Рішення № 131538840, 05.11.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3884/25

Провадження № 2/487/2217/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі: Головуючого судді - Притуляк І.О., за участю: секретаря судового засідання: Янковець Г.А., представника позивача: Фролової К.В., відповідача: ОСОБА_1 , представника третьої особи: Зубцової Н.А., розглянувши увідкритомусудовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,треті особиВідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіМиколаєві Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),Служба усправах дітейРадсадівської сільськоїради пропозбавлення батьківськихправ тастягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

06.06.2025 року представник Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської Ради, діючи в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , звернувся до суду зпозовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Відділ ДРАЦС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса).

Відповідно допозову просивсуд позбавитивідповідачів батьківськихправ відноснонеповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з відповідачів аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Зобов`язати Відділ ДРАЦС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) внести інформацію до актових записів про народження дітей, щодо позбавлення батьків батьківських прав.

У заяві вказав, що відповідачі є батьками неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 при цьому систематично нехтують виконанням своїх обов`язків по вихованню та утриманню дітей.

Відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1 , в антисанітарних умовах, ведуть асоціальний спосіб життя, пиячать, вживають наркотичні засоби, застосовують один до одного домашнє насильство, у зв`язку з чим неодноразово потрапляли у поле зору правоохоронних органів, центру соціальних служб та служби у справах дітей адміністрації Заводського району.

З 20.05.2025 року діти перебувають на обліку служби у справах дітей адміністрації Заводського району, як такі, що потрапили у складні життєві обставини.

Діти проживали з відповідачами за вищезазначеною адресою, однак після пошкодження житла, внаслідок ворожих обстрілів, стали проживати з прабабусею за адресою АДРЕСА_2 .

За інформацією навчального закладу, ОСОБА_2 неодноразово відвідувала школу у брудному одязі, дитина була голодною, батьки не приділяють належної уваги вихованню та навчанню дівчинки.

Відповідачі не дбають про здоров`я дітей та їх медичне забезпечення. Декларації з лікарем на дітей укладені не були.

З відповідачами неодноразово проводилися психолого-педагогічні бесіди щодо відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків, особливостей розвитку дітей, необхідності ведення здорового способу життя, проте позитивних змін у їх поведінці не відбулося.

З урахуванням зазначених обставин, просивпозбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 батьківських прав, посилаючись на положенняст.164 СімейногоКодексу України.

Одночасно, з урахуванням положень ст.ст.180, 182 СК України, просив стягнути з відповідачів аліменти на утримання дітей.

Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження.

27.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог, щодо позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей просила відмовити.

В обґрунтування заперечень вказала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 2011 року. Їх сім`я проживала у належній їй квартирі АДРЕСА_3 . Однак після пошкодження житла внаслідок ворожих обстрілів міста 16.02.2025 року, вони вимушені були переїхати до родички ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . Однак жити їм там було складно, оскільки родичка всіляко намагалася змусити їх переїхати.

Близько року тому, відповідач ОСОБА_3 став зловживати спиртними напоями, влаштовував сварки, застосовуючи до неї як психологічне так і фізичне насильство.

У свою чергу, вона приховувала це від дітей та родичів, оскільки матеріально була залежна від чоловіка, який мав тимчасові заробітки, вона ж, у свою чергу перебувала у декретній відпустці та отримувала лише соціальну допомогу на сина у розмірі 860 грн..

Рішенням суду від 15.08.2025 року їх шлюб з ОСОБА_3 було розірвано. Вона разом з дітьми переїхала від ОСОБА_3 , та на теперішній час проживає з дітьми окремо, у належному її матері ОСОБА_5 дачному будинку АДРЕСА_4 , де для дітей створені належні умови для проживання та розвитку.

07.07.2025 року вона отримала судовий наказ, виданий Заводським районним судом м.Миколаєва у справі №487/4559/25, про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.07.2025 року.

Судовий наказ з 08.08.2025 року перебуває на примусовому виконанні у Заводському ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Вказала, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, пройшла повне медичне обстеження.

Дбає про стан здоров`я дітей. Уклала медичні декларації з лікарем педіатром. Діти здорові та мають усі профілактичні щеплення.

На даний час влаштовує дітей до шкільного та виховного закладів у с.Зарічне Радсадівської сільської громади.

Дітей вона виховує сама, та у них склалися теплі емоційні стосунки.

Зазначила, що повністю виконує батьківські обов`язки в межах своїх можливостей.

Наголосила на тому, що тимчасове потрапляння сім`ї в складні життєві обставини не може бути приводом для позбавлення її батьківських прав.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

До участі у справі в якості третьої особи залучено Службу у справах дітей Радсадівської сільської ради.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила викладені у заяві фактичні обставини, які існували на час звернення до суду з позовом.

Просила прийняти рішення у справі з врахуванням найкращих інтересів дітей.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала. З урахуванням фактичних обставин викладених у відзиві на позовну заяву та думки дитини ОСОБА_2 , у задоволенні вимоги про позбавлення її батьківських прав та стягнення з неї аліментів просила відмовити.

Рішення в частині позовних вимог заявлених до відповідача ОСОБА_3 , просила прийняти на розсуд суду. Вказала, що з моменту їх переїзду, відповідач з дітьми не спілкувався, допомоги по їх вихованню не надавав.

У судовому засіданні начальник Служби у справах дітей Радсадівської сільської ради у задоволенні позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_1 просила відмовити, попередивши відповідачку про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, з метою уникнення повторення ситуації, яка стала підставою для звернення Органу опіки та піклування до суду з позовом.

Рішення, щодо вимоги пред`явленої до ОСОБА_3 просила винести на розсуд суду.

Вказала, що відповідач ОСОБА_1 та неповнолітні діти, як внутрішньо переміщені особи, зареєстровані та території Радсадівської сільської ради. На даний час проживають у будинку 153/в у СТ «Суднобудівник» Комісією було проведено обстеження умов проживання неповнолітніх дітей, під час якого встановлено, що відповідачем для розвитку та виховання дітей створено належні умови. Діти забезпечені окремими спальними місцями, приладдям для навчання, іграшками, одягом, продуктами харчування.

Будинок обладнаний пічним опаленням, електропостачанням, водопостачанням, є підключений Інтернет.

Чечуй Маргарита на даний час є ученицею 8 класу Зарічненського ліцею.

Відповідач ОСОБА_1 має позитивне ставлення до співпраці, підтримує зв`язок з поліцейським офіцером громади, службою у справах дітей та старостинським округом. Дослуховується до наданих порад.

Службою у справах дітей Радсадівської сільської ради не встановлено жодних обставин, для взяття на облік сім`ї ОСОБА_6 .

Разом з тим, контроль сім`ї продовжено з врахуванням розгляду судом даної справи.

У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. В подальшому до судового засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином.

До судового засідання представник Відділу ДРАЦС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) не з`явився. Надали до суду заяву, якою розгляд справи просили провести за відсутності їх представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Заслухавши позицію сторін, думку дитини ОСОБА_2 , дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та витікаючі з них спірні правовідносини.

Відповідачі є батьками неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження повторне НОМЕР_1 від 15.05.2025 року) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження повторне НОМЕР_2 від 15.05.2025 року).

Судом встановлено,що неповнолітніОСОБА_2 та ОСОБА_2 проживали разом з відповідачами за адресою АДРЕСА_1 , у неналежних умовах.

Після пошкодження житла 16.02.2025 року, внаслідок ворожих обстрілів міста, відповідачі разом з неповнолітніми дітьми переїхали проживати до баби ОСОБА_3 - ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації директора Миколаївського міського центру соціальних служб №14917/74.01-16/25-2 від 18.03.2025 року, 18.03.2025 року, за участю спеціаліста служби у справах дітей адміністрації Заводського району, було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , з метою підтвердження чи спростування факту вчинення насильства з боку ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_7 , у присутності неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_3 02.03.2025 року, у присутності неповнолітніх дітей вчинив сварку, під час якої ображав її, а також ображав та застосував фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_1 ..

Відповідно до інформації директора Миколаївської гімназії №25 від 07.05.2025 №99, та Психолого-педагогічної характеристики №77 від 03.04.2025 року, ОСОБА_2 є ученицею 7 класу, з лютого 2025 року перебуває на обліку як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах, оскільки через воєнні дії квартира її сім`ї була частково зруйнована. Деякий час родина проживала у прабабусі ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 . Після чого переїхала за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , пошкодження квартири не були усунені.

Зі слів прабабусі, батьки вживають наркотичні речовини, зловживають алкоголем. Чечуй Олкксандр, у присутності дітей, б`є дружину ОСОБА_9 .

ОСОБА_2 приходить до навчального закладу у брудному одязі, голодна.

Батьки не приділяють належної уваги навчанню та вихованню дитини.

З урахуванням вказаних повідомлень Миколаївського міського центру соціальних служб та гімназії, уповноваженими особами Служби у справах дітей Адмінфістрації Заводського району ММР, 13.05.2025 року було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно акту, квартира потребує ремонту та прибирання оскільки дуже забруднена,виявлена значна кількість пляшок з-під алкогольних напоїв.

Під час обстеження у квартирі знаходився ОСОБА_10 . Дитина спала на брудному дивані у лахмітті. Умови для проживання та розвитку дітей не створені.

Відповідно до листа Директора КНП ММР «ЦПМСД №3» від 22.05.2025 №267/101-12, при відвідуванні 20.05.2025 року лікарем-пеіатром під час перевірки сім`ї ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , було встановлено, що умови проживання дітей є незадовільними. Нагляд за ждітьми здійснює прабабуся.

Декларації на медичне обслуговування дітей не укладені.

За місцем проживання відповідачі характеризувалися незадовільно.

ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст.173-2, 175-1 178, 183 КУпАП (Характеристики начальника СЮП МРУП ГУНП у Миколаївській області №87851-2025 від 23.05.2025).

Сукупність вказаних доказів, на стійке переконання суду, підтверджує факт злісного ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню неповнолітніх дітей, що і слугувало підставою для звернення уповноваженої особи органу опіки та піклування до суду з даним позовом.

Разом з тим, після початку розгляду справи у суді відповідачем ОСОБА_1 було змінено ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 15.08.2025 року у справі №487/4577/25 шлюб між відповідачами розірвано.

07.07.2025 року Заводським районним судом м.Миколаєва видано судовий наказ №2-н/487/1366/25, за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2025 року та до досягнення старшої дитини повноліття.

З 08.08.2025 року Заводським ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), здійснюється виконавче провадження з примусового виконання даного судового наказу.

Відповідач ОСОБА_1 та неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_2 з липня 2025 року проживають за адресою СТ «Суднобудівник» будинок 153/в Радсадівська ОТГ Миколаївська область, який належить на праві власності матері відповідачки ОСОБА_5 (Довідка в.о.голови правління СТ «Суднобудівник» №4 від 16.07.2025 року).

З 02.09.2025 року ОСОБА_1 та її неповнолітні діти зареєстровані за адною адресою, як внутрішньо переміщені особи (Довідка Зарічненського старостинського округу №1 Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №51-12-01/3 від 22.10.2025 року).

14.07.2025 року ОСОБА_1 було укладено медичні декларації на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з лікарем педіатром КНП ММР «Центр Первинно Медико-Санітарної допомоги №3» (№0001-89Е4-Р210; №0001-6Х9К-Р210 відповідно).

Відповідно до наданих відповідачем Медичних виписок та карт, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 здорові та мають необхідні профілактичні щеплення.

З вересня 2025 року ОСОБА_2 є ученицею Зарічненського ліцею Радсадівської сільської ради, відповідно до характеристики №01-19/86 від 17.09.2025, зарекомендувала себе як дисциплінована, порядна та врівноважена учениця.

Вихованням доньки займається мама, яка завжди на зв`язку з класним керівником та готова прийти на допомогу за потреби. Постійно цікавиться успіхами доньки та тим, як проходить адаптація дитини у колективі.

На виконання ухвали, суду Службою у справах дітей Радсадівської сільської ради надано акт обстеження умов проживання неповнолітніх дітей.

Відповідно до акту за місцем проживання у булинку 153/в СТ «Суднобудівник» с.Стара Богданівка Миколаївський район Миколаївська область для розвитку та виховання дітей створено належні умови.

Будинок має наступні комунальні блага: електропостачання, водопостачання, пічне опалення, інтернет. Будинок оснащений необхідною побутовою технікою.

Кожна дитина має окреме спальне місце. Діти забезпечені приладдям для навчання, іграшками, одягом.

У сім`ї склалися доброзичливі стосунки, характерна взаємодопомога між усіма членами родини. ОСОБА_1 шкідливих звичок не має.

Відповідач ОСОБА_1 має позитивне ставлення до співпраці, підтримує зв`язок з поліцейським офіцером громади, службою у справах дітей та старостинським округом. Дослуховується до наданих порад.

За приписами ст.171 СК України - дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У судовому засіданні було заслухано думку ОСОБА_2 , яка висловила бажання залишатися проживати з матір`ю, яку любить та вважає хорошою.

Про емоційну близькість у стосунках між матір`ю та дітьми зазначала і представник ССД Радасадівської сільської ради, при наданні пояснень у судовому засіданні.

Так, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїмиобов`язками.

У постанові Верховного Суду у складі колегіїсуддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.09.2021 року у справі № 459/3411/18, зазначено, що: «Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків».

Судова практика Верховного Суду, щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2020 року у справі №753/9433/17 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків».

Відповідно дост..3Конвенції ООНпро правадитини від20.11.1989року,яка ратифікованаПостановою ВРУ№ 789ХІІ(78912)від 27.02.1991року танабула чинностідля України27.09.1991року, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розумінні. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним зокрема, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2009 року в справі «Савіни проти України», визначено, що під час розгляду справи суд повинен з`ясовувати, чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів; чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини; чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження та чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки; чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я; чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки); чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами ст.ст.12,81 ЦПК Українироку кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача.

Встановлені на підставі наданих доказів фактичні обставини справи, на переконання суду, свідчать про злісне, свідоме ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків, зазначених положеннями ст..150 СК України по забезпеченню необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний та психологічний розвиток, як складову виховання; відповідач не піклуються про дітей в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, розвитку та становлення їх особистостей.

Заслухана у судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що батько тривалий час з ними не спілкується. Раніше, у їх присутності застосовував фізичне насильство до матері.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, той факт, що навіть після початку розгляду справи в суді, відповідачем ОСОБА_3 не було прийнято будь-яких мір по поновленню виконання своїх обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з найкращих інтересів дітей.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 його право визначене положеннями ст. 169 СК України, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Одночасно, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б слугували підставою для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 .

Так суд вважає доведеним той факт, що в результаті пошкодження житла, а саме квартири АДРЕСА_5 , внаслідок ворожих обстрілів 16.02.2025 року, що підтверджується Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №22025150000000034 від 16.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, відомості про яке було внесено зокрема і на підставі заяви ОСОБА_1 , відповілач та діти опинилася у складних життєвих умовах та потрапила в поле зору служби у справах дітей.

Під розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що дуже любить своїх дітей, тривалий час не вживає алкогольні напої.

Одночасно надала суду Висновок про стан свого здоров`я, відповідно до якого на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи ОСОБА_1 , змінила ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків вжила усіх заходів у межах своїх матеріальних можливостей на забезпечення належних умов проживання, навчання та розвитку дітей.

Дитина ОСОБА_2 висловила стійке бажання жити з матір`ю.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у задоволені позову про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей слід відмовити.

При вирішенні заявленої вимоги про стягнення з відповідачів аліментів, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другоюстатті 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ізстаттею 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьоїстатті 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.2 ст..166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи, що у задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 , відмовлено, та судом встановлено, що діти на даний час проживають та перебувають на утриманні матері, не підлягає задоволенню і похідна позовна вимога про стягнення з неї аліментів.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема той факт, що на даний час з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за судовим наказом стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей, вимога про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволенню не підлягає.

Також судне вбачаєпідстав дляпокладення наВідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіМиколаєві Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)обов`язку внестиінформацію доактових записівпро народженнядітей щодопозбавлення батька батьківськихправ,оскільки заприписами ч.6ст.164СК України - рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

На підставі п.33 Розділу ІІІ глави І «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 - на підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав в день надходження копії такого рішення в паперовому вигляді до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацамип`ятим,сьомимпункту 3 глави 1 розділу II цих Правил, у графі «Для відміток» актового запису про народження зазначається: «Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), № справи _____ від __». Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу державної реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються. Одночасно відповідні відомості вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, свідоцтво про народження дитини повторно не видається.

Таким чином підставою для внесення вказаних відомостей до актового запису про народження дитини, відповідно до встановленого порядку, є рішення суду про позбавлення батька (матері) батьківських прав, без покладення на відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану обов`язку вчинити певну дію.

Відповідно до вимог ч.1 ст.. 141 ЦПК України, з дотриманням положення ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76, 258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 1211,20 грн.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської Ради, ЄДРПОУ 04056612 місце знаходження ву.Адміральська, 20 м.Миколаїв.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ: 23041148, фактичне місце знаходження: вул.Шосейна, 11 м.Миколаїв.

Третя особа: Служба у справах дітей Радсадівської сільської ради, ЄДРПОУ 44165963, фактичне місце знаходження: вул.Миру, 5 с.Радісний Сад Миколаївський район Миколаївська область

Головуючий суддя: І.О. Притуляк