Рішення № 131511953, 04.11.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13652/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу: період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 згідно свідоцтва НОМЕР_1 ; період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994 на ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр», згідно дубліката трудової книжки від 28.05.2002 НОМЕР_2 ; періоди роботи в рф з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011; до пільгового стажу періоди роботи в ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» з 01.07.2012 по 31.01.2018, згідно довідки ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1018 від 20.05.2024;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , а саме: період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 згідно свідоцтва НОМЕР_1 ; період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994 на ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр», згідно дубліката трудової книжки від 28.05.2002 НОМЕР_2 ; періоди роботи в рф з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011; до пільгового стажу періоди роботи в ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» з 01.07.2012 по 31.01.2018, згідно довідки ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1018 від 20.05.2024 р. та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначені пенсії ОСОБА_1 не зараховано всі періоди навчання та роботи до страхового стажу, що повинні бути враховані при призначені пенсії, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.12.2023 №163950017789 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що вік заявника - 56 років, страховий стаж особи 23 роки 0 місяців 6 днів, пільговий стаж особи 12 років 8 місяців 29 днів. До страхового стажу не зараховані наступні періоди: - періоди навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації; період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, оскільки записи внесено раніше ніж дата заповнення дублікату трудової книжки (28.05.2002); період роботи на території російської федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 04.03.2011, оскільки припинена Угода про гарантії громадян держав-учаниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.05.2024 №/ПС163950017789 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

У рішенні зазначено, що вік заявника - 57 років 03 місяців, страховий стаж особи 26 років 02 дні, з урахуванням додаткових років за списком №1 становить 28 років 02 дні, пільговий стаж особи 7 років 01 місяць 28 днів. в тому числі список №1 - 02 роки 04 місяців 29 днів. До страхового стажу не зараховані наступні періоди: - періоди навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 згідно свідоцтва НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації; період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, оскільки початок трудової діяльності раніше дати заповнення дублікату трудової книжки. Період роботи з 01.12.1989 по 26.08.1990 зараховано згідно акту перевірки №1600-0903-1/760(400) від 02.02.2024; період роботи з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011 згідно дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 28.05.2002; до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2012 по 31.01.2018 згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів №2308/1 від 22.09.2021, у зв`язку з не вірним посиланням на постанову Кабінету Міністрів України (з 24.06.2016 діє постанова Кабінету Міністрів України №461).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2022 №1/3/1/3095 ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.04.2022 року №90 призвано на військову службу під час мобілізації згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 та направлено для проходження військової служби до військової частини

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.

Відповідно до довідки Військової частини

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

від 19.08.2025 №772 солдат ОСОБА_1 по теперішній час перебуває на військовій службі.

03.12.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення пенсії за віком.

Позивач набув право на державне пенсійне забезпечення та отримує з 03.12.2024 пенсію за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що учасниками справи не заперечується. Вказане рішення було ухвалене ГУ ПФУ в Полтавській області.

Представником позивача 12.08.2025 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області адвокатський запит б/н від 12.08.2025, у якому останній просив:

- надати інформацію, згідно яких нормативно-правових актів, з якого часу та який вид пенсії призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зазначити страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та із зазначенням пільгового стажу особи відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1 та Список №2);

- зазначити, чи є періоди роботи (та/або навчання), які при призначенні пенсії ОСОБА_1 не зараховані до страхового стажу. Якщо так, то зазначити конкретно, які саме періоди роботи (та/або навчання) не зараховані до страхового стажу, та по якій причині, і чи є періоди, що відносяться до пільгового стажу особи відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1 та Список №2), які не були зараховані ОСОБА_1 та по якій причині;

- повідомити чи має право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- надати протоколи нарахування та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідь на адвокатський запит, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20.08.2025 "1600-0206-8/62142 повідомлено представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсії за віком, яка призначена згідно пункту 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.12.2024. Страховий стаж при призначенні склав 28 років 08 місяців 02 дні, в тому числі за списком №1 - 02 роки 04 місяці 29 днів, та за списком №2 - 5 років.

При призначені пенсії до страхового стажу не зараховані наступні періоди:

- період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 згідно свідоцтва НОМЕР_1 ;

- період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994 на ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр» згідно дубліката трудової книжки від 28.05.2002 НОМЕР_2 , оскільки початок трудової діяльності (26.01.1989) раніше дати заповнення дублікату трудової книжки (28.05.2002). Зазначений період роботи перетинається зі службою в органах МВС з 27.08.1990 по 10.11.1993. Період роботи з 01.12.1989 по 26.08.1990 зараховано згідно акту перевірки №1600-0903-1/760(400) від 02.02.2024;

- періоди роботи в російській федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004,15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011;

- до пільгового стажу не зараховано періоди роботи в ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» з 01.07.2012 по 31.01.2018 згідно довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2308/1 від 22.09.2021 у зв`язку з невірним посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України. В пільговій довідці зазначено Постанова №36 від 16.01.2003, в той час як з 24.06.2016 діє Постанова №416 від 24.06.2016.

Повідомлено, що враховуючи страховий стаж 28 років 08 місяців 02 дні та пільговий 07 років 04 місяці 29 дні у гр. ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування при призначені пенсії всіх періодів навчання та роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Приписами ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20і21статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12та13статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Як вже встановлено судом, позивач у віці 57 років 09 місяці звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

03.12.2024 ОСОБА_1 з 03.12.2024 призначено пенсію за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж становить 28 років 08 місяців 02 дні та пільговий 07 років 04 місяці 29 дні.

В свою чергу, ГУ ПФУ у Полтавській області до страхового стажу позивача не зараховано:

- період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 згідно свідоцтва НОМЕР_1 ;

- період роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994 на ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр» згідно дубліката трудової книжки від 28.05.2002 НОМЕР_2 , оскільки початок трудової діяльності (26.01.1989) раніше дати заповнення дублікату трудової книжки (28.05.2002). Зазначений період роботи перетинається зі службою в органах МВС з 27.08.1990 по 10.11.1993. Період роботи з 01.12.1989 по 26.08.1990 зараховано згідно акту перевірки №1600-0903-1/760(400) від 02.02.2024;

- періоди роботи в російській федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004,15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011;

- до пільгового стажу не зараховано періоди роботи в ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» з 01.07.2012 по 31.01.2018 згідно довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2308/1 від 22.09.2021 у зв`язку з невірним посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України. В пільговій довідці зазначено Постанова №36 від 16.01.2003, в той час як з 24.06.2016 діє Постанова №416 від 24.06.2016.

Суд, проаналізувавши підстави незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області до страхового стажу позивача зазначених періодів його роботи, зробив наступні висновки.

Щодо підстав незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області до страхового стажу позивача періодів роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994 на ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр», з 01.07.2012 по 31.01.2018 в ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ», суд зазначає наступне.

Відповідно до записів дубліката трудової книжки НОМЕР_2 від 28.05.2002 судом встановлено, що:

- відповідно до запису №5 від 26.01.1989 позивач прийнятий слюсарем 4 розряду з ремонту гірних машин у ВАТ «Рижівський гранітний кар`єр»;

- згідно запису №7 від 26.01.1994 позивач звільнений за власним бажанням;

- відповідно до запису №23 від 19.04.2011 позивач прийнятий майстром у ремонтно-будівельне управління ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ»;

- відповідно до запису №24 від 01.07.2012 позивач переведений майстром в управління по монтажу інженерних мереж ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ»;

- відповідно до запису №25 від 01.02.2018 позивач переведений начальником дільниці в управління по монтажу інженерних мереж ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ»;

- згідно запису №26 від 21.05.2018 позивач звільнений за власним бажанням.

У спірні періоди роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, положення якої діяли до 29.07.1993, а з 29.07.1993 - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Відповідно до п.2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться зокрема, відомості, про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) п.2.3 Інструкції № 162.

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 162 при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відтак, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи вищезазначене, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено визнання трудової книжки недійсною в разі виявлених помилок.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, що згідно дубліката трудової книжки від 28.05.2002 НОМЕР_2 початок трудової діяльності позивача (26.01.1989) зазначено раніше дати заповнення дублікату трудової книжки (28.05.2002).

Однак, ГУ ПФУ в Полтавській області не враховано, що позивачу 28.05.2002 заповнено дублікат трудової книжки, тому цілком логічно, що записи про періоди початку його трудової діяльності заповнено в дублікаті трудової книжки раніше дати її заповнення. Отже, вини позивача в цьому немає.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.

Судом встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди його згідно про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №2308/1 від 22.09.2021, у зв`язку з невірним посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України. В пільговій довідці зазначено Постанова №36 від 16.01.2003, в той час як з 24.06.2016 діє Постанова №416 від 24.06.2016

У даному випадку слід врахувати, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з невірним посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України є безпідставними, оскільки трудовий стаж позивача, підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

При цьому, суд вкотре зауважує, що обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні уточнюючої довідки.

За наведених обставин, суд приходить висновку, щодо наявності правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 01.07.2012 по 31.01.2018.

Оцінюючи доводи пенсійного органу щодо підстав неврахування періоду роботи в російській федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011 при обчисленні страхового стажу позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього срср за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

У силу пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Тож припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

А тому стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць згаданої Угоди до 01.01.2023, враховується при встановленні права на пенсію та її обчисленні.

Суд враховує, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Позивач разом із заявою про призначення пенсії надав пенсійному органу дублікат трудової книжки, у якій наявні записи про роботу позивача на території російської федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011.

Суд також враховує, що у силу статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом від 10.11.1994 №240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.

01.12.2022 прийнято Закон України №2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі - Закон №2783-IX), яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162). Вирішено керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.

Законом №2783-IX зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифіковану Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, тому до документів, виданих на території російської федерації, при їх пред`явленні на території України застосовуванню підлягала вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з російською федерацією.

Після зупинення дії Конвенції виникла ситуація, коли громадяни України, які мали документи, видані на території, зокрема, російської федерації, з метою проставлення на таких документах апостилю мали б їхати на територію держави-агресора.

Водночас 04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №107 Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав, якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, під час дії воєнного стану, виготовлені на території російської федерації, установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою документи, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України про продовження дії воєнного стану в Україні та на час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.

Станом на 24.02.2022 документ, виданий на території російської федерації, приймався на території України без спеціального посвідчення в силу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, дія якої була зупинена лише Законом від 01.12.2022 №2783-IX.

Як наслідок, дублікат трудової книжки та довідки про роботу на території російської федерації, надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії, підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).

Суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2025 у справі №620/3530/22 зазначив, що не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів; надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

Крім того, Верховний Суд у вищезгаданій постанові сформував такий правовий висновок: відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.

За обставин справи, що розглядається, суд повторює, що відмова у зарахуванні до стажу періодів роботи позивача на території російської федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011 з посиланням на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 є безпідставною, оскільки у силу пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отож періоди роботи позивача на території російської федерації з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011 мали бути зараховані до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, на підставі записів у трудовій книжці.

Надаючи оцінку аргументам пенсійного органу стосовно незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання, суд враховує наступне.

Пунктом «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як вже йшлося вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Оскільки період навчання позивача на курсах водіїв з 01.09.1982 року по 27.04.1984 року підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 та архівною довідкою від 04.11.2021 №66-04-44/1026, то такий період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Водночас, суд звертає увагу, що присвоєння кваліфікації не є обов`язковою умовою для зарахування періоду навчання до страхового стажу, а тому незарахування позивачу у страховий стаж цього періодів навчання з мотивів відсутності інформації про присвоєння кваліфікації чи здобуту спеціальність, свідчить про протиправність рішення відповідача в цій частині.

Наведені обставини дають суду підстави для висновку про те, що період навчання позивача з 01.09.1982 по 27.04.1984 має бути зараховано останньому до його страхового стажу.

Наведені обставини свідчать про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області необґрунтовано не зараховано періоди роботи з 01.09.1982 по 27.04.1984, з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 01.07.2012 по 31.01.2018, з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011 згідно дублікату трудової книжки до страхового стажу позивача.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо не зарахування позивачу до страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 та періодів роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 01.07.2012 по 31.01.2018, з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 03.12.2024, зарахувавши до страхового та пільгового стажу період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 та періоди роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 01.07.2012 по 31.01.2018, з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011.

Водночас, при вирішенні позовних вимог у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Беручи до уваги те, що відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком, за результатами якої позивачу призначено пенсію за віком з 03.12.2024, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені. З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 та періодів роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011, до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2012 по 31.01.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 03.12.2024, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 27.04.1984 та періоди роботи з 26.01.1989 по 26.01.1994, з 20.08.2003 по 17.12.2003, з 13.01.2004 по 31.03.2004, 15.04.2004 по 15.07.2004, з 26.06.2007 по 09.04.2010, з 26.05.2010 по 04.03.2011, до пільгового стажу період роботи з 01.07.2012 по 31.01.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва