQ від 07.10.2025 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 перерахував на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. відповідно до додатку №1 до договору від 06.10.2025 року, копію звіту про надану правничу допомогу від 10.10.2025 року.

При визначені суми витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, враховуючи фактичний обсяг наданих Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 15 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись статтями 255, 353-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ:23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя М.Б. Баличева