Рішення № 131510043, 04.11.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2025 року Справа№200/1658/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі ГУ НП в Донецькій області, відповідач-1), в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ №244 від 25.12.2024 року Про призначення та проведення службового розслідування;

визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області;

визнати протиправним та скасувати наказ № 35 від 20.01.2025 року Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає спірні накази протиправними, а висновок службового розслідування таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що фактично, складенню висновку не передувало проведення службового розслідування, комісією не було проведено комплекс заходів, а лише складено висновок з формальними доводами, оскільки жодних дій для встановлення обставин, які викладені у висновку службового розслідування, не здійснено. Також, в оскаржуваному наказі від 20.01.2025 року відсутні посилання на докази, які підтверджують вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Позивача під час проведення службового розслідування з 25.12.2024 по 20.01.2025 не ознайомлювали з матеріалами службового розслідування, а також наказами, чим порушено права особи відносно якої проводиться службове розслідування. Позивач 03.02.2025 ознайомившись з висновком службового розслідування та наказами вважає, що не вирішено питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Також, обставини, які викладені в висновку службового розслідування, не мають свого підтвердження, так як зазначено у висновку, що в кімнаті, яку винаймає позивач при вході з правої сторони на ліжку знаходилась табельна вогнепальна зброя, автоматична зброя та боєприпаси до неї, які були у доступному місці для сторонніх осіб, однак підтвердження цьому не має, не зазначено, яка саме зброя та боєприпаси (номер, серія, кількість), чи дійсно вони належать позивачу. Зі слів осіб, які провели перевірку місця мешкання згідно плану ІВР Волноваського РПВ ГУНП в Донецькій області позивача, не зрозуміло того факту, якщо це справді мало місце, чому керівництво не задокументувало це порушення та не прийняли жодних спроб щодо усунення даного випадку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року суддею Череповським Є.В. відкрито провадження у справі №200/1658/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08 квітня 2025 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому зазначено, що наказом Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 25.12.2024 № 244 було призначено службове розслідування за фактом порушення інспектором сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, та Інструкції із заходів безпеки при поводжені із зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, в частині неналежного зберігання табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї.

Так, у матеріалах службового розслідування містяться пояснення членів комісії з перевірки підпорядкованого особового складу за місцем фактичного проживання щодо неналежного зберігання табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї інспектором сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_3 . На підставі наявних матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією було прийнято рішення про наявність складу дисциплінарного проступку в діянні позивача.

Так, дисциплінарною комісією в рамках службового розслідування було зібрано матеріали (пояснення), якими підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим начальником Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві. Також додатково вказав, що позивачу на час проведення службового розслідування не надавались можливості надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, він навіть не був обізнаний про те, що відносно нього проводиться службове розслідування. Позивачу запропонували надати пояснення, щодо відвідування його за місцем тимчасового проживання, однак про те, що відносно нього призначено службове розслідування не повідомили, чим грубо порушили його право. Відповідно до розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним (ч.2 ст. 22, про що свідчить особистий підпис позивача у самому наказі та відомості про ознайомлення з наказом Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 20.01.2025 №35) зазначив, що відповідно до документів, які надано в відзиві на позовну заяву в матеріалах службового розслідування міститься наказ з яким ознайомлено позивача з його підписом від 03.02.2025, а наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення від 20.01.2025, тому зрозуміло, що позивач не був обізнаний про те, що відносно нього проводиться службове розслідування.

Ухвалою від 26 травня 2025 року залучено до участі у справі №200/1658/25 в якості другого відповідача Волноваський районний відділ поліції ГУНП в Донецькій області (Волноваський районний відділ поліції, відповідач-2).

19 червня 2025 року до суду надійшов відзив Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області, в якому зазначено, що на підставі наявних матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією було прийнято рішення про наявність складу дисциплінарного проступку в діянні позивача. З урахуванням обставин справи, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Отже, виходячи з фактичних обставин скоєного поступку, та особи порушника, в даному випадку, начальник Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області мав законодавчо передбачене дискреційне право застосувати до позивача саме такий вид дисциплінарного впливу, як догана. Враховуючи викладене, представник Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року суддею Чучком В.М. прийнято до провадження адміністративну справу № 200/1658/25.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , з 10.05.2022 року перебуває на посаді інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, капітан поліції.

Наказом від 25.12.2024 року № 244 Про призначення та проведення службового розслідування призначено службове розслідування за фактом виявленого порушення в частині неналежного зберігання табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї з боку інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 .

