Ухвала суду № 131485312, 03.11.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1577/25

2/467/556/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.11.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., перевіривши дотримання вимог ст. 175-177 ЦПК України, при зверненні ОСОБА_1 із позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов`язань за договором про комплексне банківське обслуговування,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року позивач через свого представника адвоката Сорочана В.О., подала позов до АТ «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов`язань за договором про комплексне банківське обслуговування.

Зокрема, позов обґрунтовано тим, що позивач мала кредитну заборгованість перед відповідачем, проте, в подальшому здійснила її погашення і внаслідок такого у неї відсутні будь які зобов`язання перед банком.

З огляду на правовідносини, що виникли між сторонами та у контексті змісту позовної заяви, слід дійти висновку, що вона не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зокрема, посилаючись на сплату кредитної заборгованості, як на підставу припинення зобов`язань, у позивача виникає обов`язок вказати розмір цієї заборгованості, період, за який вона виникла, і період, за який вона була сплачена, у тому числі й з чого така заборгованість складалась, з урахуванням її розміру.

Крім цього, позивач має довести, який розмір заборгованості існував і був сплачений нею в рахунок погашення тіла кредиту, відсотків та інших супутніх платежів (у разі їх наявності), які були передбачені договором.

Тобто, у позивача виникає обов`язок надати точний розрахунок сплати кредитної заборгованості з урахування її розміру як за тілом, так і за відсотками та іншими супутніми платежами із зазначенням періоду виникнення і погашення цієї заборгованості, який має включати у себе розмір заборгованості, що існував до сплати, а так само і розмір заборгованості, що був сплачений із розподілом на тіло, відсотки та інші платежі, які обумовлені сторонами у договорі.

При цьому, позивач має обов`язок послатись на докази, які підтверджують ці обставини, а не просто надати їх суду з метою змусити його проводити ці розрахунки самостійно.

Ці обставини, у свою чергу, визначають межі судового розгляду і мають значення для правильного вирішення спору.

В противному випадку, позивач перекладатиме свій обов`язок доказування на суд, що прямо суперечить принципу змагальності цивільного судочинства, згідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Крім цього, такий формат звернення до суду протирічить принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно, слід запропоновувати позивачу виконати вимоги п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, тобто викласти обставини, які свідчать про припинення її зобов`язань перед банком шляхом надання детального розрахунку погашеної нею заборгованості, у тому числі за тілом, за відсотками та за іншими супутніми платежами, які були передбачені договором, із зазначенням її розміру, який існував і який був сплачений, і періоду, за який виникла така заборгованість, а так само і періоду, за який вона була погашена.

Із одночасним посиланням на докази, які вказують на ці обставини.

Крім цього, позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

Із позовної заяви слідує, що наявні докази, які не можуть бути подані позивачем самостійно.

У такому випадку, застосовуються положення ч.1 ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу, тобто, разом із позовною заявою.

При цьому, клопотання повинне відповідати вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК України.

Однак, таке клопотання заявлене разом із позовною заявою не було, що свідчить про намагання сторони представити до суду доказ у спосіб, що не передбачений законом, бо в противному випадку, не зрозуміло, для чого про цей доказ заявлено.

У той час, як суд витребовує докази виключно у порядку ст. 84 ЦПК України.

Як наслідок, провадження за такою позовною заявою не може бути відкрите, так як вона однозначно не відповідає вказаним вище нормам ЦПК України.

Ці недоліки є істотними і перешкоджають установленому законом розгляду справи.

Звідси, є наявними очевидні підстави для залишення цієї позовної заяви без руху у порядку ч.1 ст. 185 ЦПК України і висунення позивачу пропозиції усунути зазначені у цій ухвалі недоліки шляхом виконання вимог п.5 3 ст. 175, ч.5 ст. 177 ЦПК України, у спосіб, що наведений вище.

При цьому, суд вказує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютнимз точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golderпроти СполученогоКоролівства» ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

У даному випадку, національний закон висуває певні вимоги до позовної заяви, у той час, як дотримання процесуального закону забезпечує рівність сторін у спорі.

За правилом ч.2 ст. 185 ЦПК України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням характеру недоліків, їх усунення не буде обтяжливим для позивача у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов`язань за договором про комплексне банківське обслуговування- залишити без руху.

Запропонувати позивачу не пізніше 5 (п`яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані у ній недоліки, у спосіб, що у ній же і визначений.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо вона не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом 5 - денний строк, то позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала в силу ч.2 ст. 261 ЦПК України оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ірина Явіца