Рішення № 131604687, 06.11.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/7071/25

Провадження № 2/243/1728/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Рудь Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про розірвання договору банківського обслуговування, зобов`язання закрити банківський рахунок та повернути грошові кошти, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона є клієнтом АТ «ПУМБ». 24.02.2025 невідомі особи заволоділи її sim-карткою з її фінансовим номером телефону у АТ «ПУМБ». На час заволодіння номером на її рахунку залишалось 12000 грн., з яких 7000 грн. вона встигла перевести, а 5000 грн. залишились на рахунку. Вона заблокувала свою банківську картку з метою недопущення втрати грошових коштів. 07.03.2025 вона звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою про перерахування залишку коштів на її рахунку в сумі 5000 грн. на інший рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». Втім, відповідач у листі № КНО-56.3.2/80392 від 08.04.2025 відмовив їй у переказі коштів. 28.04.2025 вона повторно звернулась до відповідача із заявою про перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок в АТ «Акцент-Банк». Але листом № КНО-56.3.2/20710 від 27.05.2025 відповідач також відмовив їй у перерахунку коштів, вказавши на те, що в заяві про перерахунок коштів зазначені некоректні реквізити, та просив подати заяву повторно з коректними реквізитами. 27.05.2025 вона в третій раз подала відповідачу виправлену заяву про переказ коштів та 20.06.2025 знову отримала від відповідача відмову у листі № КНО-56.3.2/20853. Всі вказані заяви до відповідача були підписані нею удосконаленим електронним підписом (УЕП). Вважає, що такі дії відповідача свідчать про істотне порушення її прав як споживача банківських послуг і є підставою для розірвання договору. Також внаслідок порушення прав протиправною поведінкою відповідача, їй було завдано моральної шкоди, яка полягає в тривалому невиконанні відповідачем її законних претензій про надання доступу до грошових коштів та/або повернення грошових коштів, що знаходяться на її рахунку в АТ «ПУМБ», що призвело до необхідності відстоювати свою правоту в суді, а відповідно, і до душевних страждань через неможливість користуватись своїми грошовими коштами. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 2000 грн. У зв`язку з чим, просила розірвати Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь залишки грошових коштів, що знаходяться на її рахунках в АТ «ПУМБ» в сумі 5000 грн., перерахувавши їх на картку № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк» за номером рахунку ІВА№ НОМЕР_2 ; отримувач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Представник відповідача Кошарський О.В. не погоджуючись з позовом, надіслав на адресу суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до пп. 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на картковому рахунку (за винятком випадків, передбачених законодавством України та Договором) шляхом надання Банку платіжних інструкцій у відділенні Банку чи з використанням Системи «Інтернет- банкінг», а в окремих випадках, погоджених Банком, шляхом направлення платіжних інструкцій, підписаних кваліфікованим електронним підписом клієнта на електронну пошту Банку за формою, встановленою банком, або шляхом використання картки (її реквізитів) в порядку, встановленому чинним законодавством України, умов Договору, правилами МПС. Банк має право не приймати від Клієнта платіжні інструкції, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або порушують умови Договору. Таким чином, у позивача існувала та існує можливість погодити переказ коштів з її рахунку за платіжною інструкцією, підписаною кваліфікованим електронним підписом (надалі - КЕП) позивача, надісланою на електронну пошту банку info@fuib.com. Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Усі свої звернення до АТ «ПУМБ» позивач підписувала удосконаленим електронним підписом (УЕП), який не має юридичної сили власноручного підпису, а окремо сторони договору не погоджували можливість використання УЕП для здійснення переказу коштів. Неможливість доступу позивача до мобільного застосунку не обумовлена діями АТ «ПУМБ», оскільки банк не може відповідати за неможливість доступу позивача до її номера телефону, оскільки це поза зоною контролю банку. Жодних доказів того, що позивач дійсно не може відновити втрачений нею номер телефону, який вказаний як фінансовий, суду не надано, тому дана обставина є недоведеною. АТ «ПУМБ» не допущено жодних порушень прав позивача, в тому числі Закону України «Про захист прав споживачів». Жодних платіжних документів до АТ «ПУМБ» не надходило і в дійсності жодних достатніх правових підстав для здійснення переказу у банку не виникло. Вимоги щодо розірвання договору банківського обслуговування вважає безпідставними, оскільки відповідачем не порушено прав позивача, а позивач у добровільному порядку не зверталась до Банку із заявою про розірвання договору. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди також вважає безпідставними та недоведеними з боку позивача.

