Ухвала суду № 131495543, 22.10.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17672/24

Провадження № 2/369/4065/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви без руху)

22.10.2025 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Форас-Ленд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича, треті особи: державний кадастровий реєстратор відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчук Любомир Володимирович, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , П.П. Форас-Ленд, треті особи: Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, ДП НІС МЮУ, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

13 жовтня 2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла нова редакція позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння. Відповідно до нової редакція позовної заяви, позивач просить суд:

-Витребувати майно земельнуділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 3222485901:01:003:0291 із незаконного володіння громадянки ОСОБА_3 ;

-Визнати недійсним (нікчемним) договір, укладений між ПП «Форас-Ленд» та ОСОБА_2 у період серпень-жовтень 2021 року, предметом якого було виконання проектно-вишукувальних робіт і розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Скасувати технічну документацію із землеустрою, виготовлену ПП «Форас-Ленд» щодо: встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ім`я ОСОБА_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:003:0291;

-Скасувати нотаріальну дію, вчинену приватним нотаріусом Метелицею О.О., щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

-Скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0804 га, кадастровий номер 3222485901:01:003:0291, здійснений за громадянкою ОСОБА_3 у Поземельній книзі, шляхом внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей про скасування цієї реєстрації;

-Скасувати державну реєстрацію права власності та рішення про її здійснення щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:003:0291 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, всупереч вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено та не надано доказів, що підтверджують вказані в позові обставини, а саме: в позовній заяві не вказана ціна позову та не надані належні докази вартості майна станом на час подання позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено п`ять немайнових вимог та одну вимогу майнового характеру про витребування майна.

Позивачем долучено до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у загальному розмірі 8478,40 грн. (квитанції на суму 1211,20 грн. та на суму 7267,20 грн.), тобто за 5 немайнових вимог.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача на те, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача на те, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно п. а ч. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

У відповідності до п. 38 Постанови КМУ № 1440, для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останній усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», але не менше 1 211,20 грн. та не більше 15 140,00 грн.

У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, або визначити ціну позову стосовно спірного майна на підставі звіту про оцінку ринкової вартості майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15140,00 грн. З урахуванням сплати позивачем судового збору на суму 8478,40 грн., сплаті підлягає судовий збір у розмірі 6661,60 грн. (15140,00 8478,40 = 6661,60).

Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Форас-Ленд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича, треті особи: державний кадастровий реєстратор відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Танасійчук Любомир Володимирович, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерство юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про витребування майна з чужого незаконного володіння, - залишити безруху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА