Рішення № 131545841, 05.11.2025, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5014/25

2/705/3100/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2025 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4612888, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 7000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором. Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 68-МЛ від 14.05.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 4612888, укладеним 14.02.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 4612888 від 14.02.2021, на час відступлення права вимоги, заборгованість перед позивачем не була погашена та становить 29566,25 грн., з яких: 6650,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21516,25 грн. заборгованість за відсотками, 1400,00 грн. заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 22.08.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями. Заперечення проти такого розгляду справи та відзив на позовну заяву від відповідача судом у встановлений строк не отримано.

23.09.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Клименко О.В. надійшла заява про застосування наслідків пропуску строків давності в якій зазначає, що категорично не погоджується із викладеними у позові обставинами та звертає увагу на те, що вказана позовна заява була подана із пропуском строків давності, наслідком застосування яких є відмова у задоволенні позову. Так, з матеріалів справи убачається що 14.02.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4612888. Граничний термін повернення суми взятої в борг зазначено «до 14.02.2021 р». В суд із позовною заявою про стягнення боргу та процентів позивач звернувся лише 12.08.2025 р., тобто після спливу строку позовної давності, яка становить 3 роки (ст.257 ЦКУ). Будь яких доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, її припинення або переривання (перелічених в статтях 263-264 ЦКУ) позивач у позові не зазначив, навпаки він навіть не просив поновити пропущений строк позовної давності так як не мав на те законних підстав. Просить застосувати наслідки пропуску стоків позовної давності в провадженні №705/5014/25, відкритому за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та відмовити у позові у зв`язку із сплавом строку позовної давності в порядку п.п.3-4 ст.267 ЦК України.

24.09.2025 від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Усенка М.І. на адресу суду надійшла заява в якій зазначає, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року. Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, які діяли на момент подачі позовної заяви до суду, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

Так, 14.02.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4612888, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 7000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором, що підтверджується Анкетою-заявою на кредит № 4612888 від 14.02.2021 та Паспортом споживчого кредиту № 4612888 від 14.02.2021, відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» про те, що в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 було емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку ТОВ «МІЛОАН» здійснено переказ коштів 14.02.2021 в сумі 7000 грн..

Як вбачається з Платіжного доручення № 39606868 від 14.02.2021 ОСОБА_1 одержала від ТОВ «МІЛОАН» 7000,00 грн. кредитних коштів.

Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 68-МЛ від 14.05.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 4612888, укладеним 14.02.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 4612888 від 14.02.2021, на час відступлення права вимоги, заборгованість перед позивачем не була погашена та становить 29566,25 грн., з яких: 6650,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21516,25 грн. заборгованість за відсотками, 1400,00 грн. заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

За умовами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити розмір процентів на умовах встановлених договором. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому, згідно ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що сторони перебувають в договірних відносинах, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань перед позивачем за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4612888 від 14.02.2021, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в 2422,40 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн., що підтверджуються договором від 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об?єднанням «Апологет» № 0107 про надання правової допомоги; актом наданих послуг № 359 від 05.08.2025 р.; детальним описом наданих послуг від 05.08.2025 року.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 8000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 3000,00 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Щодо заяви від 23.09.2025 представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Клименко О.В. про застосування наслідків пропуску строків давності слід зазначити наступне.

Так, 14.02.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4612888. Граничний термін повернення суми взятої в борг зазначено до 14.02.2021 р. В суд із позовною заявою про стягнення боргу та процентів позивач звернувся 12.08.2025 р.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, які діяли на момент подачі позовної заяви до суду, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду, а тому заява від 23.09.2025 представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Клименко О.В. про застосування наслідків пропуску строків давності задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,5,12,13,141,263,265,268,274-279 ЦПК Українисуд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4612888 від 14.02.2021 в розмірі 29566 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік