Рішення № 131559192, 06.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12080/24-ц

Пр. № 2-2581/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - позивач, ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - третя особа, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 10003408162 від 21.03.2021 року у розмірі 41 460,00 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 21.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (далі - Кредитодавець, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 10003408162 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвест фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн., а останній зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. 05.09.2022 року між ТОВ «ФК «Інвест фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») було укладено Договір факторингу № 556/ФК-22 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників. Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 10003408162 від 21.03.2021 року у розмірі 41 460,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 460,00 грн. - заборгованість за відсотками. ТОВ «ФК «Інвест фінанс» зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме переказало грошові кошти на картковий рахунок відповідача. Проте ОСОБА_1 порушив умови Договору, а саме не повернув кредит та не сплатив проценти у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим станом на 08.03.2024 року у відповідача утворилася заборгованість, яка становить 41 460,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 460,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Підпалому В.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 30.03.2024 року одержано відповідь № 501189.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2024 року під головуванням судді Підпалого В.В., позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»» про стягнення заборгованості залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

28.08.2024 на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Романенка М.Е. надійшла заява про стан розгляду справи.

13.05.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н.В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2025 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.08.2025 року.

23.05.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Романенка М.Е. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача, в якій останній просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2025 року, у зв`язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 06.10.2025 року.

В судове засідання 06.10.2025 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заявах просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що 21.03.2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 10003408162, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору, Кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн. у валюті: Українська гривня. Кредит надається строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1.4.3, 1.4.4 та 1.4.5, якщо за ініціативою Позичальника у межах строку, визначеного в п.1.3. Договору, або протягом трьох робочих днів, що слідують за датою закінчення такого строку, відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, то Позичальник як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на процентну ставку на новий строк кредиту. При цьому Позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що застосування іншої процентної ставки залежить від того чи отримає Позичальник індивідуальну знижку від Товариства на процентну ставку, та у випадку такого отримання Позичальник погоджується, що застосування іншої процентної ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов цього Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.3. цього Договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для Позичальника промокодом за Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої цим Договором, а можливість отримання знижки забезпечена для Позичальника лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, нарахування процентів за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку розрахунків, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3. цього Договору, відбулася пролонгація строку кредиту, відповідно до п.4.2. цього Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку розрахунків. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4. цього Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії цього Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на кількість днів, зазначену в п. 1.3 цього Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2 цього Договору.

У п. 5.4 Договору сторони погодили, що у встановлений строк, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором.

Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Так, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання за договором та перерахувало грошові кошти на картковий рахунок відповідачу, що підтверджується інформаційною довідкою вих. № 62/9114/12 від 14.12.2022. (а. с. 45-46), проте, відповідач належним чином зобовязання за Договором про споживчий кредит № 10003408162 не виконував, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість.

05.09.2022 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 556/ФК-22 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступає ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників (а. с. 85-96).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 10003408162 від 21.03.2021 року в розмірі 41 460,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 460,00 грн. - заборгованість за відсотками. (а. с. 97).

05.09.2022 року ТОВ «Діджи Фінанс» направило на зареєстроване місце проживання відповідача досудову вимогу про сплату заборгованості за Договором про споживчий кредит № 10003408162 від 21.03.2021 року у розмірі 41 460,00 грн. в термін до 15.10.2022 року, яка залишалася без реагування (а. с. 32).

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Так, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 08.03.2024 року утворилася заборгованість, яка становить 41 460,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 460,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором № 10003408162 від 21.03.2021 року. (а. с. 51).

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 10003408162 від 21.03.2021 року у розмірі 41 460,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 31 460,00 грн. - заборгованість за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5482 від 10.11.2023 року (а. с. 1), які підлягають стягненню з відповідача, оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, становлять 8 422,40 грн. та складаються з: 2 422,40 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 6 000,00 грн. - витрати на професійну правничу (правову) допомогу.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано: копію Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. (далі - Клієнт) та адвокатом Міньковською А.В. (далі - Адвокат); додаткову угоду № 1 від 11.12.2023 року; Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023 року; детальний опис робіт (наданих послуг) (а. с. 57-66).

Відповідно до Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2023 року, сторони склали цей акт про наступне: сторони підтверджують, що Адвокат надав Клієнт прийняв правничу допомогу (правову) допомогу у загальному розмірі вартістю 6 000,00 грн., зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - 1,5 год. -2 250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 3 год. - 3 000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 год. - 750,00 грн.

Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Послуги наданні в повному обсязі та із дотриманням інших умов основного договору.

Вказаний розрахунок відповідачем не заперечувався, у встановленому законом порядку не спростовано.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано. Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 629, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України; п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 133-141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 10003408162 від 21.03.2021 року у розмірі 41 460 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 00 коп., з яких: 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 31 460 (тридцять одна тисяча чотириства шістдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, прим. 103, код ЄДРПОУ 40284315.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.10.2025 року.

Суддя І.В. Григоренко