Рішення № 13165110, 20.12.2010, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 2-105/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Здолбунівський районний суд Рівненської області під головуванням судді Калюжного А.Е.

при секретарі Дацишиній Р.В.

з участю позивачів ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3

їх представника ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

його представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в :

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,просять визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5, посвідченого 02 лютого 1998 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим,що за станом здоровя на день посвідчення заповіту її чоловік ОСОБА_7 не віддавав звіт своїм діям і не міг керувати ними внаслідок захворювання. Не повідомив її про прийняте рішення щодо заповіту.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що є дочками ОСОБА_7 Після його смерті залишилося спадкове майно 1/2 частини будинковолодіння №АДРЕСА_1. Про наявність заповіту їм стало відомо після виникнення непорозумінь між мамою та відповідачем. Не заявляли своїх прав на спадкування частки в спадковому майні після смерті батька. Вважають, що батько не був здатен розуміти значення своїх дій та керувати ними, не усвідомлював, що заповіт позбавляє права власності в першу чергу свою дружину та двох повнолітніх дітей.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали. Просять їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. Пояснив, що оспорюваний заповіт вчинено та посвідчено нотаріусом у відповідності до вимог діючого на той час цивільного законодавства. При укладені заповіту ОСОБА_7 діяв добровільно, усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними. Заповіт відповідає його справжній волі. Посилання позивачів на те, що заповідач на день посвідчення заповіту не віддавав звіт своїм діям і не міг керувати ними внаслідок захворювання, не усвідомлював, що заповітом позбавляє права власності дружину та двох повнолітніх дітей є голослівними, не стверджуються жодними доказами. На момент посвідчення заповіту ОСОБА_7 ніякими захворюваннями психічного характеру або іншими захворюваннями, котрі б позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними, не страждав. Вказує, що посилання позивачки ОСОБА_1 про його негативне ставлення до неї після смерті заповідача, наявність наміру проживати в будинку не дають підстав для визнання заповіту недійсним. Зазначає, що позов предявлено, щоб незаконно позбавити його права на спадкування. В червні 2009 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовною заявою про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною,але нею була подана заява про залишення позову без розгляду. В позові просить відмовити.

Вислухавши позивачів та їх представника,відповідача та його представника, свідків по справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що в позові слід відмовити виходячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 02 лютого 1998 року від імені ОСОБА_7 на користь відповідача ОСОБА_5 приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 посвідчено заповіт.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частина будинковолодіння №АДРЕСА_1 Рівненської області. Відповідач є спадкоємцем за заповітом. Своєчасно прийняв спадщину шляхом подачі заяви про її прийняття до державного нотаріуса.

Заповіт від 02 лютого 1998 року вчинено і посвідчено приватним нотаріусом у відповідності до вимог ст. ст. 41, 42, 47, 534, 541 ЦК УРСР 1963 року, котрий діяв на момент посвідчення заповіту, які передбачають вчинення угоди відповідно до вимог законодавства, згідно волевиявлення особи, яка його вчиняє; письмову форму заповіту з зазначенням місця і часу його укладення; підписання його особисто заповідачем і нотаріальне посвідчення. Заповіт підписано ОСОБА_7 в присутності приватного нотаріуса Здолбунівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 Нотаріусом встановлено його особу,дієздатність заповідача перевірено. Дані обставини стверджуються заповітом, в судовому засіданні їх підтвердила нотаріус ОСОБА_8

Посилання позивачів про те, що заповідач за станом свого здоровя на день посвідчення заповіту не віддавав звіт своїм діям і не міг керувати ними внаслідок захворювання/спочатку інвалідність 2 групи, а згодом інвалідність 1 групи/; не усвідомлював, що заповітом позбавляв права власності дружину та двох повнолітніх дітей - не стверджуються жодними доказами відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України.

Перед посвідченням заповіту, на момент такого посвідчення ОСОБА_7 будь-якими захворюваннями психічного характеру або іншими захворюваннями, які б позбавляли його можливості розуміти значення своїх дій або керувати ними, не страждав. На обліку в лікаря-психіатра не перебував , що стверджується довідкою лікаря-психіатра Здолбунівської центральної районної лікарні.

На час посвідчення заповіту заповідач страждав захворюваннями загального характеру. В лютому 1997 року знаходився на лікуванні в терапевтичному відділенні Здолбунівської центральної районної лікарні з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню;ІХС: стенокардія напруги ІІІ функ. клас; склероз коронарних артерій; кардіосклероз; екстрасистолія; визнаний інвалідом другої групи загального захворювання з даної патології. В січні 1998 року лікарем-ендокринологом центральної районної лікарні на підставі проведених обстежень виставлено діагноз цукровий діабет, тип 2., що стверджується довідкою Здолбунівської центральної районної лікарні. Ці захворювання аж ніяк не могли вплинути на психічний стан ОСОБА_7, не позбавляли його можливості розуміти значення своїх дій або керувати ними.

В процесі розгляду справи була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи міг ОСОБА_7 розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент укладення заповіту 02 лютого 1998 року?

Для проведення експертизи експертам були надані матеріали цивільної справи з медичними документами на ім”я ОСОБА_7та поясненнями свідків ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12,ОСОБА_8

Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи №157/10 від 26-30 квітня 2010 року зроблено висновок на підставі вивчення матеріалів справи, судово-психіатрична експертиза приходить до висновку, що даних за наявність у ОСОБА_7 психічних розладів, які б позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент укладання заповіту 2 лютого 1998 року немає.

Посилання позивачів про негативне ставлення відповідача до ОСОБА_1 після смерті заповідача, наявність наміру проживати в будинку не дають підстав для визнання заповіту недійсним. Характер взаємовідносин сторін після смерті ОСОБА_7 не свідчить і не може свідчити про недійсність заповіту.

Підстав для застосування норми права, зазначеної позивачами ст. 1257 ЦК України, котра передбачає підстави, умови та наслідки визнання заповіту недійсним (заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним; за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі) - немає. Підстави для визнання заповіту недійсним, зазначені в позовній заяві, не передбачені ст.1257 ЦК України

Керуючись ст.ст.10,60,213-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 41, 42, 47, 534, 541 ЦК УРСР 1963 року, суд

в и р і ш и в :

ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_5,третя особа Здолбунівська нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2,ОСОБА_3 судовий збір в сумі 8 грн.50 коп./ГУДКУ в Рівненській області МФО 833017,КОД Платежу 22090100,Р/Р 31418537700172/ та 37 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ /УДК в Рівненській області МФО 833017, КОД ЗКПО 22586360, Р/Р 31214259700171/.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти з дня проголошення рішення.

Суддя: