Ухвала суду № 131477970, 30.10.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/4760/14

Провадження № 4-с/243/13/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Петрусі Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», на бездіяльність державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції щодо не зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2025 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга Дейниченка Вячеслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», на бездіяльність державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції щодо не зняття арешту з майна.

З урахуванням уточнених вимог представник заявника посилався на те, що ОСОБА_2 є власницею будинку АДРЕСА_1 та автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007. колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року. В процесі оформлення заявницею документів щодо оновлення реєстрації права власності на вказаний житловий будинок 18.08.2025 державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори було повідомлено, що в Єдиному реєстрі заборон нерухомого майна міститься запис про обтяження нерухомого майна №10337492 (спеціальний розділ) від 09.07.2015, внесений державним реєстратором на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47781302, виданий 22.06.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Також 27.08.2025 ОСОБА_2 звернулась до територіального сервісного центру №1452 РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м.Севастополі для перереєстрації автомобіля марки Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року, які належить їй на праві власності де їй було повідомлено, що зазначений автомобіль має наступні обмеження: Постанова про розшук та/або затримання Головного управління юстиції ВП 47781302 від 20.04.2016 року - стягувач Укрсиббанк. Таким чином заявниця позбавлена права розпорядитися своїм майном.

Так заявниці стало відомо, що в межах виконавчого провадження ВП №47781302 державним виконавцем 22.06.2015 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47781302, видавник відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції Донецькій області.

Листом №16434-вих від 19.08.2025 орган державної виконавчої служби повідомив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №47781302 з примусового виконання виконавчого листа №243/4760/14 від 02.12.2014, що виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість по кредитному договору №11329137000 від 07.04.2008 року 223679,21 дол. США., а також судовий збір - у сумі 3654 грн. 04.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». У державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна, арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі наведеного заявниця просить суд скасувати арешти на все нерухоме майно та виключити відомості про відповідні обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В судове засідання скаржник ОСОБА_2 та її представник не з`явилися, представник скаржниці надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, на задоволенні скарги наполягав.

В судове засідання представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції не з`явився, про дату час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, шляхом направлення судового виклику на електронну адресу.

«Направлення судової повістки на електронну адресу сторони у справі є належним повідомлення при умові, що цей учасник судового процесу повідомив цю електронну адресу та користувався нею - направляв до суду певні процесуальні документи». Відповідну правову позицію КЦС ВС, зокрема, сформулював у справі 761/14537/15.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву з проханням розгляд скарги проводити за його відсутністю не заперечував проти задоволення скарги в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно дост.12 ч.4 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частина 2статті 450ЦПК України передбачає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1ст. 448 ЦПК).

Судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 17 листопада 2014 по справі №9243/4760/14, провадження №2/243/2025/2014 за позовом позивача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задовільнені та стягнуто солідарно на користь позивача заборгованість по кредитному договору №11329137000 від 7.04.2008 року за кредитом - 133066,84 дол. США, по відсоткам - 11462,49 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту- 279,75 дол. США, пеня за прострочення сплати процентів - 6,67 дол. США, заборгованість по кредитному договору N911386337000 від 28.08.2008 року за кредитом - 69477,26 дол. США, по відсоткам - 9082,46 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту - 247,73 дол. США, пеня за прострочення сплати процентів - 56,01 дол. США, що разом становить - 223679,21 дол. США., а також судовий збір - у сумі 3654 грн.

ПАТ «УкрСиббанк» отримано виконавчий лист №№243/4760/14 від 02.12.2014, який в подальшому спрямовано до примусового виконання у відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

На підставі виконавчого документу зазначеним органом виконавчої служби відносно ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження ВП №47781302 з примусового виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду від 17 листопада 2014.

В межах виконавчого провадження ВП №47781302 державним виконавцем 22.06.2015 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47781302, видавник відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції Донецькій області.

27.12.2016 року АТ «УкрСиббанк» надіслало заявниці повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №30-4/954, з якого вбачається, що АТ «УкрСиббанк», виступає правонаступником за всіма правами та зобов`язаннями Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», (надалі - «Кредитор») повідомило ОСОБА_2 , як поручителя за договорами поруки №195092 від 07.04.2008 та №224966 від 28.09.2012 про відступлення прав вимоги заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11329137000 від 07.04.2008 та за Договором про надання споживчого кредиту № 11386337000 від 28.08.2008 року. Права вимоги за Кредитним договором відступлені Кредитором до НОВОГО КРЕДИТОРА - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАКТИВ» на підставі Договору факторингу №2712/16 від 27.12.2016. Даний факт підтверджується копією Договору факторингу №2712/16 від 27.12.2016.

Таким чином АТ «УкрСиббанк» вибуло з правовідносин, що виникли за Договором про надання споживчого кредиту № 11329137000 від 07.04.2008 та за Договором про надання споживчого кредиту № 11386337000 від 28.08.2008 року, а ТОВ «ФК ФІНАКТИВ» в свою чергу набуло всіх прав кредитора за даним договором.

Відповідно до листа ТОВ «ФК ФІНАКТИВ» №487 від 23.08.2025 року вбачається, що на даний час з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 боргові зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11329137000 від 07.04.2008 та за Договором про надання споживчого кредиту №11386337000 від 28.08.2008 року та за договором факторингу №2712/16 від 27.12.2016 року виконані в повному обсязі, претензій майнового характеру ТОВ «ФК ФІНАКТИВ» не має.

Листом №16434-вих від 19.08.2025 орган державної виконавчої служби повідомив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №47781302 з примусового виконання виконавчого листа №243/4760/14 від 02.12.2014, що виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість по кредитному договору №11329137000 від 07.04.2008 року 223679,21 дол. США., а також судовий збір - у сумі 3654 грн. 04.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». У державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .

Згідно довідки про обмеження на ТЗ виданої ТСЦ МВС №1452 №31/27-14-1452 від 28.08.2025 року вбачається, що згідно наявних баз даних станом на 28.08.2025 року автомобіль Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та має наступні обмеження: Постанова про розшук та /або затримання Головного управління юстиції ВП 47781302 від 20.04.2016 року стягувач Укрсиббанк, Постанова про арешт та /або заборона на відчуження ВДВС Слов`янського МРУЮ Донецької області, ВП 59955438 від 09.12.2019 року стягувач ГУ ДФС.

Згідно відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції Слов`янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області на адвокатське звернення представника заявника від 27.10.2025 року №87555, за даними системи щодо відомостей про виконавче провадження №59955438 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №ф-284136-47 виданої 13.05.2019 року ДФСУ ГУ ДФС у Донецькій області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн, 22.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження №ВП №59955438 від 22.12.2020 року, закінчено виконавче провадження оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року у справі №200/13884/19-а визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу від 15.10.2019 року №Ф-28413-47 на суму 26539,26 грн. Вказаною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Знято арешт та припинено розшук транспортного засобу Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, який належить ОСОБА_2 .

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.08.2025 на майно, належне ОСОБА_2 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 47781302, виданий 22.06.2015 року, видавник відділ примусового виконання рішень, Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, обтяжувач Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, об`єкт обтяження: невизначене майно, усе нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 6187445 та 6187507.

18.08.2025 представником ОСОБА_2 адвокатом Дейниченко В.І. було направлено до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління МЮ було подано заяву про зняття арешту з майна боржника.

У відповіді від 19.08.2025, наданій відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління МЮ, у задоволенні заяви від 18.08.2025 відмовлено із посиланням на відсутність для цього підстав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Судом встановлено, що заявниця є власницею майна: автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , нежитлової будівлі, магазину за адресою: АДРЕСА_2 та будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 47781302, виданий 22.06.2015, видавник відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області накладено арешт на майно заявниці.

Згідно довідки про обмеження на ТЗ виданої ТСЦ МВС №1452 №31/27-14-1452 від 28.08.2025 року вбачається, що згідно наявних баз даних станом на 28.08.2025 року автомобіль Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та має наступні обмеження: Постанова про розшук та /або затримання Головного управління юстиції ВП 47781302 від 20.04.2016 року стягувач Укрсиббанк, Постанова про арешт та /або заборона на відчуження ВДВС Слов`янського МРУЮ Донецької області, ВП 59955438 від 09.12.2019 року стягувач ГУ ДФС.

Згідно відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції Слов`янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області на адвокатське звернення представника заявника від 27.10.2025 року №87555, за даними системи щодо відомостей про виконавче провадження №59955438 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №ф-284136-47 виданої 13.05.2019 року ДФСУ ГУ ДФС у Донецькій області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн, 22.12.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно листа від 19.08.2025 орган державної виконавчої служби повідомив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №47781302 з примусового виконання виконавчого листа №243/4760/14 від 02.12.2014, що виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість по кредитному договору №11329137000 від 07.04.2008 року 223679,21 дол. США., а також судовий збір - у сумі 3654 грн. 04.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». У державного виконавця відсутні підстави для винесення постанови про зняття арешту з майна, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно даних АСВП виконавче провадження за виконавчим листом 243/4760/14 від 02.12.2014 виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області не виявлено.

Таким чином судом встановлено, що в 2016 році на підставі виконавчого листа №243/4760/14 від 02.12.2014 виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було накладено арешт на все майно заявниці.

Разом із тим, відповідно до листа ТОВ «ФК ФІНАКТИВ» №487 від 23.08.2025 року вбачається, що на даний час з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 боргові зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №11329137000 від 07.04.2008 та за Договором про надання споживчого кредиту №11386337000 від 28.08.2008 року та за договором факторингу №2712/16 від 27.12.2016 року виконані в повному обсязі, претензій майнового характеру ТОВ «ФК ФІНАКТИВ» не має.

Отже, згідно поданих суду доказів вбачається, що відсутні підстави для арешту нерухомого майна ОСОБА_2 , оскільки як з`ясовано судом, скаржником в повному обсязі було виконано рішення суду.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 523/19204/19 (провадження № 61-3844св22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), в постановах від 29 липня 2020 року в справі № 161/3171/19 (провадження № 61-2484св20), від 20 січня 2021 року в справі № 157/298/19 (провадження № 61-20261св19), у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726к19).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1статті 321 ЦК України).

Статтею 391 цього Кодексупередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.1 Протоколу № 1 доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод(Протокол ратифікованоЗаконом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, з урахуванням викладеного та зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 28.08.2024 р. у справі № 947/36027/21 (провадження № 61-12849св23).

Згідно ч. 2 ст.451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та враховуючи, що рішення суду, за наслідками ухвалення якого було накладено арешт на майно заявниці виконане в повному обсязі, тобто відсутні правові підстави для обтяження і його арешту, то суд вважає незаконною бездіяльність відділу ДВС стосовно невжиття заходів щодо скасування арешту на майно скаржника та приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК Україниуразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим законом, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема в межах розгляду цієї скарги скасувати постанову про накладення арешту, позаяк такими повноваженнями наділений виключно державний виконавець.

Завдання цивільного судочинства при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

При цьому суд враховує те, що наявність нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд уважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту саме шляхом зобов`язання зняти арешт з майна боржника та виключити запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суд вважаєефективним способомдля поновленняправ заявниці щодо усунення перешкоди у володінні та користуванніавтомобілем є можливим задовольнити вимогу про скасування постанови про розшук та/або затримання автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року в рамках ВП 47781302 від 20.04.2016 року, видавник: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, де стягувачом є AT «Укрсиббанк».

Відповідно до ч. 1 ст.453ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,260-261,447-453 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу Дейниченка Вячеслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», на бездіяльність державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції щодо не зняття арешту з майна- задовольнити частково.

Визнати протиправноюбездіяльність державноговиконавця Управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Донецькійобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства Юстиціїяка полягаєу незнятті арешту,змайна,що належить ОСОБА_2 , (обтяження №10337492 (спеціальний розділ) від 09.07.2015), внесеного державним реєстратором на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47781302 від 22.06.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з усього нерухомого майна відносно ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована: АДРЕСА_3 (раніше Петровського), реєстраційний номер обтяження №10337492 (спеціальний розділ) від 09.07.2015 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна №10337492 (спеціальний розділ) від 09.07.2015, внесений державним реєстратором на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47781302 від 22.06.2015, видавник: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову про розшук та/або затримання автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 2007, колір чорний, кузов НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 27.09.2007 року в рамках ВП 47781302 від 20.04.2016 року, видавник: відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, де стягувачом є AT «Укрсиббанк».

Відповідно до ч. 1 ст.453ЦПК України зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали про результати її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлено 03 листопада 2025 року.

Суддя Н.О.Дюміна