Рішення № 131491081, 31.10.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/982/19

провадження № 2/631/18/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі - Ляшенко І. М.,

за участю представника позивача - Мякоти Т. М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права на земельну частку /пай/ в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_3 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

Батько ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинний зв?язок між ОСОБА_3 та її батьком підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач фактично прийняла, що підтверджується місцем смерті ОСОБА_4 , а саме, місто Красноград Харківської області, зазначеним в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки № 795 від 18 квітня 2019 року та листа № 575 від 19 квітня 2019 року СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_4 був зареєстрований та мешкав в АДРЕСА_1 .

Останній рік свого життя її батько хворів, потребував постійної сторонньої допомоги та фактично проживав разом з позивачем, за адресою АДРЕСА_2 .

До складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності реформованого КСП «Красное Знамя», розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_4 був членом КСП «Красное Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з 1957 року, що підтверджується довідкою № 530 від липня 1971 року, виданою Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, та отримував пенсію по інвалідності, а в подальшому за віком.

Паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства «Красное Знамя» проводилось у 1995 році. У тому ж році був виданий Державний акт серії XP-21-00-000361 на право колективної власності на землю.

На момент розпаювання земель КСП «Знамя» ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай), оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа. На момент смерті 28 листопада 1997 року ОСОБА_4 до списку членів КСП «Знамя», які мають право на земельну частку (пай), додатку № 1 до Державного акту серії XР-21-00-000361 на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя», включений не був, сертифікат про право на земельну частку (пай) не отримав, оскільки хворів, звернення до КСП «Знамя» з даного питання за життя не були розглянуті.

Вважає неправомірними дії колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя», щодо не включення ОСОБА_4 до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у землі колективної власності КСП «Знамя», оскільки порушене його право на земельну частку (пай), і реалізувати своє майнове право за життя, він був позбавлений можливості.

Державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4 , в зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно - сертифікату на право на земельну частку (пай), що входить до складу спадщини.

На звернення до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області щодо отримання сертифікату на право на земельну частку на на ім?я ОСОБА_4 , була надана відмова (лист № 02-18/3069 від 31 жовтня 2019 року), у зв?язку з тим, що ОСОБА_4 не був включений до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім?я ОСОБА_4 не виготовлявся.

Інших спадкоємців, які б мали право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини немає.

Просила визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 63-64).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 листопада 2019 року витребувано від державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи заведеної Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 13 липня 2019 року за № 117, номер у Спадковому реєстрі 64454603, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а. с. 75-76).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 91-92).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року зупинено провадження до прийняття правонаступниками спадщини та вступу їх до участі у справі, як правонаступників (а. с. 154-155).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 червня 2025 року провадження в цивільній справі поновлено. Витребувано від приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Мошкової Н. О. належним чином завірену копію спадкової справи, номер у спадковому реєстрі 67034291, номер у нотаріуса 01/2021 від 04 січня 2021 року, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 169-170).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року замінено позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , правонаступником, а саме, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 202-203).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Мякота Т. М. підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Просила позов задовольнити Просила визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Путь Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідач СТАРОВІРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не направила свого представника для участі у судовому засіданні. Через канцелярію суду надійшла заява де зазначено, що відповідач просить розглянути справу за відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 28 листопада 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Красноградського району, актовий запис №361(а. с. 13).?

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 . Родинний зв`язок між ними підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_4 , виданим 13 травня 1952 року, актовий запис № 1, та її свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_5 , виданим 10 травня 1962 року ІІІ Старовірівським сільським ЗАГС, актовий запис № 14 (а. с. 14-15).?

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про що 29 грудня 2020 року Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено відповідний актовий запис № 350 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 (а. с. 179).?

Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 01/2021, заведеної 04 січня 2021 року приватним нотаріусом Берестинського районного нотаріального округу Мошковою Н. О., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що містить, зокрема: заяву спадкоємця померлої про прийняття спадщини та документи видані щодо права власності на спадкове майно ( а. с. 177-197).

Так, 04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 (а. с. 178).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 . Батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (о. с. а. с. 186).

04 січня 2021 року приватним нотаріусом Берестинського районного нотаріального округу Мошковою Н. О. була заведена спадкова справа № 01/2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63103714 від 04 січня 2021 року (а. с. 180 о. с.).

З заповіту, посвідченого державним нотаріусом Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області 24 березня 2011 року ОСОБА_3 заповіла належний житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_2 , у розмірі 2/3 частки - сину ОСОБА_1 ; 1/3 частки - сину ОСОБА_6 (а. с. 183).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , виданим 23 лютого 2015 року Виконавчим комітетом Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, актовий запис № 187 (а. с. 187).?

Відповідно до листа приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Мошкової Н. О. № 478/01-16 від 23 липня 2021 року за матеріалами спадкової справи № 01/2021 спадкоємцем, який прийняв спадщину, є син спадкодавця ОСОБА_1 (о. с. а. с. 188).

27 липня 2021 року приватним нотаріусом Берестинського районного нотаріального округу Мошковою Н. О. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 (а. с. 196).

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 65766085 від 27 липня 2021 року приватним нотаріусом Берестинського районного нотаріального округу Мошковою Н. О. було зареєстровано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 за № НОМЕР_9 (а. с. 197).

Спадкоємцем ОСОБА_3 є син спадкодавця, ОСОБА_1 , який, на виконання приписів ч. 5 ст. 1269 ЦК України, прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, вказана заява відкликана не була .

За життя ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, посилаючись на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), згідно з сертифікатом, після смерті ОСОБА_4 , зазначивши, що фактично спадщину прийняла.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Земельним Кодексом України, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до листа ВІДДІЛУ У НОВОВОДОЛАЗЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ без дати на номера державний акт на право колективної власності на землю КСП «Знамя» у Відділі відсутній, але є копія списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є додатком до Державного акту № XP-21-00-000361 та міститься у Справі по паюванню земель колективної власності КСП «Знамя» Нововодолазького району Харківської області. У додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Знамя» ОСОБА_4 не включений. В книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП «Знамя» сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім?я ОСОБА_4 не зареєстрований. Розмір земельної частки (паю) реформованого КСП «Знамя» складає 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) на час паювання становить 23111 грн (а. с. 35).

Листом № 02-18/3069 від 31 жовтня 2018 року НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ було відмовлено ОСОБА_3 в отриманні сертифіката на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_4 (а. с. 37).

За відповіддю АРХІВНОГО ВІДДІЛУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 01-73/25 від 13 грудня 2018 року відповідно до книг протоколів засідань виконавчого комітету Старовірівської сільської ради за 1995-1996 роки та книг протоколів сесій Старовірівської сільської ради за 1995-1996 роки, рішення «Про передачу у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству «Знамя» землі для ведення сільськогосподарського виробництва» не значиться (а. с. 49).

З інформації АРХІВНОГО ВІДДІЛУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 01-73/38 від 18 червня 2019 року вбачається, що на державному зберіганні знаходять документи постійного зберігання колгоспу «Красное Знамя» село 3 Старовірівка, Старовірівської сільської ради, Нововололазького району Харківської області. За Доповненням до Історичної довідки колгоспу «Красное Знамя» від 25 червня 1997 року у 1995 році на загальних зборах колгоспників було вирішено провести розпаювання земель і майна колгоспу. Тому колгосп «Красное Знамя» був реформований і перетворений у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) з послідуючим перейменування - колективне сільськогосппідприємство «Знамя» село 3 Старовірівка, Старовірівської сільської ради, Нововодолазького району Харківської області. З 1 серпня 1995 року колгосп «Красное Знамя» припинив свою діяльність. Документи КСП «Знамя» на державне зберігання до архівного відділу районної державної адміністрації не передавалися. Згідно з книгами протоколів загальних зборів членів колгоспу «Красное Знамя» за 1989-1995 роки, інформація про виключення ОСОБА_4 з членів колгоспу «Красное Знамя» відсутня (а. с. 51).

Відповідно до виписки з протоколу № 2 загальних зборів колгоспників колгоспу «Красное Знамя», Нововодолазького району, Харківської області від 02 березня 1995 року погоджено статут колективного сільськогосподарського підприємства «Знамя» (а. с. 52).

Рішенням рішення виконавчого комітету Нововодолазької районної Ради народних депутатів № 126 від 22 березня 1995 року зареєстровано колективне сільськогосподарське підприємство «Знамя» (а. с. 53).

Згідно з листом СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 2530 від 14 грудня 2018 року рішення СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «Про передачу у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству «Знамя» землі для ведення сільськогосподарського виробництва, прийнятого у 1995 - 1996 році зберігаються у архіві Нововодолазької РДА. Державні акти колишніх КСП разом зі списками членів колективних сільськогосподарських підприємств та другі екземпляри державних актів про передачу земельних часток (паїв) зберігаються у відділі Нововодолазького районного головного управління Держгеокадастру у Харківській області (а. с. 55).

За повідомленням СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 859 від 14 червня 2019 року надати копії протоколів загальних зборів членів КСП «Знамя» за період з 1995 року по паюванню та допаюванню земель колективної власності КСП «Знамя» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серія XР-21-00-000361, включенню додатково членів КСП «Знамя» до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Знамя», немає можливості, так як зазначені документи реформоване КСП «Знамя» на зберігання сільській раді не передавало. Державний акт на право колективної власності на землю серія XР-21-00-000361, у додатку до якого міститься список членів КСП «Знамя», знаходиться у Відділі у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (а. с. 57).

Приписами ч. 9 ст. 5 Земельного кодексу України (від 18 грудня 1990 року ) визначено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється (ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (від 18 грудня 1990 року ).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 23 Земельного кодексу України ( від 18 грудня 1990 року) унормовано що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

За п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Таким чином, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акту на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц (провадження № 61-1543св20),від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17 (провадження № 61-42431св18), від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17 (провадження № 61-37931св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19 (провадження № 61-18113св19), від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18 (провадження № 61-4932св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц (провадження № 61-553св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18 (провадження № 61-5685св19), від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19 (провадження № 61-13243св20), від 05 грудня 2022 року у справі № 278/1593/20 (провадження № 61-6013 св 22).

Судом досліджено додаток № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000361 список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства з якого вбачається, ОСОБА_4 у даному списку не перебуває (а. с. 40-48).?

Таким чином, за життя спадкодавець не набув право на земельну частку (пай).

Матеріали справи не містять доказів того, що за життя ОСОБА_4 оскаржував дії КСП, в тому числі в судовому порядку, щодо невключення його до цих списків, чи іншим чином порушував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючого документу на неї.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2018 у справі № 392/1660/16-ц зазначає, що дії підприємства щодо невключення спадкодавця до списку громадян-членів КСП, які мають право на земельний пай, спадкодавець за життя не оскаржував та, відповідно, питання про виділення земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у права власності на земельну частку (пай), за життя спадкодавця не вирішувалося. За таких обставин, підстави для визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування відсутні, оскільки спадкодавець, такого права за життя не набув.

Така сама позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2020 у справі №396/1683/18-ц, від 24 березня 2020 року у справі N 538/302/19-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17, від 03 червня 2020 року у справі N 748/1379/18, 16 червня 2021 року справа № 137/1642/19, від 30 червня 2021 року у справі N 283/187/19, від 05 грудня 2022 року у справі № 278/1593/20.

Разом з тим, у зв`язку зі смертю спадкодавця спадщина відкривається на те майно, яке належало останньому на день його смерті на праві приватної власності, або на його частку в спільному майні.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, на підтвердження того, що померлий ОСОБА_4 був членом КСП «Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області жодних доказів позивачем не надано. Трудової книжки колгоспника з відповідними записами, або довідки господарства, або довідки архівних установ, або інших документів з цього приводу матеріали справи не містять.

Довідку № 530 від липня 1971 року, видану виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, долучену стороною позивача, суд не вважає належним та достатнім доказом, оскільки зазначена довідка навіть не містить вказівки членом якого колгоспу був спадкодавець. Окрім того довідка № 530 датована липнем 1971 року, натомість не зазначає інформації про членство спадкодавця у колгоспі станом на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (а. с. 19).

Під час розгляду справи судом було досліджено копію архівної пенсійної справи ОСОБА_4 , 1911 року народження, що містить, зокрема, акт освідування №26 лікувально-трудової експертної комісії м. Красноград від 06 березня 1962 року, де зазначено місце роботи та посада, а саме, "к-з "Красное Знамя", конюх". Одночасно пенсійна справа містить копію трудової книжки, заповненої 14 грудня 1953 року, яка містить запис від 12 листопада 1953 року про зарахування постійним робітником трактористом у Власівську МТС, та останній запис від 01 травня 1957 року про звільнення ОСОБА_4 з Власівської МТС за власним бажанням. Інших записів трудова книжка не містить (а. с. 20-31).

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 був членом КСП «Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області саме на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-21-00-000361 у 1995 році, або пенсіонером, який раніше працював в ньому і залишився членом зазначеного підприємства, тоді як право на земельну частку (пай) виникає не з часу прийняття особи у члени колективного сільськогосподарського підприємства, а з моменту передачі державного акту на право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, на момент смерті, ОСОБА_4 не набув право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП «Знамя» Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавець був членом КСП, в тому числі пенсіонером, який раніше працював в ньому і залишилився членом зазначеного підприємства, яке отримало Державний акт на право колективної власності на землю, також не надано доказів того, що спадкодавець звертався з питанням про включення його до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), чи з позовом до суду, тобто ОСОБА_4 у період з 1995 року по 1997 рік не виявив бажання отримати земельну частку (пай) і використати своє право на включення до списку членів КСП.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 за життя не набув права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Знамя», а спадкоємці не можуть успадкувати те, що не належало спадкодавцю на час відкриття спадщини, тому це право не входить до складу спадщини після його смерті та не переходить до спадкоємців в порядку спадкування.

Також слід зазначити наступне.

За п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Одночасно п. 5 цих же положень зазначає, що Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

За твердженням сторони позивача ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , тобто застосуванню підлягає ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 526 ЦК УРСР).

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно. щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців в для відкриття спадщини.

Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94 встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом, зокрема, успадкування.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» зазначено, якщо в шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1952 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент своєї смерті проживав один. Зазначене вбачається з довідки виконавчого комітету СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 795 від 18 квітня 2019 року та листа № 575 від 19 квітня 2019 року (а. с. 16-17).

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 117/2019 заведеної 13 липня 2019 року нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , що містить, зокрема, заяву спадкоємиці ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 липня 2019 року(а. с. 79-81).

Постановою державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області від 16 липня 2019 року відмовлено ОСОБА_3 в видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку/ пай/, згідно сертифікату, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець ОСОБА_3 не має можливості надати сертифікат на земельну частку/ пай/ на ім?я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, що є підставою для відмови вчинення нотаріальної дії, отримання свідоцтва про право на спадщину(а. с. 34).

Отже, нотаріус відмовила ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину у тому числі з причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Жодних доказів на підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті батька стороною позивача не наведено.

Твердження сторони позовача про те, що фактичне прийняття спадщини підтверджується місцем смерті ОСОБА_4 , а саме, місто Красноград Харківської області, зазначеним в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 , є помилковим, оскільки реєстрація місця смерті спадкодавця не є тотжнім фактичному вступу в управління або володіння спадковим майном ОСОБА_3 , вчиненим протягом шести місяців з дня відкриття спадщини і непідтверджує такі дії.

Доказів факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті спадкодавця матеріали справи не містять.

Оскільки ані позивачем, ані його представником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При ухваленні рішення, відповідно до ст. 265 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, не підлягають відшкодуванню витрати позивача, пов`язані з розглядом справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 5, 22, 23, Земельного кодексу України, п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 525, 526, 529, 548, 549, ЦК УРСР, 1216, 1218, 1220, 1268, п. 4, 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 260, 263 - 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання права на земельну частку /пай/ в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідач: СТАРОВІРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження: Харківська область, с. Старовірівка, вул. Центральна, 60, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398092.

Суддя І. О. Пархоменко