Рішення № 131652644, 10.11.2025, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1909/25

Номер провадження 2/350/507/2025

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в склад: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з казаним вище позовом, мотивуючи його тим, що 14 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 143524 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Так, ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, після чого заявила про бажання отримання коштів. В подальшому вона зареєструвалася на сайті, пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Відповідно до умов кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» надало відповідачці грошові кошти в сумі 13 334 грн на умовах, визначених цим договором, а саме: у розмірі 5049 грн 39 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 141037 від 21 травня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 4951 грн 11 коп. на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 3333 грн 50 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Однак, всупереч умов кредитного договору № 143524 від 14 червня 2024 року відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 17042 грн 04 коп.

10 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальнісию «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» належне право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки за кредитним договором № 143524 від 14 червня 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» не здійснювало нарахувань за зазначеним договором.

Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідачка відмовляється, позивач просить стягнути з неї на свою користь 17 042 грн 04 коп. заборгованості за договором кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, разом із матеріалами позовної заяви подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідачка у судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала. 13 червня 2025 року у праві відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року витребувано докази. Станом на 17 вересня 2025 року до суду надійшла витребувана інформація. Згідно з частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України,у разіненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. У відповідності до вимогстатті 280 Цивільного процесуального кодексу України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи зазначене вище, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності сторін та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін, з ухваленням заочного рішення. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що буде відповідати приписам частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України. Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків. Суд установив, що 14 червня 2025 року ОСОБА_1 ознайомилася із Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 143524, на умовах визначених цим договором, зокрема, зазначених у паспорті споживчого кредиту, а також вказаний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Строк кредитування 84 дні.

Згідно умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 13334 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах.

Так, за умовами кредитування грошові кошти у розмірі 5049 грн 39 коп. спрямовано для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 141037 від 21 травня 2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 4951 грн 11 коп. - на номер рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 3333 грн 50 коп. - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Факт зарахування грошових коштів підтверджується інформацією, наданою 9 вересня 2025 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-250904/46915-БТ Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 14 червня 2024 року було здійснено переказ коштів у сумі 4951 грн 11 коп.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про електронні документи таелектронний документообіг»,юридична силаелектронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України«Проелектроннукомерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до частини другоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція-відносини,спрямовані наотримання прибутку,що виникаютьпід часвчинення правочинівщодо набуття,зміни абоприпинення цивільнихправ таобов`язків,здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11Закону України«Проелектроннукомерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 3 Закону України«Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав такупропозицію.

Враховуючи факт підписання відповідачкою електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 30bf6d93, суд приходить до висновку, що укладення договору кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року узгоджується зі статями6,627 Цивільного кодексу Українита статтями11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до картки обліку виконання договору кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року нарахування відсотків, пені та комісії здійснено у період з 14 червня 2024 року по 6 вересня 2024 року.

Згідно виписки з особового рахунку за договором № 143524 від 14 червня 2024 року заборгованість відповідачки станом на 25 березня 2025 року становить 17042 грн 04 коп., з яких: прострочене тіло кредиту 10 834 грн 10 коп., прострочені відсотки 5805 грн 94 коп., прострочена комісія 402 грн.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статтей 1077, 1078ЦивільногокодексуУкраїни визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 Цивільного кодексу України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з частиною першоюстатті 1078 Цивільного кодексу Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріалами справивстановлено,що 10 жовтня 2024року міжТовариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«КРЕДІПЛЮС» таТовариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«ЕЙС» булоукладено договірфакторингу № 10102024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальнісию «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги, зокрема, за договором кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року на суму 17042 грн 04 коп. щодо боржника ОСОБА_1 .

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року у розмірі 17 042 грн 04 коп.

Також суд звертає увагу, що частинами першою, другою статті 1082ЦивільногокодексуУкраїни встановлено,що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта абофактора письмовеповідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Тому позивач обґрунтовано вимагає виконання кредитного зобов`язання відповідачкою, яке виникло на підставі договору кредитної лінії № 143524 від 14 червня 2024 року.

Статтею 599ЦивільногокодексуУкраїни визначено,що зобов`язанняприпиняється виконанням,проведеним належним чином.

За частиною першою статті 625ЦивільногокодексуУкраїни, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1054ЦивільногокодексуУкраїни, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статтей 525-526, 530, 1050 Цивільного кодексу України,зобов`язанняповинні виконуватися належним чином і в установлений строквідповідно довказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі статті 141ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп.

Позивачем також заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Частиною восьмою статті 141ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

Статтею 137ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни встановлено,що для визначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з копією договору про надання правової допомоги № 04/02/25-01 від 4 лютого 2025 року, копією акту приймання-передачі наданих послуг, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог частини другої статті 137ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 141 Цивільного процесуального кодексу України,інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 247,259,263 - 265,268,273,280 - 282,284 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 143524 від 14 червня 2024 року у розмірі 17042 (сімнадцять тисяч сорок дві) грн 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по справі, які складаються із судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення складено 10 листопада 2025 року.

Суддя Сокирко Л.М.