Ухвала суду № 131513782, 03.11.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 295/13051/25

У Х В А Л А

03 листопада 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому просить здійснити поділ майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:18:000:0149 загальною площею 0,0946 га, що розташована в межах нині Житомирського (колишнього Коростишівського) району Житомирської області; земельної ділянки з кадастровим номером 1825882000:05:000:0286 загальною площею 1,5787 га, що розташована в межах Коростенського району Житомирської області. Поділ такого майна ОСОБА_1 бажає провести шляхом визнання за нею права власності на квартиру, а права власності на земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_2 .

Разом із тим, оглянувши матеріали зазначеної заяви суд доходить висновку про необхідність її залишення без руху із огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Так, із прохальної частини позову заявниця просить суд здійснити поділ трьох об`єктів нерухомого майна, а саме квартири та двох земельних ділянок.

Ураховуючи викладене вище, суд зауважує, що ці вимоги в силу положень ЦПК України є вимогами майнового характеру, а отже повинна мати свою ціну. Однак, ціна позову ОСОБА_1 не зазначена і до матеріалів позову заявницею не додано документів із яких суд міг би самостійно встановити таку ціну.

Абзацом першим статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим за рішенням суду.

Окремо суд звертає увагу позивачки на те, що вона не обмежена у можливості подання до суду звіту про оцінку майна або будь-якого іншого документу, що підтверджує дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на виконання вимог цієї норми процесуального права ОСОБА_1 до матеріалів позову долучена квитанція про сплату судового збору на суму 1 211,20 грн (а.с. 15).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписи абз. 3 п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вказують на те, що за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2025 року установлено на рівні 3 028 грн.

Отже, ОСОБА_1 слід надати суду актуальну інформацію щодо вартості усіх об`єктів нерухомого майна, поділ яких остання бажає здійснити в межах цього провадження станом на момент звернення останньої до суду із цією позовною заявою, зазначити ціну позову та привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору. Окрім того, виправлений примірник позовної заяви слід надати суду відповідно до кількості учасників справи.

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, всупереч наведеним положенням цивільного процесуального законодавства України ОСОБА_1 не долучила до матеріалів справи належним чином засвідчену копію рішення Богунського районного суду м. Житомира по справі № 295/9086/25 за допомогою якого суд міг би пересвідчитися у тому, що сторони у цій справі дійсно перебували між собою у зареєстрованому шлюбі та встановити період їх перебування у ньому.

За таких обставин, ОСОБА_1 також слід надати у розпорядження суду належним чином засвідчену копію вищевказаного судового акту.

Недотримання позивачкою зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький