Рішення № 131468383, 03.11.2025, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2229/25

2/532/1195/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Тесленко Т. В.,

за участі секретаря

судового засідання Климченко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, державний виконавець Кобеляцького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Головань Олексій Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, державний виконавець Кобеляцького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Головань Олексій Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач вказувала, що наразі стосовно неї відкрито виконавче провадження № 64953761 на підставі виконавчого напису № 114162 від 15.12.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича щодо стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованості у розмірі 16 153,00, плати за вчинення виконавчого напису 900,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 заперечує проти нарахованої заборгованості, то вбачається спір по право, й тому вона прохає суд визнати цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та захистити її порушене право.

Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 03.11.2025.

03.11.2025 сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 в заяві до суду прохала розгляд справи проводити за її відсутності, заявлені вимоги підтримала.

Представник відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», будучи належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, жодних клопотань, заяв, заперечень до суду не надавав.

Від третіх осіб жодних заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.

Суд вважає, що у справі є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, тому справу можливо розглянути за правилами спрощеного позовного провадження у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі факти та зміст спірних правовідносин.

В матеріалах справи є відомості про те, що державним виконавцем Кобеляцького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Головань Олексієм Васильовичем винесено постанову № 64953761 про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2021 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису № 114162, виданого 15.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

У березні 2025 року позивачеві надійшло сповіщення про накладення арешту на її картковий рахунок і той період вона дізналася про наявність відкритого виконавчого провадження щодо неї.

Через портал «ДІЯ» позивач мала можливість ознайомитися з постановою про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. Через автоматизовану систему виконавчого провадження, використовуючи ідентифікатор доступу до виконавчого провадження № 64953761 позивачем було отримано такі документи та постанови:

1) копію постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.03.2025 (ВП № 64953761);

2) копію постанови про арешт майна боржника від 04.03.2025 (ВП № 64953761);

3) копію постанови про розшук майна боржника від 04.03.2025 (ВП № 64953761);

4) копію постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2025 (ВП № 64953761);

5) копію постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 15.09.2025 (ВП № 64953761);

6) копію виконавчого напису № 114162 від 15.12.2020.

Із вказаним виконавчим написом позивач не згодна, вважає, що він вчинений з порушенням чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Але наявна заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв`язку з тим, що позивач не отримував від відповідача будь-які грошові, кредитні кошти, а також не укладав кредитні та/або інші договори з відповідачем; правова природа та підстави нарахування заборгованості за договором № 307050 від 23 листопада 2017 року позивачу не відомі.

Посилання на заборгованість у сумі 16 153,00 гривень, плата за вчинення виконавчого напису 900,00 грн, яку нарахував нотаріус не підтверджена жодними доказами.

По-друге, вчинений виконавчий напис здійснений із порушенням, адже стягувачем (відповідачем) не було надіслано на адресу позивача (боржника по провадженню) вимогу про погашення простроченої заборгованості із зазначення суми погашення; не було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні. Такими діями Відповідач (стягувач по провадженню) позбавив позивача можливості добровільно виконати вимогу, яку б останній міг отримати.

В письмовому повідомленні, яке відповідач не надіслав на адресу позивача, повинна б була міститися така інформація:

1) зміст порушення, вчиненого боржником;

2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3) опис предмета забезпечувального обтяження;

4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;

5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;

6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Отже, відповідачем були порушенні норми п. 6 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (обов`язок стягувача щодо надання 30-ти днів на добровільне виконання вимоги) та норми п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (відсутність попередження про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати відповідач).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

В свою чергу, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Відомості про отримання позивачем претензії про наявність у нього боргу не згадуються нотаріусом у виконавчому написі, тобто він вчинений нотаріусом 15.12.2020 без дотримання строку, що є порушенням законодавства.

Неотримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором та вчиненням виконавчого напису позбавив можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Ураховуючи наведене, вважаю доведеним факт невідповідності оспорюваного виконавчого напису нотаріуса нормам матеріального та процесуального права.

Тому, з урахуванням наведеного вище, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 є підтвердженою під час судового розгляду справи, а тому підлягає задоволенню.

Тому потрібно визнати виконавчий напис, вчинений 15.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 114162 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, Україна, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя,48, код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість в розмірі 16 153,00 гривень, плата за вчинення виконавчого напису 900,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.

В порядку ст. ст. 141, 142 ЦПК України здійснити розподіл судових витрат.

Оскільки позов задоволено, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, Україна, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя,48, код ЄДРПОУ 39952398) підлягає стягненню 3028,00 грн судового збору.

З огляду на наведене вище, керуючись Законом України "Про нотаріат", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.ст. 12, 13, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, державний виконавець Кобеляцького РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Головань Олексій Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 114162 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, Україна, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя,48, код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість в розмірі 16 153,00 гривень, плата за вчинення виконавчого напису 900,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (адреса: 03061, Україна, місто Київ, вулиця Героїв Севастополя,48, код ЄДРПОУ 39952398) в доход держави 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп) грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

03.11.2025 складено повне судове рішення.

Суддя