20.12.2024 за № 13342 до Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції В. Бридні щодо виявленого факту порушення вимог розділу VІ «Умови та порядок постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів поліцейськими» Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України від 11.10.2018 № 828, та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, зареєстрованої наказом МВС України від 01.02.2016 №70 з боку інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 , у якого в ході проведеної перевірки за місцем фактичного мешкання згідно плану індивідуальної виховної роботи (далі - ІВР) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, було виявлено неналежне зберігання табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї, які знаходились на ліжку у доступному місці для сторонніх осіб.

Під час службового розслідування, опитаний на підставі п. 1 ч. 9 ст. 15 розділу ІІІ ДС НПУ, виконуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 19 розділу ІІІ ДС НПУ, інспектор сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що з серпня 2024 року винаймає кімнату у приватному будинку АДРЕСА_1 за власні кошти, де мешкає разом із колегами - дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5 та власницею будинку.

19.12.2024 приблизно о 17 год. 00 хв. на місце фактичного мешкання капітана поліції ОСОБА_2 приїхало керівництво Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, а саме т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_6 , т.в.о. начальника відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_7 та заступник начальника - начальник слідчого відділу Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_8 . Керівництво попросило показати умови мешкання, після чого капітан поліції ОСОБА_2 провів їх до кімнати, яку винаймає. ОСОБА_9 щодо умов проживання не висували, після чого поїхали.

Позивач не придав значення даній перевірці, так як згідно наказу національної поліції України від 23.09.2016 № 920, керівництво повинно щоквартально дотримуючись вимог розділу ІІ Конституції України здійснювати вивчення керівниками всіх рівнів побутових умов поліцейських, їх соціальної захищеності, як складових, що морально-психологічний стан підлеглих та їх ставлення до виконання службових обов`язків знаючи, що з моменту зміни його тимчасового місця проживання, а саме з серпня 2024 по 19 грудня 2024, його не перевіряли.

Після чого, 02.01.2025 в усній формі підполковник поліції ОСОБА_6 повідомив, що капітан поліції ОСОБА_2 повинен терміново написати пояснення щодо їх перевірки його місця мешкання від 19.12.2024, що саме пояснювати, причину надання пояснень керівник не повідомив.

Також, капітан поліції ОСОБА_2 додав, що стосовно нього протягом тимчасового мешкання за вказаною адресою скарг від власниці будинку та сусідів не надходило.

Згідно службової характеристики, наданої відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 19 розділу ІІІ ДС НПУ, капітан поліції ОСОБА_2 на займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку як дисциплінований, старанний та відповідальний працівник.

Опитаний на підставі п. 1 ч. 9 ст. 15 розділу ІІІ ДС НПУ, виконуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 19 розділу ІІІ ДС НПУ, т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_10 пояснив, що відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області з 05.06.2024 по теперішній час тимчасово виконує обов`язки заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності.

19.12.2024 близько 17.00 підполковником поліції ОСОБА_11 у складі комісії сумісно із т.в.о. начальника відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_7 та заступником начальника - начальником слідчого відділу Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_12 за місцем фактичного мешкання перевірено згідно плану ІВР Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 за адресою: смт. Покровське, вул. Садова, буд. 24.

Під час перевірки капітан поліції ОСОБА_2 знаходився на вулиці, недалеко під двору у власному автомобілі. На питання «Чому ти сидиш в автомобілі?», останній відповів, що щойно приїхав з крамниці. В подальшому, члени комісії разом з капітаном поліції ОСОБА_2 зайшли у будинок для перевірки умов мешкання.

В ході проведеної перевірки було виявлено, що кімната, де мешкає каштан поліції ОСОБА_2 була відчинена і при вході з правої сторони на ліжку знаходилась табельна вогнепальна зброя, автоматична зброя та боєприпаси до неї, які були у доступному місці для сторонніх осіб. Також встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 мешкає разом з власницею будинку, у якої троє неповнолітніх дітей.

Інспектору сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_2 додатково було роз`яснено вимоги розділу VI «Умови та порядок постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів поліцейськими» Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, та Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70.

Аналогічні пояснення надав т.в.о. начальника відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_13 .

Аналогічні пояснення надав заступник начальника - начальник слідчого відділу Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_14 .

Також, в матеріалах службового розслідування зазначено, що під час щоденного проведення інструктажу наряду, що заступає на чергування, з метою особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, поранення і травмування їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, належної підготовки їх до несення служби та профілактики надзвичайних подій серед особового складу, доводяться вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції щодо порядку проведення цільових інструктажів особового складу територіальних відділів та відділень поліції, галузевих служб та підрозділів апарату ГУНП в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області від 18.04.2018 № 1008, наказу МВС України від 17.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Попереджають підпорядкований особовий склад про неприпустимість відступу від норм закону, зокрема в ході виконання службових обов`язків.

Причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку, стали можливими внаслідок неналежного виконання покладених службових обов`язків окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, ігнорування вимог законів, нормативно - правових актів.

На підставі викладеного комісія, вважала би:

1. Службове розслідування за фактом виявленого порушення працівником Волноваського РВ ГУНП в Донецькій області, закінченим.

2. Відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження.

3. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 2, 9, 10 ч. 3 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 п. 6, п.п. 6 п. 10 розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, зареєстрованої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, інспектору сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 (0113192), запропоновано оголосити догану.

4. Начальнику сектору кадрового забезпечення Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітану поліції О. Устименко, з метою недопущення у подальшій службовій діяльності аналогічних порушень необхідно:

4.1. Організувати додаткове доведення до особового складу Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», наказу МВС України від 17.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», Інструкції щодо порядку проведення цільових інструктажів особового складу територіальних відділів та відділень поліції, галузевих служб та підрозділів апарату ГУНП в Донецькій області, затвердженого наказом ГУНП в Донецькій області під 18.04.2018 № 1008.

4.2. Попередити особовий склад Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області про неприпустимість відступу від норм закону, зокрема в ході виконання службових обов`язків.

Наказом від 20.01.2025 року №35 Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 2, 9, 10 ч. 3 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 п. 6, п.п. 6 п. 10 розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, зареєстрованої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, в частині ігнорування вимог законів, наказів керівництва, що виразилось в неналежному зберіганні табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї, відповідно ст. 13, ч. 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, інспектору сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

З зазначеним наказом позивач ознайомлений 03.02.2025 року.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Не погоджуючись з наказом №244 від 25.12.2024 року «Про призначення та проведення службового розслідування», висновком службового розслідування, та наказом № 35 від 20.01.2025 року «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.

На підставі частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут).

За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Ураховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Положеннями статті 15, 16 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Розділу V встановлює особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Так, частини перша та друга ст. 26 Дисциплінарного статуту визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч. 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Частини 1, 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).

Ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Отже, в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу V Порядку № 893 передбачено, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктами 1 та 4 розділу VII Порядку № 893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції В. Бридні щодо виявленого факту порушення з боку інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 , у якого в ході проведеної перевірки за місцем фактичного мешкання згідно плану індивідуальної виховної роботи (далі - ІВР) Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області, було виявлено неналежне зберігання табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї, які знаходились на ліжку у доступному місці для сторонніх осіб.

На підставі наказу від 25.12.2024 року № 244 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та наказом від 20.01.2025 року №35 Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 2, 9, 10 ч. 3 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 п. 6, п.п. 6 п. 10 розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, зареєстрованої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, в частині ігнорування вимог законів, наказів керівництва, що виразилось в неналежному зберіганні табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї, відповідно ст. 13, ч. 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, інспектору сектору превентивної комунікації відділу превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Суд, надаючи оцінку правомірності прийнятого наказу від 20.01.2025 року №35 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних», яким застосуванню до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, виходить з такого.

Організацію забезпечення зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту, приладами та іншим захисним спорядженням (далі - озброєння) у Національній поліції України, їх зберігання та експлуатацію визначено Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженою наказом МВС України від 11.10.2018 № 828 (далі Інструкція № 828).

Відповідно до п.п. 10, 11, 14 розділу VІ Інструкції №828 поліцейський, який отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби для постійного зберігання і носіння, зобов`язаний забезпечити їх збереження та постійно підтримувати в технічно справному стані.

Під час перебування поліцейського на службі видана йому табельна вогнепальна зброя та боєприпаси мають знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб.

У разі зміни місця або умов проживання поліцейський, за яким закріплено для постійного зберігання і носіння табельну вогнепальну зброю, боєприпаси і спеціальні засоби, зобов`язаний негайно доповісти про це письмовим рапортом керівнику органу (підрозділу) поліції, який надав такий дозвіл, здати зброю і боєприпаси до КЗЗ чергової частини до отримання нового дозволу на право постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї та боєприпасів.

Перевірка знань вимог цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів, матеріальної частини зброї та спеціальних засобів, контроль за виконанням практичної вправи зі стрільби, прийняття заліків, а також обстеження умов для зберігання табельної вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів за місцем проживання поліцейських проводить комісія, утворена наказами керівників органів (підрозділів) поліції, в якому поліцейський проходить службу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 затверджено Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю (далі Інструкція № 70).

Відповідно до п. 3 Розділі І Інструкції №70 забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час:

1) вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в закладах (установах) та за місцем служби в системі службової підготовки;

2) закріплення за поліцейськими вогнепальної зброї;

3) отримання і здачі зброї в черговій частині органу (закладу, установи) поліції;

4) виконання службових обов`язків поліцейськими з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;

5) проведення навчально-тренувальних стрільб;

6) постійного зберігання та носіння вогнепальної зброї і боєприпасів поліцейськими;

7) чищення зброї;

8) вилучення зброї та боєприпасів;

9) перевірок наявності та організації зберігання зброї і боєприпасів.

Пунктом 4 Розділу 1 Інструкції №70 визначено основні правила дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю:

1) безпека при стрільбі (метанні гранат) забезпечується точним виконанням вимог, що встановлені цією Інструкцією, а також правильною організацією практичних стрільб та дисциплінованістю їх учасників;

2) кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.

Пунктом 5 Розділу І Інструкції визначено, що вогнепальна зброя закріплюється за поліцейським, який склав Присягу на вірність Українському народові, завершив навчання у закладі (установі) та/або пройшов первинну професійну підготовку і направлений для подальшого проходження служби, а також склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил ЇЇ застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби.

Згідно з п. 6 розділу І зазначеної Інструкції поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний:

1) знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією;

2) забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані;

3) отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси, діяти відповідно до вимог, передбачених розділами III, IV цієї Інструкції;

4) під час виконання службових обов`язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами;

5) здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов`язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.

Відповідно до підп.6 п.10 розділу І Інструкції №70 категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

Отже, законодавство категорично забороняє залишати зброю без нагляду.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що з серпня 2024 року позивач винаймає кімнату у приватному будинку АДРЕСА_1 за власні кошти, де мешкає разом із колегами - дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділ превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 , дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділ превенції Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_5 та власницею будинку.

Опитаний на підставі п. 1 ч. 9 ст. 15 розділу ІІІ ДС НПУ, виконуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 19 розділу ІІІ ДС НПУ, т.в.о. заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_10 пояснив, що в ході проведеної перевірки згідно плану ІВР Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 було виявлено, що кімната, де мешкає капітан поліції ОСОБА_2 була відчинена і при вході з правої сторони на ліжку знаходилась табельна вогнепальна зброя, автоматична зброя та боєприпаси до неї, які були у доступному місці для сторонніх осіб. Також встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 мешкає разом з власницею будинку, у якої троє неповнолітніх дітей.

Також комісія відібрала пояснення у інших працівників поліції, які надали аналогічні пояснення.

Так, суд зазначає, що Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено іншого варіанта зберігання вогнепальної зброї якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї як здача її на час відсутності для зберігання до КЗЗ чергової частини. Власну зареєстровану зброю особа зобов`язана зберігати в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання у визначеному місці.

Позивач посилається на те, що він не був обізнаний про проведення службового розслідування щодо нього.

Частини 1- 3 ст. 18 Дисциплінарного статуту встановлюють, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Суд зауважує, що позивач надавав пояснення під час проведення службового розслідування, водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про проведення службового розслідування.

Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного індивідуального акта, проте звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення (у спірному випадку оскаржуваного наказу).

З матеріалів справи не вбачається, що під час надання пояснень позивач міг повідомити обставини, які б впливали на прийняття наказу про оголошення догани, а тому вказане порушення у даній справі є формальним і не слугує підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність спірного наказу, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Надаючи оцінку процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, суд вважає, що формальні порушення процедури не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення, а саме у спірному випадку наказу №244 від 25.12.2024 року «Про призначення та проведення службового розслідування» та наказу № 35 від 20.01.2025 року «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та покарання винних».

Суд вважає, що позивач порушив вимоги, що виразилось в неналежному зберіганні табельної вогнепальної зброї, автоматичної зброї та боєприпасів до неї, а тому навіть за умови дотримання відповідачем передбаченої законом процедури повідомлення позивача щодо проведення службового розслідування рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не могло бути іншим.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач порушив вказані вище вимоги законодавства, зокрема, заборону залишати зброю без нагляду.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (49000, м. Дніпро, вул. Винокурова, 2, ЄДРПОУ 40109058), Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судове рішення складено та підписано 04 листопада 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко