Ухвала суду № 131552346, 04.11.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2025 року справа № 580/12217/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/12217/25 за позовом Мошниківської сільської ради (вул.Максима Преснякова 13, с.Мошни, Черкаський район, Черкаська область, 19615, ЄДРПОУ 26357343) до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул.Вернигори 4, м.Черкаси, Черкаська область, 18008, ЄДРПОУ 34997607) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

03.11.2025 вх.№54576/25 представник позивача - адвокат Горобець Сергій Олександрович (ордер серії СА №1140588) у позовній заяві просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Нечипоренко Ю.І. від 14.10.2025 у виконавчому провадженні №78960991 про накладення штрафу на боржника - Мошниківську сільську раду у сумі 10200 грн за невиконання рішення суду у справі № 580/1856/25.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України представник позивача визначає сторін у справі без урахування відповідності найменування/назви реєстраційним даним згідно ЄДРПОУ 26357343, ЄДРПОУ 34997607 та не повідомляє відомості про електронний кабінет.

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Усупереч вимог п.4, 5, 9 КАС України представник позивача не обгрунтовує зміст і характер порушеного права обраним відповідачем.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав:неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2020 року № 543/775/17 відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень, необхідно платити судовий збір. За позицією Великої Палати ВС, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення в розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, що розглядаються судом у порядку позовного провадження, варто застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають (https://tr.su.court.gov.ua/sud1818/pres-centr/news/959353/).

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача не повідомляє і не надає докази на підтвердження щодо штрафу у сумі 5100 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представник позивача просить поновити строк звернення та стверджує, що постанову від 14.10.2025 отримав поштовим звязком 21.10.2025, проте копію коверта на підтвердження не надає. Позивач не вказує з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом. У зв`язку з викладеним, суд наразі не може розглянути клопотання.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Мошниківської сільської ради залишити без руху.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування/окреслення способу захисту та обгрунтування змісту і характеру порушеного права; повідомленням: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду; оформлення редакції позовної заяви з дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України (відомості про електронний кабінет, правильні найменування сторін і належних відповідачів); копії конверта про отримання постанови; інформації про штраф 5100 грн; доказ сплати судового збору або відомості на підтвердження звільнення від сплати з урахуванням висновків Верховного Суду.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 КАС України, не належить оскарженню.

Копію ухвали направити представнику позивача, позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА