Рішення № 131663533, 10.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16391/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 220550003124 від 15.05.2025 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі заяви від 08.05.2025 № 668. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком з урахуванням заробітної плати згідно з архівною довідкою від 06.03.2025 № 02.15-15/15 за період роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік, з дати первинного призначення пенсії - 23.12.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 08 травня 2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі архівної довідки від 06.03.2025 року № 02.15-15/15, виданої виконавчим комітетом Деражнянської міської ради, за період роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік та акту перевірки достовірності документів, наданих для оформлення пенсії, від 08.04.2025 року № 2200-1002-1/1871. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 220550003124 від 15.05.2025 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідачів на адресу суду відзивів на позовну заяву не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачка з 23.12.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

08 травня 2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі архівної довідки від 06.03.2025 року № 02.15-15/15, виданої виконавчим комітетом Деражнянської міської ради, за період роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік та акту перевірки достовірності документів, наданих для оформлення пенсії, від 08.04.2025 року №2200-1002-1/1871.

Разом із заявою про проведення перерахунку пенсії вона надала всі необхідні документи, в тому числі архівну довідку від 06.03.2025 року № 02.15-15/15.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 220550003124 від 15.05.2025 позивачці було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Відповідач аргументував свою відмову тим, що у вищезазначеній архівній довідці зазначено, що первинні документи видані на ім`я ОСОБА_1 , а в паспорті, який міститься в електронній пенсійній справі, особові дані заявниці ОСОБА_1 .

До страхового стажу не зараховано період: роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік згідно архівної довідки від 06.03.2025 року № 02.15-15/15, виданої виконавчим комітетом Деражнянської міської ради.

Вважає дії відповідачів щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви від 08.05.2025 № 668 та незарахування страхового стажу за період роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік, згідно архівної довідки від 06.03.2025 року №02.15-15/15, неправомірними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно статті 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як встановлено з матеріалів справи, що з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік позивачка працювала на посаді секретаря Пилипівської сільської ради, що підтверджується архівною довідкою від 06.03.2025 року № 02.15-15/15, виданою виконавчим комітетом Деражнянської міської ради на підставі відомостей нарахування заробітної плати за 1991-1998 роки.

Архівна довідка від 06.03.2025 року № 02.15-15/15 містить відомості про період її роботи, починаючи із 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік.

Суд зазначає, що в тому, що у вищезазначеній архівній довідці зазначено, що первинні документи видані на ім`я ОСОБА_1 , а в паспорті, який міститься в електронній пенсійній справі, особові дані зазначено ОСОБА_1 , вини позивачки немає.

Обов`язки щодо ведення трудової документації покладаються на роботодавця.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ та ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України за № 58 від 29 липня 1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Обчислення трудового стажу проводиться відповідно до норм Закону України від 05.11.1991 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" та постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, ; виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення працівника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Це підтверджується також і судовою практикою, так Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», № 40450/04, п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, п. 95).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» визначено, що ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, п. 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Va№ Oosterwijck v Belgium), № 7654/76 пп. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 40 Закону № 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається, на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. З ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку).

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі -№539/3234/16-а.

Отже, після призначення пенсії позивачкою було надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області архівну довідку від 06.03.2025 року видану виконавчим комітетом Деражнянської міської ради, за період її роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік на посаді секретаря Пилипівської сільської ради.

Суд зазначає, що оскільки відомості, вказані в архівній довідці про заробітну плату за період її роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік підтверджені первинними документами, така довідка за зверненням має братися до уваги пенсійним органом.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Враховуючи наведене суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 220550003124 від 15.05.2025 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 08.05.2025 № 668, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 220550003124 від 15.05.2025 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням заробітної плати згідно з архівною довідкою від 06.03.2025 № 02.15-15/15 за період роботи з 01.11.1991 року по 31.12.1998 рік, з дати первинного призначення пенсії - 23.12.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром під. 3, пов.1, кв. 58,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)

Головуючий суддя О.П. Шевчук