Позивачем надіслано на адресу суду відповідь на відзив, відповідно до якої остання вказує, що доводи відповідача у відзиві є безпідставними, оскільки вона не має КЕП, а пунктом 2 ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Таким чином, з 01.01.2024 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо. Тобто, позивач знаходячись за кордоном, не може з`явитись особисто до уповноважених центрів сертифікації на території України для здійснення ідентифікації особи, згідно Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» ст. 22 (посилання на офіційні роз`яснення - https://ca.diia.gov.ua/faq12). Відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас теж дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей підпис. Тобто і КЕП і УЕП дає змогу ідентифікувати позивача, як належного підписанта інформації. З огляду на вищевикладене, позивач вважає дискримінаційними та протиправними вимоги Банку використовувати лише КЕП у електронному документообігу з нею, як з Клієнтом, та такими що порушують її права передбачені законодавством України. Позивач вважає цілком допустимим реалізацію своїх прав використовуючи УЕП, а не КЕП. Крім того вказала, що 28.08.2025 нею подано до Банку заяву про розірвання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та станом на 06.09.2025 ця заява не задоволена. Заява складена у вільній формі, оскільки зразок спеціальної форми заяви не міститься у Договорі та такий зразок не розміщений на офіційному сайті відповідача. Заява складена керуючись ст. 1075 ЦК України та у відповідності до вимог п.п.2.4.1, п.п.2.4.2, п.п.2.4.3 пункту 2.4 частини 2 ДКБО. Заява підписана УЕП та копія відразу надіслана представнику відповідача. Також протиправні дії відповідача завдали їй душевні страждання, які вона зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї на протязі більше ніж шість місяців. Триваючий негативний психічний вплив діями Банку на Клієнтку, призводить до погіршення її відносин з оточуючими людьми, стану постійного стресу, та інших негативних наслідків морального характеру в той час, коли позивач була вимушена покинути рідний дім під час дії воєнного стану в Україні та переїхати до Європи. У позивача порушились звичні комфортні умови проживання її та членів її сім`ї, триваюче порушення прав з боку відповідача спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує великих витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я вже більше шести місяців, у зв`язку з чим їй доводиться витрачати десятки часів на формулювання своєї правової позиції та місяці часу на очікування відповідей від Банку та інших державних установ.

Позивач 08.09.2025 надала суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої остаточно просила розірвати Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладеного між нею та відповідачем на підставі Заяви від 21.10.2023 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, зобов`язати відповідача закрити поточний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я позивача в АТ «ПУМБ» та повернути позивачу залишок грошових коштів, що перебувають на її поточному рахунку № НОМЕР_4 , в сумі 5009,28 грн., шляхом перерахування їх на картку № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк» за номером рахунку ІВАN № НОМЕР_2 ; отримувач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.08.2025 судом вжито заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо списання грошових коштів АТ «ПУМБ», з рахунків ОСОБА_1 , відкритих в АТ «ПУМБ» на користь третіх осіб.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

21.10.2023 між АТ «ПУМБ» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) шляхом приєднання ОСОБА_1 до Договору згідно поданої письмової заяви.

Підписанням Заяви про приєднання до ДКБО ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з Договором, Тарифами Банку та цілком згодна, зокрема і з умовами ДКБО щодо надання права Банку на здійснення договірного списання (зокрема і пов`язаних між собою платіжних операцій) з усіх відкритих в Банку рахунків Клієнта та надає згоду на кожне договірне списання (зокрема і на першу з пов`язаних між собою платіжних операцій), надає згоду на здійснення платіжних операцій згідно з умовами ДКБО; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. На підставі заяви на приєднання до ДКБО від 21.10.2023 ОСОБА_1 було відкрито рахунок в АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 .

Згідно виписки по картковому рахунку станом на 14.08.2025 на рахунку належному ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» наявні грошові кошти в розмірі 5009,28 грн.

07.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою, в якій повідомила, що 24.02.2025 невідомі особи заволоділи її sim-карткою з її фінансовим номером телефону у АТ «ПУМБ», який вона не має можливості відновити. Через її перебування за кордоном, як ВПО, вона не може звернутись до відділення АТ «ПУМБ» з метою відновлення доступу до мобільного додатку АТ «ПУМБ» та зміни фінансового номеру. У зв`язку з чим, просила перерахувати грошові кошти в розмірі 5000 грн., що перебували на її рахунку в АТ «ПУМБ» на її картку в АТ КБ «ПриватБанк». Заява надіслана на електронну пошту АТ «ПУМБ» info@fuib.com та підписана удосконаленим електронним підписом ОСОБА_1 .

Листом № КНО-56.3.2/80392 від 08.04.2025 АТ «ПУМБ» на заяву ОСОБА_1 повідомив, що зняття обмежень з карткового рахунку ОСОБА_1 можливе виключно через відділення Банку.

28.04.2025 ОСОБА_1 повторно звернулась до АТ «ПУМБ» із аналогічною заявою, в якій просила перерахувати грошові кошти в розмірі 5000 грн., що перебували на її рахунку в АТ «ПУМБ» на її картку в АТ «Акцент-Банк». Заява надіслана на електронну пошту АТ «ПУМБ» info@fuib.com та підписана удосконаленим електронним підписом ОСОБА_1 .

Листом № КНО-56.3.2/20710 від 27.05.2025 АТ «ПУМБ» на заяву ОСОБА_1 повідомив, що для можливості розгляду здійснення переказу коштів, їй необхідно надати заяву з коректними реквізитами, на які потрібно здійснити переказ, оскільки у наданій заяві вказано інший рахунок, ніж у наданих до заяви реквізитах.

27.05.2025 ОСОБА_1 в третій раз звернулась до АТ «ПУМБ» із аналогічною заявою, в якій просила перерахувати грошові кошти в розмірі 5000 грн., що перебували на її рахунку в АТ «ПУМБ» на її картку в АТ «Акцент-Банк», а також змінити її фінансовий номер, провести з нею сеанс відеодзвінку за допомогою Viber, під час якого встановити її особу, змінити фінансовий номер, з метою відновлення доступу до її коштів. Заява надіслана на електронну пошту АТ «ПУМБ» info@fuib.com та підписана удосконаленим електронним підписом ОСОБА_1 .

У відповідь на заяву ОСОБА_1 АТ «ПУМБ» надіслав листа № КНО-56.3.2/20853 від 20.06.2025 в якому повідомив про можливість здійснення переказу коштів за допомогою застосунку ПУМБ.

28.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою в якій просила розірвати ДКБО, укладений між нею та АТ «ПУМБ» та повернути їй залишки грошових коштів в сумі 5009,28 грн. Заява надіслана на електронну пошту АТ «ПУМБ» info@fuib.com та підписана удосконаленим електронним підписом ОСОБА_1 .

Згідно листа № КНО-56.3.2/21177 від 26.09.2025, АТ «ПУМБ повідомив, що обслуговування поточних рахунків, які відкриті в АТ «ПУМБ» здійснюється відповідно до умов ДКБО. Умовами Договору не передбачено можливість переказу коштів, розірвання Договору та закриття рахунку на підставі заяви довільної форми, підписаної удосконаленим електронним підписом УЕП. Розірвання договору та закриття рахунку можливе шляхом особистого звернення або звернення довіреної особи до відділення банку, або за допомогою системи «Інтернет-банкінг».

V. Оцінка Суду.

Спірні відносини між сторонами врегульовані нормами ЦК України та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до пп. 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ укладеного між сторонами ДКБО, клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на картковому рахунку (за винятком випадків, передбачених законодавством України та Договором) шляхом надання Банку платіжних інструкцій у відділенні Банку чи з використанням Системи «Інтернет-банкінг», а в окремих випадках, погоджених Банком, шляхом направлення платіжних інструкцій, підписаних кваліфікованим електронним підписом клієнта на електронну пошту Банку за формою, встановленою банком, або шляхом використання картки (її реквізитів) в порядку, встановленому чинним законодавством України, умов Договору, правилами МПС. Банк має право не приймати від Клієнта платіжні інструкції, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або порушують умови Договору.

Відповідно до ч. 1 розділу I ДКБО номер мобільного телефону клієнта - це номер, що належить до мережі мобільних операторів України та зазначений Клієнтом у Заяві на приєднання до Договору та/ або в Анкеті Клієнта, або повідомлений в іншому встановленому Договором порядку, для зв`язку та автентифікації у Дистанційних каналах обслуговування. Зміна Номеру мобільного телефону здійснюється шляхом звернення до відділення Банку або в Системі «Інтернет-банкінг» (за наявності технічної можливості).

Згідно з п. 6.1.6 частини 6 розділу II ДКБО клієнт самостійно і в повному обсязі несе ризик та відповідальність за всі наслідки, що спричинені отриманням доступу та/або здійсненням операцій третіми особами у разі отримання ними доступу до Автентифікаційних даних, зокрема і у випадках безпосереднього необережного чи навмисного повідомлення даних Клієнтом в будь-який спосіб, наприклад, при технічному перехопленні інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта або заволодінні мобільним телефоном/ SIM-картою (перевипуску SIM- карти), в тому числі, але не виключно, у зв`язку з використанням знеособлено номеру абонента, який відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» надається для доступу абоненту до електронних комунікаційних мереж і послуг (здійснення дій Клієнтом для його ідентифікації як абонента його номеру запобігає використанню номеру абонента третіми особами).

Відповідно до п. 1.1.28 частини 1 розділу ІІ ДКБО, при зміні номера мобільного телефону Клієнта, в тому числі на який підключено послугу «SMS-банкінг», Клієнт має негайно звернутись до Банку особисто та заповнити відповідну Заяву на приєднання до Договору, встановленого Банком зразка, або через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку) з проведенням відповідної автентифікації. Не повідомлення Клієнтом Банку інформації про зміну Номеру мобільного телефону Клієнта звільняє Банк від будь-якої відповідальності, що може виникнути у зв`язку з відправленням Банком Клієнту SMS-повідомлень про стан Карткового рахунку на Номер мобільного телефону Клієнта, що був повідомлений Клієнтом у Заяві на приєднання до Договору або повідомлений через Дистанційні канали обслуговування. Сторони погоджуються, що Клієнт може звернутися до Банку через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку) для зміни Номеру мобільного телефону Клієнта і, після проведення автентифікації Банком може бути прийнято рішення про зміну Номеру мобільного телефону. Якщо Клієнт не може пройти автентифікацію (з будь-яких причин), Банк не приймає звернення Клієнта до виконання та може запропонувати Клієнту звернутися до відділення Банку для надання відповідної письмової Заяви на приєднання до Договору, встановленого Банком зразка (п. 1.1.28 розділу I ДКБО).

Згідно п. 6.3.11 частини 6 розділу ІІ ДКБО При зміні Номера мобільного телефону Клієнт зобов`язаний надати до Банку відповідну письмову заяву про зміну Номеру мобільного телефону Клієнта. За погодженням з Банком клієнт може повідомити Банк про зміну Номеру мобільного телефону шляхом відправлення відповідного повідомлення за допомогою Системи «Інтернет-банкінг». При направленні Клієнтом повідомлення про зміну Номеру мобільного телефону за допомогою Системи «Інтернет-банкінг», Банк проводить автентифікацію для прийняття рішення про зміну Номеру мобільного телефону, і якщо Клієнт не може пройти автентифікацію (з будь-яких причин), Банк не приймає таке звернення Клієнта до виконання та може запропонувати Клієнту звернутися до відділення Банку для надання відповідної письмової Заяви на приєднання до Договору, встановленого Банком зразка, з повідомленням про зміну Номеру мобільного телефону Клієнта.

Відповідно до п. 2.4.3 частини 2 розділу І ДКБО розірвання Договору за ініціативою Клієнта можливе при відсутності Заборгованості за Договором. Розірвання Договору за ініціативою Клієнта здійснюється шляхом надання Клієнтом до Банку заяви за встановленою Банком формою про відмову від всіх послуг, які були обрані Клієнтом в процесі банківського обслуговування за Договором. Відмова Клієнта від певної послуги не призводить до розірвання Договору в цілому, якщо крім такої послуги Клієнтом оформлені інші послуги за Договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно позиції сторони позивача підставою позову є порушення на її думку відповідачем умов ДКБО, а саме відмови відповідача у здійснені переказу грошових коштів позивача, які зберігаються на відкритому рахунку в АТ «ПУМБ».

Згідно пунктом 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ укладеного між сторонами ДКБО визначено декілька способів здійснення клієнтом банку переказу грошових коштів на картковому рахунку, а саме:

- шляхом надання Банку платіжних інструкцій у відділенні Банку;

- використанням Системи «Інтернет-банкінг»;

- шляхом направлення платіжних інструкцій, підписаних кваліфікованим електронним підписом клієнта на електронну пошту Банку за формою, встановленою банком;

- шляхом використання картки (її реквізитів) в порядку, встановленому чинним законодавством України, умов Договору, правилами МПС.

Отже, для здійснення переказу грошових коштів за відсутності доступу до системи «Інтернет-банкінгу» та неможливістю звернення до відділення Банку, позивач повинна була надіслати на адресу відповідача платіжну інструкцію, підписану її кваліфікованим електронним підписом (п. 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ ДКБО).

Як вбачається з матеріалів справи позивач підписуючи ДКБО в повному обсязі була ознайомлена з його умовами, зокрема і з пп. 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ ДКБО щодо вищевказаних способів самостійного розпорядження коштами на картковому рахунку. Підписуючи договір позивач погодилась на його умови, отже повинна їх дотримуватися.

Таким чином, твердження позивача щодо обов`язку банку здійснити переказ коштів позивача в іншій спосіб, аніж передбачено пп. 1.1.3 п. 1.1 розділу ІІ ДКБО, зокрема на підставі її заяви, що підписана удосконаленим електронним підписом є безпідставними.

Посилання позивача на те, що за допомогою удосконаленого електронного підпису можливо ідентифікувати особу, у зв`язку із чим відповідач повинен був перерахувати її грошові кошти відповідно до підписаних нею таким підписом заяв не є слушними, оскільки порядок самостійного розпорядження коштами на картковому рахунку позивача чітко визначений умовами укладеного між сторонами договору, який відповідачем було дотримано.

Крім того, суд зауважує, що перебування позивача за кордоном, втрата фінансового номеру та неможливість її особистого або за дорученням звернення до відділяння АТ «ПУМБ» у даному випадку не можуть бути підставами для покладення на відповідача додаткового обов`язку виконувати свої банківські зобов`язання перед позивачем в інший спосіб, який не передбачений договором.

Таким чином у відповідача не було правових підстав для здійснення переказу коштів позивача на підставі заяви позивача, підписаної удосконаленим електронним підписом.

Згідно чинного цивільного законодавства та умов укладеного договору відповідач не несе відповідальності за втрату позивачем її фінансового номеру, неможливість його відновлення та неможливість позивача особисто звернутися до відділення Банку через перебування її за кордоном.

Підписуючи договір та погоджуючись на запропоновані відповідачем умови надання банківських послуг, позивач повинна була передбачити можливість настання вищевказаних обставин, на які вона посилається.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При таких обставинах судом не встановлено порушення умов ДКБО відповідачем, у зв`язку із чим підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні.

Вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено порушення з боку відповідача прав позивача та умов укладеного між ними договору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

При таких обставинах, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається позивач у своєму позові не знайшли підтвердження у судовому засіданні, отже у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі через його недоведеність.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку із чим витрати по сплаті судового збору, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про розірвання договору банківського обслуговування, зобов`язання закрити банківський рахунок та повернути грошові кошти, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2025 року № 243/7071/25.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського міськрайонного

суду Донецької області С.Г. Пронін