Рішення № 131527808, 05.11.2025, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/899/25

2/152/569/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 листопада 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Войнаровського І.В.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження успрощеному позовномупровадженні цивільнусправу запозовом Товариствазобмеженоювідповідальністю «ІННОВАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

30 червня 2025 року ТОВ «ІННОВАФІНАНС» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 15590 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 01 липня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін (а.с.53-54).

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить дану позовну заяву розглядати без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.5).

Відповідачка повідомлена про розгляд справи належним чином, на пропозицію суду відзив на позовну заяву не подала (а.с.56).

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 05 лютого 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику №2942030224. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно предмету договору, кредитодавець надає позичальникові на умовах, передбачених Договором, грошові кошти у сумі 2000 гривень в строк на 30 днів зі сплатою відсотків. При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідачка вказала реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 та свої паспортні та анкетні дані (а.с.18-28).

Згідно з копією повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №7/11997 від 18 червня 2025 року, підтверджено успішність операції: сума 2000 грн, дата 05 лютого 2024 року, номер картки № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , статус успіх (а.с.30).

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, відповідачка 05 лютого 2024 року ознайомилася з умовами кредитування (а.с.31-36).

Згідно з копією розрахунку заборгованості за кредитом станом на 23 червня 2025 року, заборгованість відповідачки становить 15590 грн, з них: 2000 грн заборгованість за тілом кредиту та 13592 грн заборгованість за процентами (а.с.48-49).

Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-251016/23787-БТ від 20 жовтня 2025 року, по рахунку № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , 05 лютого 2024 року було зараховано 2000 грн (а.с.70).

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між позивачем та відповідачкою договору про надання грошових коштів у позику, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними доказами про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із договору позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення грошових коштів, на час звернення позивача до суду відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за договором позики, грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернула.

Відповідно достатей 12,76-81ЦПК Україникожна стороназобов`язана задопомогою належнихта допустимихдоказів довеститі обставини,на яківона посилається,як напідставу своїхвимог тазаперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачкою узятих зобов`язань за договором надання грошових коштів у позику, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Таким чином, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 15590 рн.

У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВАФІНАНС» судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 15, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариствазобмеженоювідповідальністю «ІННОВАФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користьТоваристваз обмеженоювідповідальністю«ІННОВАФІНАНС» заборгованістьза договоромнадання грошовихкоштів упозику№2942030224від 05липня 2024року у розмірі 15590 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень, з них: 2000 (дві тисячі) гривень заборгованість за тілом кредиту та 13592 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ІННОВАФІНАНС» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський