Рішення № 131552537, 04.11.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4469/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубова Н.Л.,

представника позивача Зайцевої Л.Г.,

представника відповідача Фортуни Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач), з такими позовними вимогами:

стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 256627,05 грн (у тому числі: у сумі 74643,59 грн - державного бюджету, у сумі 181983,46 грн - до місцевого бюджету).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 256627,05 грн з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та адміністративні штрафи та інші санкції. Вказана сума грошового зобов`язання вважається узгодженою, проте у добровільному порядку несплаченою.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 09:30 год 14.10.2025.

Представник відповідача, не погоджуючись із поданим позовом, подав до суду відзив, в якому вказував, що позивач грубо порушив методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, здійснивши перевірку одноособово, без залучення відповідача, на підставі вибіркової/часткової інформації, таким чином по суті підігнавши її під ознаки порушення відповідачем податкового законодавства. Також вказував, що відповідач був просто "транзитним" посередником, кошти надійшли на його рахунок і того ж дня були перераховані іншій особі без жодної вигоди для власника рахунку, а тому ці кошти не вважаються доходом.

За клопотанням представника відповідача, 14.10.2025 розгляд справи відкладено на 09:30 год. 04.11.2025

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість на загальну суму 256627,05 грн, яка, нарахована на підставі:

(за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування):

- податкового повідомлення-рішення №00000/20831/Ж10/24-13-24-04 від 06.11.2024 на суму 230018,81 грн;

- податкового повідомлення-рішення №00000/20837/Ж10/24-13-24-04 від 06.11.2024 на суму 340 грн,

(за платежем - військовий збір):

- податкового повідомлення-рішення №00000/20832/Ж10/24-13-24-04 від 06.11.2024 на суму 19168,24 грн;

адміністративні штрафи та інші санкції:

- податкового повідомлення-рішення №00000/20833/Ж10/24-13-24-04 від 06.11.2024 на суму 7100,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися податковим органом на адресу відповідача поштовим відправленням.

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, обліковою карткою платника податку, відповідно до яких за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 256627,05 грн.

Податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 14.03.2025 №0001274-1303-2413 на суму 256627,05 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 256627,05 грн з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та адміністративні штрафи та інші санкції, яка нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлялись податкові повідомлення-рішення, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як видно з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача та згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи положення ст. 58 ПК України, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення вважаються, врученим відповідачу за його місцезнаходженням.

Однак, як вбачається із матеріалів справи у визначений в п. 57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов`язань, податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не скасовані, що свідчить про те, що заборгованість у сумі 256627,05 грн є узгодженою.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, на адресу відповідача направлялась податкова вимога, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 87.11 ст.87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість на загальну суму 256627,05 грн, яка нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а тому наявні підстави для її стягнення за рішенням суду.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи поданого представником відповідача відзиву, оскільки такі фактично вказують на незгоду із діями контролюючого органу щодо нарахованих податкових зобов`язань та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності нарахування податкових зобов`язань, прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них сум, не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Також слід зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №300/2859/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також критично розцінює доводи представника відповідача щодо неотримання відповідачем податкових повідомлень-рішень, оскільки такі направлялися на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, що вбачається із матеріалів справи, а факт не отримання таких податкових рішень із причин, незалежних від контролюючого органу, не свідчить про порушення процедури повідомлення платника податків про прийняті рішення.

Більше того, варто зазначити, що відповідач після отримання позовної заяви ознайомився із податковими повідомленнями-рішеннями, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань.

При цьому суду не надано належних доказів оскарження або ж скасування (в адміністративному чи судовому порядку) податкових рішень, що стосуються нарахованих податкових зобов`язань, а отже такі на момент судового розгляду у цій справі є чинними.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день ухвалення рішення у даній справі добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість відповідача підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи ненадання відповідачем доказів відсутності або погашення ним заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність витрат позивача - суб`єкта владних повноважень пов`язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 256 627,05 грн (у тому числі: у сумі 74643,59 грн - державного бюджету, у сумі 181983,46 грн - до місцевого бюджету).

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58006, код ЄДРПОУ 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя В.О. Григораш