Рішення № 131601497, 06.11.2025, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/643/25

Номер провадження № 2/0186/631/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

з участю:

представника позивача - Петренко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку загального позовного провадження в режимі ВКЗ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ПАТ Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11 липня 2013 року між ПАТ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 016/07/2013/361, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 118 120 гривень на строк з 11 липня 2013 року по 10 липня 2018 року, зі сплатою процентів виходячи з 16,7% річних.

За умовами пункту 1.2 кредитного договору, кредит надавався на придбання автомобіля SKODA, модель PAPID, 2013 року випуску, який буде використовуватись в особистих та сімейних цілях.

Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору, кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ТОВ «АВТОЛЕНД-ДАЙДЖЕСТ», відкритий в АТ «УКРСИББАНК».

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що згідно договору застави від 11 липня 2013 року, укладеного одночасно з цим договором між банком та ОСОБА_1 , у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, банком приймається в заставу автомобіль, який зазначено в п.1.2. кредитного договору.

Позивачем свої обов`язки за кредитним договором були виконані в повному обсязі 11 липня 2013 року.

Відповідно до п. 4.3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені у п. 1.2. цього договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно до цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. Пункт 1.4.1. кредитного договору передбачає, що за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16,7% річних. Пунктом 1.4.2. кредитного договору встановлено, що за користування кредитним коштами, що не повернуті у терміни передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 21,7% річних. Згідно до п. 3.1. кредитного договору, позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком встановленим у Додатку 2 до цього договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних, один одному платежів у розмірі 2 948 гривень (крім першого та останнього платежів), щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, шляхом внесення коштів на рахунок кредиту, відкритий у відділені АБ «УКРГАЗБАНК» через касу банку або шляхом безготівкового перерахування. Сплата періодичного платежу оформлюється єдиним платіжним документом, в якому не відокремлюється суми, що припадають, на погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до п.3.10. кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами нараховується на суму строкової та простроченої заборгованості за кредитом з дотриманням умов п.3.11. цього договору. Пунктом 3.11. кредитного договору передбачено, що при розрахунку процентів застосовується метод «30/360», коли для розрахунку береться умовна кількість днів у місяці 30 днів та у році 360 днів. Пунктом 4.3.6. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний одночасно з укладенням цього договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативно правових актів банку договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в заставу, визначеного в п.1.2 цього договору, а також надати до банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менше, ніж на один рік. Відповідно до п. 4.3.7. кредитного договору, позичальник зобов`язаний вчиняти всі необхідні дії для чинності страхового покриття за договорами страхування, зазначеними у п.4.3.6 цього договору, зокрема вчасно вносити всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов`язання за цим договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік. Здійснювати страхування заставного майна та власного життя позичальника або позичальника від нещасного випадку протягом усього строку кредитування. При цьому, у випадку укладання договорів страхування, вказаних у п.4.3.6. цього договору, терміном на 1 рік, забезпечити укладання наступних договорів страхування, таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави (транспортних засобів), предметом застави за вказаним договором застави є автомобіль SKODA, модель Rapid, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить заставодавцю на праві власності. Пунктом 3.2.1. договору застави визначено, що заставодавець зобов`язався належним чином виконувати умови даного договору. Відповідно до пункту 3.3.4. договору застави, заставодавець зобов`язався на період дії даного договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати до банку копії договору(ів) страхування, а також документів що підтверджують сплату страхових платежів за цим(и) договором(ами) страхування. Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави не менший, ніж той, в межах якого заставодавець виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком дії на один рік, якщо інше не передбачено внутрішніми нормативними актами банку), за якими застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку). Не пізніше, ніж за 3 банківських дні до граничного строку закінчення дії договору страхування, у випадку, якщо заставодавець не виконав всі свої обов`язки за кредитним договором, укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати заставодержателю докази таких сплат та копії договору(ів) страхування. Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, у випадку, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку), сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, надавати заставодержателю докази таких сплат.

Також, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №016/07/2013/361/П від 11 липня 2013 року. Відповідно до п.1.1. договору поруки, ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору, укладеному між кредитором та позичальником. Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Відповідно до 1.4. договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором.

На даний час, відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором, договором поруки та договором застави не виконують в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов`язаннями по кредитному договору.

Так, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року в станом на 30 квітня 2015 року становить 115 400,93 гривень, з яких: заборгованість за строковим кредитом 88 414,62 грн, заборгованість за простроченим кредитом 12 706,66 грн, заборгованість за строковими відсотками 1 457,17 грн, заборгованість за простроченими відсотками 12 822,48 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу. Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладені обставини та виходячи із вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі позивачем заявляються грошові вимоги до відповідачів в загальному розмірі 57 955,75 грн, з яких: заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) 16 025,58 грн, суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) 41 930,17 грн.

Також, на момент подання цього позову, від ОСОБА_1 банком не отримано будь-яких доказів дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4. цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3. цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами. Згідно п. 2.3. договору застави, заставна вартість предмет застави визначена сторонами в 158 120 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору застави встановлено, що строк позивної давності (включаючи вимоги стягнення неустойки) за цим договором становить три роки. Враховуючи, що заставодавець не надав до банку за останні три роки жодних доказів укладання/дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів, сума штрафу передбачений вищезазначеними пунктами складає 45 064,20 грн: 158 120 х 1,5 % (за перший місяць неналежного виконання зобов`язання) х 0,75% х 36 (за місяці починаючи з 2-го місяця, неналежного виконання зобов`язання зі збільшеною ставкою) = 45 064,20 грн.

Окремо слід зауважити наступне, що статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. №1669 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що проводять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. За приписами вказаної статті, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів саме на основну суму заборгованості із зобов`язань саме за кредитними договорами та договорами позики. Штраф який просить стягнути позивач з відповідача це штраф за невиконання відповідачем умов договору застави щодо страхування предмету застави, який не є за своєю правовою природою ані кредитним договором, ані договором позики. Таким чином, дія вказаної статті закону не застосовується до правовідносин сторін за договором застави.

Строки позовної давності не пропущено.

Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість по кредитному договору №016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року в розмірі 115 400, 93 гривень, з яких: заборгованість за строковим кредитом - 88 414,62 гривень, заборгованість за простроченим кредитом - 12 706,66 гривень, заборгованість за строковими відсотками - 1 457,17 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 12 822,48 гривень; заборгованість за прострочення виконання зобов`язання по кредитному договору №016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року в розмірі 57 955,75 гривень, з яких: заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) - 16 025,58 гривень, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) - 41 930,17 гривень; стягнути з відповідача - ОСОБА_1 штраф за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету застави в загальному розмірі 45 064,20 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" позовні вимоги підтримав, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

У відповідності до приписів ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2013 року між ПАТ "УКРГАЗБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 016/07/2013/361, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 118 120 гривень на строк з 11 липня 2013 року по 10 липня 2018 року, зі сплатою процентів виходячи з 16,7% річних.

За умовами пункту 1.2 кредитного договору, кредит надавався на придбання автомобіля SKODA, модель PAPID, 2013 року випуску, який буде використовуватись в особистих та сімейних цілях.

Відповідно до пункту 1.5. кредитного договору, кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ТОВ «АВТОЛЕНД-ДАЙДЖЕСТ», відкритий в АТ «УКРСИББАНК».

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що згідно договору застави від 11 липня 2013 року, укладеного одночасно з цим договором між банком та ОСОБА_1 , у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, банком приймається в заставу автомобіль, який зазначено в п.1.2. кредитного договору.

Позивачем свої обов`язки за кредитним договором були виконані в повному обсязі 11 липня 2013 року.

Відповідно до п. 4.3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені у п. 1.2. цього договору цілі, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно до цього договору.

Згідно з пунктом 1.4. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. Пункт 1.4.1. кредитного договору передбачає, що за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16,7% річних. Пунктом 1.4.2. кредитного договору встановлено, що за користування кредитним коштами, що не повернуті у терміни передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 21,7% річних. Згідно до п. 3.1. кредитного договору, позичальник здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком встановленим у Додатку 2 до цього договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних, один одному платежів у розмірі 2 948 гривень (крім першого та останнього платежів), щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, шляхом внесення коштів на рахунок кредиту, відкритий у відділені АБ «УКРГАЗБАНК» через касу банку або шляхом безготівкового перерахування. Сплата періодичного платежу оформлюється єдиним платіжним документом, в якому не відокремлюється суми, що припадають, на погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до п.3.10. кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами нараховується на суму строкової та простроченої заборгованості за кредитом з дотриманням умов п.3.11. цього договору. Пунктом 3.11. кредитного договору передбачено, що при розрахунку процентів застосовується метод «30/360», коли для розрахунку береться умовна кількість днів у місяці 30 днів та у році 360 днів. Пунктом 4.3.6. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний одночасно з укладенням цього договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативно правових актів банку договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в заставу, визначеного в п.1.2 цього договору, а також надати до банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менше, ніж на один рік. Відповідно до п. 4.3.7. кредитного договору, позичальник зобов`язаний вчиняти всі необхідні дії для чинності страхового покриття за договорами страхування, зазначеними у п.4.3.6 цього договору, зокрема вчасно вносити всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов`язання за цим договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік. Здійснювати страхування заставного майна та власного життя позичальника або позичальника від нещасного випадку протягом усього строку кредитування. При цьому, у випадку укладання договорів страхування, вказаних у п.4.3.6. цього договору, терміном на 1 рік, забезпечити укладання наступних договорів страхування, таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави (транспортних засобів), який посвідчено приватним нотаріусом Ровенківського міського нотаріального округу Феденко М.В. 11 липня 2013 року, зареєстровано у реєстрі за №793.

Предметом застави за вказаним договором застави є автомобіль SKODA, модель Rapid, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить заставодавцю на праві власності. Пунктом 3.2.1. договору застави визначено, що заставодавець зобов`язався належним чином виконувати умови даного договору. Відповідно до пункту 3.3.4. договору застави, заставодавець зобов`язався на період дії даного договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати до банку копії договору(ів) страхування, а також документів що підтверджують сплату страхових платежів за цим(и) договором(ами) страхування. Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави не менший, ніж той, в межах якого заставодавець виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком дії на один рік, якщо інше не передбачено внутрішніми нормативними актами банку), за якими застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку). Не пізніше, ніж за 3 банківських дні до граничного строку закінчення дії договору страхування, у випадку, якщо заставодавець не виконав всі свої обов`язки за кредитним договором, укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати заставодержателю докази таких сплат та копії договору(ів) страхування. Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, у випадку, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування (у разі наявності дозволу на це у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку), сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, надавати заставодержателю докази таких сплат.

Також, в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №016/07/2013/361/П від 11 липня 2013 року. Відповідно до п.1.1. договору поруки, ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору, укладеному між кредитором та позичальником. Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Відповідно до 1.4. договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором.

На даний час, відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором, договором поруки та договором застави не виконують в результаті чого утворилась прострочена заборгованість за зобов`язаннями по кредитному договору.

Так, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року, станом на 30 квітня 2015 року, становить 115 400,93 гривень, з яких: заборгованість за строковим кредитом 88 414,62 грн, заборгованість за простроченим кредитом 12 706,66 грн, заборгованість за строковими відсотками 1 457,17 грн, заборгованість за простроченими відсотками 12 822,48 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договорами застосовуються положення ЦК України, які регулюють правовідносини за договором позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 цього Кодексу і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 2 статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України) визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 263/8216/20 (провадження № 61-9100св21) вказано, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена правова позиція підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду в його постановах від 04.07.2018 року (справа №310/11534/13-ц, пров. №14-154цс18), від 04.06.2019 року (справа № 916/190/18, пров. №12-302гс18) від 08.11.2019 року (справа №127/15672/16-ц, пров. №14-254цс19), від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (пров. № 14-10цс18) та від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Враховуючи викладені обставини та виходячи із вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі позивачем заявляються грошові вимоги до відповідачів в загальному розмірі 57 955,75 грн, з яких: заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) 16 025,58 грн, суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) 41 930,17 грн.

Також, на момент подання цього позову, від ОСОБА_1 банком не отримано будь-яких доказів дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4. цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3. цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами. Згідно п. 2.3. договору застави, заставна вартість предмет застави визначена сторонами в 158 120 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору застави встановлено, що строк позивної давності (включаючи вимоги стягнення неустойки) за цим договором становить три роки. Враховуючи, що заставодавець не надав до банку за останні три роки жодних доказів укладання/дійсності договору страхування предмету застави та/або сплати страхових платежів, сума штрафу передбачений вищезазначеними пунктами складає 45 064,20 грн: 158 120 х 1,5 % (за перший місяць неналежного виконання зобов`язання) х 0,75% х 36 (за місяці починаючи з 2-го місяця, неналежного виконання зобов`язання зі збільшеною ставкою) = 45 064,20 грн.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що проводять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами вказаної статті, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів саме на основну суму заборгованості із зобов`язань саме за кредитними договорами та договорами позики.

Суму штрафу, яку просить стягнути позивач з відповідача це штраф за невиконання відповідачем умов договору застави щодо страхування предмету застави, який не є за своєю правовою природою ані кредитним договором, ані договором позики.

Таким чином, дія вказаної статті закону не застосовується до правовідносин сторін за договором застави.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 12 Прикінцевих те перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказана норма право встановлює факт продовження строків позовної давності.

Вказаний факт не потребує від позивача ані доказування можливості скористатися власним правом на судовий захист у вказаний період, ані надання буд-яких клопотань про поновлення такого строку у вказаний період.

Так, постановою № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) Кабінет Міністрів України запровадив карантин по всій території України з 12 березня 2020 року.

Таким чином, строк позовної давності, якій не закінчився включно до 12 березня 2020 року продовжувався на весь час дії карантину.

Вказане підтверджується правовим висновком Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21.

В подальшому, дію карантину на території України багаторазово продовжували без її переривання та було припинено його дію лише з 30.06.2023 року.

На підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022 року, №133/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022року, №58/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», починаючи з 24 лютого 2022 року на території України діє режим воєнного стану, який діє і на даний час.

Пунктом 19 Прикінцевих те перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З метою захисту власних пав та обов`язків позивач вже звертався до Біловодського районного суду Луганської області із позовною заявою до відповідачів по стягнення заборгованості за кредитним договором, однак на час введення на території України воєнного стану та зміни територіальної підсудності справ Біловодського районного суду Луганської області, рішення у справі за вказаним позов не ухвалено, матеріали справи до нового суду за зміненою підсудністю не передавалися (копія відповіді суду додана до позову)

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором застави та договором поруки, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 11 липня 2013 року між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК" та відповідачами кредитного договору №016/07/2013/361, договору застави, договору поруки №016/07/2013/361/П.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором застави та договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 621,05 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" заборгованість по кредитному договору №016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року в розмірі 115400 (сто п`ятнадцять тисяч чотириста) гривень 93 копійки, з яких: заборгованість за строковим кредитом - 88 414,62 гривень, заборгованість за простроченим кредитом - 12 706,66 гривень, заборгованість за строковими відсотками - 1 457,17 гривень, заборгованість за простроченими відсотками - 12 822,48 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" заборгованість за прострочення виконання зобов`язання по кредитному договору №016/07/2013/361 від 11 липня 2013 року в розмірі 57955 (п`ятдесяти семи тисяч дев`ятиста п`ятдесяти п`яти) гривень 75 копійок, з яких: заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) - 16 025,58 гривень, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно) - 41 930,17 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" штраф за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету застави в загальному розмірі 45064 (сорок п`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 310 (однієї тисячі трьохста десяти) гривень 53 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 310 (однієї тисячі трьохста десяти) гривень 53 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК", код ЄДРПОУ 23697280, адреса: вул.Єреванська, буд.1, м.Київ.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 06 листопада 2025 року.

Суддя: С.А.Янжула.