Ухвала суду № 131510044, 04.11.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 листопада 2025 року Справа №200/8379/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про

визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

Від позивача на виконання вимог ухвали суду, надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив призначити справу №200/8379/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, до розгляду.

В поданій заяві позивач посилається на постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №572/2088/17 та вказує, що на думку Верховного Суду звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованим.

Зазначив, що відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій під час звернення їх до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їхніх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Вказав, що норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також у ній прямо та чітко не зазначено, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Розглянувши подане клопотання суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, суддя виходить з такого.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України Про судовий збір) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Дана норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

За змістом ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про сплату/не сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

У постанові від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Законом України Про судовий збір звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Також у наведеній постанові Верховний Суд вказав, що подібну правову позицію стосовно застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 і що підстави для відступу від цієї позиції відсутні.

Правова позиція Верховного Суду з приводу звільнення позивачів - учасників бойових дій від сплати судового збору саме у справах, пов`язаних із порушенням їх прав як учасників бойових дій, підтримана в наступному і в інших постановах Верховного Суду, зокрема у постановах від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21, від 24 квітня 2025 року у справі № 520/23062/24.

Заявлені позивачем позовні вимоги не стосуються його прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд, відхиляючи посилання позивача на висновки, викладені у постанові від 27 червня 2018 року у справі №572/2088/17, керується правовою позицією у подібних правовідносинах, висловленою пізніше.

Крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» залишилася незмінною.

Як наслідок, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір - відсутні.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуті.

Відповідно до вимог статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, внаслідок чого позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права на повторне звернення до суду із даним позовом.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах та зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 повернути разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду із даним позовом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.О. Аканов