Постанова № 131642923, 06.11.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2111/25

№ пров. 3/697/969/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів непрацюючого, -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.130, ч. 5 ст.126Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 14.08.2025 з Відділу поліції (м.Канів) № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В порядку автоматизованого розподілу справ вказані матеріали надійшли в провадження судді Деревенського І.І. справи: №697/2111/25, 697/2112/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне об`єднати зазначені адміністративні матеріали в одне провадження під єдиним унікальним номером справи №697/2111/25 (провадження №3/697/969/2025) та за результатами їх розгляду прийняти одне рішення, оскільки правопорушення вчинені однією особою та справи по них одночасно розглядаються одним і тим же суддею Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №418536 від 10.08.2025, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 130 КУпАПза наступних обставин, викладених в протоколі: «10.08.2025 о 14 год. 29 хв. в с. Ліпляве по вул. Центральна, 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Драгер 6810, результат 1,69 проміле, тест №3376, від керування т/з відсторонений. Правопорушення вчинено повторно протягом року гр. ОСОБА_1 , притягнено до відповідальності та накладено стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, згідно рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/1567/25 від 08.07.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3ст. 130 КУпАП».

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №418572 від 10.08.2025, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5ст. 126 КУпАПза наступних обставин, викладених в протоколі: «10.08.2025 о 14 год. 29 хв. в с. Ліпляве по вул. Центральна, 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував т/з Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , при цьому 08.07.2025 рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/1567/25 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 3 роки, чим порушив п. 2.1АПравил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5ст. 126 КУпАП».

ОСОБА_1 у судовезасідання,не з`явивсяповторно, викликавсядо судуналежним чиномшляхом направленнясудової повістки.Судова повістканаправлялась наадресу місцяпроживання ОСОБА_1 ,зазначену впротоколах проадміністративні правопорушення,які повернулисядо судуіз відмітками«вручено» (а.с.12-13,15-17,33-35)та шляхомрозміщення оголошення про виклик особи до судуна офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Відповідно до ч.1ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, КУпАП.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколів, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завданняКУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Беручи до уваги викладене, розгляд даної справи слід провести за відсутності ОСОБА_1 на підставі ч. 1ст.268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положеньст.252 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245КУпАПпередбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост.251КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ст. 280 КУпАПвизначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч. 5 ст.126 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно з диспозицією ч.1ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст. 130 КУпАПнастає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №418536 від 10.08.2025, вбачається, що поліцейським з інспектором ВП №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Сороченком Павлом Станіславовичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також факт його огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. ст.254,256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, протокол про адміністративне правопорушення підписав та надав відповідні пояснення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, та є одним із джерел доказів, в силу положеньст.251 КУпАП.

Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/1567/25 від 08.07.2025, вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Вищевказаною постановою було встановлено, що постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2025 у справі №695/1154/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАПу виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та факт проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу підтверджується оглянутим в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 10.08.2025.

Суд зазначає, що досліджений судом відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів із відеореєстратора та нагрудної камери працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 ..

Із переглянутого та дослідженого в судовому засіданні диска з відеофіксацією події, яка сталася 10.08.2025 за участі водія ОСОБА_1 вбачається, що останній не заперечував факт керування транспортним засобом, в розмові з працівником поліції не заперечував, що вживав спиртні напої, після проходження на місці зупинки визначення стану сп`яніння, згодився з його результатом.

Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою ALCOTEST 6820 ARАМ-3610, відповідно до якого під час проведення огляду 10.08.2025 о 14 год 34 хв. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. За результатами тесту вміст алкоголю у його крові та видихуваному повітрі становив 1,69 проміле. Тест ALCOTEST 6820 №3462.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

За результатами огляду працівниками поліції у відповідності з вимогами вищевказаної Інструкції складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано наявні у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова. Технічний прилад за допомогою якого проводився огляд та результат огляду. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний 1,69 проміле. Підпис особи яка притягається до адміністративної відповідальності та зазначення, того що ОСОБА_1 з результатом згодний.

Згідно із Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2025 вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки т/з, результат позитивний 1,69 проміле.

Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 для наявності складу адміністративного правопорушення не має значення чи було зупинено транспортний засіб працівником поліції, чи водій здійснив зупинку сам, визначальним є проведення такого огляду або пропозиція його пройти на місці зупинки транспортного засобу, що і було здійснено поліцейським.

Тому, обставини зазначені в протоколі узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об`єктивними і підстав для недовіри до них немає.

Стосовно адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5ст. 126 КУпАП.

Згідно п.2.1(а)Правил дорожнього рухуводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ч. 5ст. 126 КУпАПповторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №418572 від 10.08.2025 вбачається, що поліцейським інспектором ВП №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Сороченком Павлом Станіславовичем зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом повторно, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом будучи позбавленим права керування т/з повторно протягом року підтверджується оглянутими в судовому засіданні диском з відеофіксацією події, яка мала місце 10.08.2025.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі №697/1567/25 від 08.07.2025, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушень, передбаченого ч. 5ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Обставини зазначені в протоколі узгоджуються між собою та з відеозаписами оглянутими в судовому засіданні, всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, суд вважає, що вони є правдивими, об`єктивними і підстав для недовіри до них немає.

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.9 А ПДР України, а саме, заборона водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та порушення вимог пунктуп. 2.1 А ПДРУкраїни, а саме те, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Враховуючи вищевикладене, досліджені в судовому засіданні матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених:

-ч.3 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-ч.5ст.126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України" Про дорожній рух"встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, відповідно до п. 2.9 А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.2.1А ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Даних вимогПравил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, всуперечпункту 1.3 ПДР, який зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.130, ч. 5 ст.126КУпАП.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону Держави Україна.

Відповідно дост.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Також слід зазначити, що діяння заст.130КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків.

Вказане обґрунтовується тим, що п`яний водій становить надзвичайну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, оскільки алкогольне сп`яніння значно знижує його реакцію, координацію, увагу та здатність адекватно оцінювати ситуацію на дорозі, що може призвести до аварій, травмування або загибелі інших людей. Тобто, життя та здоров`я учасників дорожнього руху залежать від випадку, чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.

Відповідно до ч.1ст.8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положеньст.23 КУпАПметою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, які мають значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, його поведінку під час складання матеріалів, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати щодо нього у відповідності з вимогамист.36 КУпАПадміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є дії, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид і розмір стягнення відповідно до альтернативної санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд зважає на таке.

Обов`язковими основними видами стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3ст. 130 КУпАПє накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб- накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306наявність посвідчення водія є обов`язковою умовою для визначення особи як водія.

Згідно зп.1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на момент вчинення адміністративного правопорушення вже була позбавлена права керувати транспортними засобами за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами), адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №418536 від 10.08.2025 транспортний засіб - Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до останнього додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення нових правопорушень, слід застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, що становить 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Крім того, відповідно до ч. 3ст.30КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі №697/1567/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2ст.130КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Дана постанова набрала законної сили 21.07.2025.

Відповідно до ч. 2ст.317-1КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Таким чином, не відбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами (відповідно до постанови від 08.07.2025) станом на день судового розгляду (06.11.2025) складає 2 (два) роки 8 (вісім) місяців 14 (чотирнадцять) днів.

З огляду на викладене, до стягнення, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років, слід приєднати не відбуту частину стягнення за постановою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2025, яка набрала законної сили 21.07.2025 за ч. 2 ст.130 КУпАП, у виді 2 (двох) роки 8 (восьми) місяців 14 (чотирнадцяти) днів позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення з врахуванням вимогст. 36 КУпАПза вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130, ч. 5 ст.126 КУпАПу виді штрафу урозмірі трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що становить51000гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцяти) років 8 (вісім) місяців 14 (днів) без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно зст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.01.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору, при накладенні адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,9,30,36,40-1,126,130,221,245,251,252,280,283-285,291,294,317-1,321 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Справи: №697/2111/25, №697/2112/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднати та розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі №697/2111/25.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3ст.30КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 10 років, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати не відбуту частину стягнення за постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2025 у справі №1567/25, за ч. 2 ст.130 КУпАП, яка набрала законної сили 21.07.2025, у виді 2 (двох) роки 8 (восьми) місяців 14 (чотирнадцяти) днів позбавлення права керування транспортними засобами, та призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3ст. 130 КУпАП, ч. 5ст. 126 КУпАП з урахуванням вимогст. 36 КУпАП, у виді штрафу урозмірі трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян,що становить51000(п`ятдесятодну тисячу)гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцяти) років 8 (восьми) місяців 14 (чотирнадцяти) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: ЄДРПОУ: 37930566, одержувач: ГУК у Черкаській області/тг м.Канів/21081100, номер рахунку: UA778999980314030542000023717, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський